Національний банк підготував для банків ґрунтовні зміни щодо підходів проведення дистанційної ідентифікації та верифікації клієнтів. Про це повідомила прес-служба регулятора.
Оскільки разом із набуттям чинності нового Закону про фінансовий моніторинг з 28 квітня 2020 року здійснення банками ідентифікації та верифікації не вимагатиме особистої присутності клієнта, НБУ розробив із залученням учасників фінансових ринків нові інструменти і способи віддаленої ідентифікації залежно від обраної моделі та каналів залучення клієнтської бази.
Читайте також: Аналіз нового Закону про фінмоніторинг від KPMG Law Ukraine
Банки зможуть самостійно обирати необхідну їм модель відповідно до власних бажань, можливостей доопрацювання програмних комплексів та відповідної оцінки ризиків такої діяльності.
Так, у банків буде можливість обрати для себе:
1. повноцінні моделі віддаленої ідентифікації та верифікації;
2. спрощені моделі, що міститимуть певні ліміти на обсяги операцій та залишків за рахунками клієнтів.
Повноцінні моделі віддаленої ідентифікації
До повноцінних моделей дистанційної ідентифікації та верифікації, на які не встановлюватимуться ліміти, належать:
верифікація ідентифікаційних даних клієнта за допомогою Системи BankID Національного банку та кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП);
проведення відеоверифікації. Фактично йдеться про спілкування клієнта та працівника банку або агента банку з ідентифікації за допомогою відеотрансляції. Національний банк не обмежує можливості використання під час відеоверифікації паспортів старого зразка (у форматі «книжечки») на відміну від європейських практик, де здебільшого громадяни мають ідентифікаційні документи високого рівня захисту та біометричні документи.
Спрощені моделі віддаленої ідентифікації
Окрім повноцінних моделей верифікації, банки матимуть можливість запропонувати клієнтам спрощені механізми верифікації. Вони є простішими з точки зору побудови процесу для банків. Також ці моделі є доступнішими для певних верств населення, яке, наприклад, не має високоякісного інтернет-з'єднання або КЕП чи доступу до BankID НБУ.
До арсеналу спрощених механізмів верифікації ідентифікаційних даних клієнта належать:
верифікація за допомогою Системи BankID НБУ;
верифікація за допомогою КЕП;
здійснення платежу на окремий рахунок банку з особистого рахунку клієнта, що супроводжується принаймні вказуванням прізвища, ім'я та по батькові клієнта;
дистанційне зчитування клієнтом даних із чипа свого біометричного документа (наприклад, закордонного паспорта чи паспорта у форматі ID-картки) за допомогою NFC модуля смартфона та відповідного мобільного додатка банку;
верифікація даних з бюро кредитних історій із підтвердженням клієнта через пароль, що надійшов від банку на фінансовий номер телефону клієнта, зазначений у його кредитній історії
Також під час застосування деяких спрощених механізмів потрібно буде здійснити фотофіксацію клієнта з використанням методу розпізнавання реальності особи (liveness detection) та з власним ідентифікаційним документом.
За підсумками обговорення спрощених моделей з учасниками фінансових ринків Національний банк погодився на запропоновані банками ліміти щодо вказаних спрощених моделей верифікації клієнта, а саме:
загальний ліміт на проведення видаткових фінансових операцій за всіма рахунками, відкритими клієнту в банку, не перевищуватиме 40 тис грн на місяць та 400 тис грн на рік;
загальний залишок за всіма відкритими клієнту рахунками та електронними гаманцями в банку не перевищуватиме 40 тис. грн.
Щоб врегулювати можливість спрощеного режиму ідентифікації користувачів електронних гаманців, регулятор пропонує застосовувати таку модель ідентифікації - банк має отримати від клієнта копії ідентифікаційних документів та фотофіксацію клієнта з його документами, що посвідчують особу. Водночас режим використання таких електронних гаманців матиме певні ліміти.
Усі ці механізми та моделі будуть детально висвітлені в оновленому Положенні про здійснення фінансового моніторингу в банківській системі, затвердження та впровадження якого очікується до кінця квітня.
Також НБУ працює над запровадженням аналогічних норм регулювання з питань ідентифікації та верифікації для небанківського фінансового ринку.
|
Нагадаємо, раніше Українська асоціація платіжних систем повідомила, що з 28 квітня 2020 року учасники фінансового ринку можливо будуть змушені зупинити свою діяльність через новий Закон про фінмоніторинг. НБУ спростовує таку інформацію та роз'яснює, що постійно комунікуючи з учасниками ринку фінансових послуг, надіслав їм відповідні роз'яснення щодо приведення внутрішніх процедур у відповідність до вимог оновленого Закону.
Також НБУ наголошує, що нові правила фінансового моніторингу не вплинуть на оплату комунальних послуг та грошові перекази
Законом передбачені такі дві основні вимоги:
- здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;
- супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.
Оновлені вимоги Закону не поширюються на:
сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов'язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
зняття коштів з власного рахунку.
Зверніть увагу. IT-компанія ЛІГА:ЗАКОН створила на підтримку українського бізнесу екосистему хмарних продуктів LIGA360. Вона поєднує єдиний робочий простір, чат із командою, аналіз законодавства та медійного кола, зміни в діяльності партнерів, клієнтів та конкурентів, можливість сформувати персональне комплексне рішення для свого сегменту та спільно з командою оцінювати бізнес-ризики.
Ви можете замовити безкоштовний повнофункціональний тестовий доступ за посиланням.
