Підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та які в сукупності з встановленими обставинами справи мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 23 липня 2020 року у справі № 826/6806/17. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна
Обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 516935,00 грн. з яких 344623,00 грн за податковим зобов'язанням та 172312,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; та повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2015 року на 450,00 грн.
Позиція ВС
Судами встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки", у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаними контрагентами, було надано копії первинних документів, які також були предметом розгляду під час планової виїзної перевірки, зокрема договори поставки та купівлі-продажу товару, рахунки на оплату по замовленню, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, що свідчать про безготівкове проведення розрахунків за постановлений товар. Судами також встановлено, що оплату була здійснена позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідербуд-Інвест", відповідно до договору відступлення права вимоги, що підтверджується копією названого договору та платіжними дорученнями. Транспортування прибраного позивачам товару здійснювалося за рахунок та власним транспортом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки".
Як правильно зауважили суди попередніх інстанцій, наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак, не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності не відбувалося отримання платником податків від його контрагента товарів (роботи, послуг).
Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента позивача об'єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг, адже у комерційній діяльності виконання послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Втім відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його безпосереднього постачальника.
ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360:АДВОКАТ - комплексне рішення, що поєднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката:
- повна база НПА;
- коментарі до кодексів;
- 85 млн судових рішень;
- подібні справи;
- правові позиції Верховного Суду;
- 6,5 млн досьє компаній і ФОП.
Замовляйте доступ зі знижкою 20 %
