Демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб'єктом іншої процедури реагування.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 10 серпня у справі № 161/13062/18. З повним текстом цього рішення можна ознайомитися у системі аналізу VERDICTUM. Це незамінний інструмент для юристів містить 85 млн судових рішень з господарських, цивільних, кримінальних та адміністративних справ, відображає історію проходження справ та подібні рішення. Швидко аналізуйте правові позиції Верховного Суду, моніторте розклад судових засідань та завантаженість суддів.
Обставини справи
Особа звернулася до суду щодо визнання знесення гаража з рішенням міськради недійсним. Місцевий суд позов задовольнив, але це рішення скасував апеляційний суд.
Позиція Верховного Суду
ВС погодився з рішенням першої інстанції, з огляду на таке.
З урахуванням встановлених обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновком окружного адміністративного суду про те, що відповідачами не доведено, що гараж (як мала архітектурна форма та тимчасова споруда), розміщений (встановлений або збудований) позивачем без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту. Водночас, досліджені під час судового розгляду письмові докази свідчать про належне оформлення позивачем необхідної документації.
Слід враховувати, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб'єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.
На виконання положень п. 9.3.5 Правил Правила благоустрою м. Луцька необхідно було прийняти припис, у якому зазначити про необхідність надання дозвільної документації на спірний гараж або добровільне його знесення з визначенням чітких строків.
Винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.
Водночас, матеріали справи не містять приписів виданих відносно позивача з вимогою демонтувати спірні тимчасові споруди самостійно та відповідно, позивачу не надавався строк для вчинення таких дій.
