Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Коли знайдений телефон вважається крадіжкою – роз’яснення ВС

4 жовтня 2019, 12:00
14632
0
Реклама

Суть справи: підсудний, перебуваючи у приміщенні піцерії, з телефонної стійки таємно викрав мобільний телефон. Після того, як він вийшов із приміщення через запасний вихід, його затримали працівники міліції.

Вироком суду першої інстанції особу визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу (крадіжка, вчинена повторно), та виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Читайте також: грошові перекази українців візьмуть на контроль

Апеляційний суд залишив цей вирок без змін.

Однак колегія суддів Кримінального суду ВС, задовольнивши скаргу прокурора, скасувала ухвалу апеляційного суду та призначила новий розгляд в апеляційній інстанції.

Верховний Суд вказав, що заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.

Якщо привласнення майна відбувається в адміністративних приміщеннях, пунктах здійснення розрахунково-касових операцій та інших громадських місцях з обмеженим простором, в таких випадках слід констатувати презумпцію "забутості" речі її власником. У подібних випадках особа, яка привласнює річ, має розуміти, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним.

На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що:

- воно вибуло з володіння власника;

- місцезнаходження цього майна власнику не відомо;

- між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим;

- особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника;

- відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.

Відповідну постанову по справі № 761/31918/14-к ВС прийняв 18.07.2019. Ви можете прочитати повний текст судового рішення в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ у систему можна оформити тут.

Про перші кроки та рішення нової влади читайте тут

Практику Європейського суду з прав людини ви можете знайти в модулі «Судова практика» ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Тестовий доступ до ІПС можна отримати за посиланням

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини