На засіданні 1 листопада Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 2179 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Рішення прийнято з урахуванням пропозицій профільного комітету ВР, озвучених під стенограму.
Слідкуйте за оновленнями в модулі «Законопроекти» інформаційно-правових систем ЛІГА:ЗАКОН. Тестовим доступом до продуктів ІПС ЛІГА:ЗАКОН можна скористатися тут.
Зокрема, комітет вважає недоцільним надання таких повноважень СБУ, як право самостійно, з власної ініціативи, включати осіб до переліку осіб, пов'язаних з терористичною діяльністю або щодо яких застосовані міжнародні санкції, незважаючи на те, чи є відносно такої особи вирок суду, що набрав законної сили.
Раніше цей законопроект схвалив Кабмін, вказавши, що цей документ спрямований на комплексне удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Зокрема, законопроектом пропонується спростити процедури звітування про фінансові операції для суб'єктів первинного фінансового моніторингу (банків, страховиків, кредитних спілок, ломбардів, бірж, платіжних організацій та інших фінансових установ). Наприклад, розмір суми фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, збільшується зі 150 до 400 тис. грн, а кількість ознак таких операцій зменшується з 17 до 4.
Також банки будуть зобов'язані перевірити клієнтів, щодо яких виникають сумніви у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних.
Передбачається застосування ризик-орієнтованого підходу при проведенні належної перевірки клієнтів, перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) та автоматизація процесу надання інформації.
Також документом пропонується деталізувати механізм замороження активів та зупинення фінансових операцій, посилити вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній, а також змінити механізм накладення санкцій за порушення цих вимог. На думку авторів проекту, значення має масштабність порушення, а не розмір статутного капіталу порушника, тому максимальний штраф складатиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не 1% суми зареєстрованого статутного капіталу, як передбачено зараз.
Крім того, пропонується ввести обов'язок для платіжних систем:
- супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу;
- забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу;
- встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, та збиранню грошей чи майна для терористичних цілей.
Дізнатися чи потрапила ваша компанія до графіка планових перевірок можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Крім того, ви можете перевірити благонадійність контрагента, який вас цікавить, прямо зараз, оформивши заявку на тестовий доступ до сервісу.
Підготуватися до перевірки контролюючих органів допоможе ресурс "Мистецтво оборони" інформаційно-правових систем ЛІГА :ЗАКОН. Тестовий доступ до ІПС можна отримати за посиланням
Читайте також:
- Як працює обмеження на розрахунки готівкою
- В Україні хочуть запровадити податок на обмін готівкової валюти
