Суть справи: банк просив стягнути заборгованість за кредитним договором солідарно з боржника та поручителя.
Місцевий суд задовольнив позовні вимоги банку.
Однак апеляційний суд це рішення скасував і ухвалив нове, яким позов банку задовольнив у частині вимог до боржника.
Апеляційний суд вказав, що відсутні правові підстави для стягнення кредитної заборгованості з поручителя, оскільки справа не містить доказів укладення договору поруки, який є єдиною правовою підставою для покладання на нього обов'язку по виконанню невиконаного боржником грошового зобов'язання за кредитним договором.
Читайте також: що робити, якщо на вас оформили кредит без вашої згоди
Не погоджуючись із таким рішенням, банк подав касаційну скаргу, в якій вказав, що суду були надані пояснення та документи, а саме: копія паспорту поручителя, яка засвідчена його підписом, копія довідки про доходи поручителя, а також копії заяв-анкет поручителя. На його думку, дані документи підтверджують факт укладення з банком договору поруки.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із позицією апеляційного суду, залишивши касаційну скаргу без задоволення.
Верховний Суд вказав, що доводи касаційної скарги про на те, що про укладення спірного договору поруки свідчать документи, які були надані банку перед укладенням договору, зокрема, копії паспорту, довідки про доходи та анкети позичальника, не можуть бути доказом укладення між сторонами договору поруки.
Відповідну постанову по справі № 2/2218/3845/11 ВС прийняв 04.02.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут.
Вам також буде цікаво:
Гроші в борг: як правильно скласти розписку
Верховний Суд вказав, у якому випадку договір дарування нерухомості є недійсним
