Виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є необхідним у демократичному суспільстві. Навіть якщо законне право на зайняття житлового приміщення припинене, особа вправі сподіватися, що її виселення буде оцінене на предмет пропорційності у контексті відповідних принципів статті 8 Конвенції.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 22 липня 2020 року у справі № 279/3572/18.
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. ЛІГА:ЗАКОН презентує першу систему аналізу судових рішень із передбаченням вірогідності перемоги в суді за допомогою штучного інтелекту. Функціонал прогнозування на підставі аналізу тексту позовної заяви створено для попередньої оцінки ризиків та економії часу адвоката протягом підготовки до судових засідань. Детальніше за посиланням.
Обставини справи
Особа звернулась до суду із позовом, в якому просила усунути перешкоди в користуванні належною їй на праві приватної власності квартирою шляхом виселення осіб та стягнути понесені нею судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу набула право власності на вказану квартиру. У спірному житловому приміщенні зареєстровані відповідачі, які не є членами її сім'ї та не пов'язані з нею будь-яким спільним побутом. Позивачем на адресу відповідачів направлена вимога про виселення, яка не виконана останніми. Враховуючи, що відповідачі добровільно не бажають звільнити квартиру, позивач просив позов задовольнити.
Місцевий суд позов особи задовольнив, апеляційний суд погодився з цим рішенням..
Також читайте: Особу не можна виселити з житла, в якому вона тривалий час законно проживає: ВС
Позиція Верховного Суду
ВС скасував рішення попередніх судів, направивши справу до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що права членів сім'ї колишнього власника житла також підлягають захисту і позбавлення права на житло не лише має ґрунтуватися на вимогах закону, а також таке втручання повинно бути виправданим, необхідним для захисту прав позивача та не покладати надмірний тягар на відповідачів.
Сам факт переходу права власності на квартиру до іншої особи не є безумовною підставою для виселення членів сім'ї власника цього нерухомого майна, у тому числі і колишніх.
Законність виселення, яке по факту є втручанням у право на житло та право на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції, має бути оцінено на предмет пропорційності такого втручання.
Висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову позивача, які виходили з того, що позивачем набуто право власності на спірну квартиру на законних підставах, тому її вимоги як власника майна про усунення перешкод з боку відповідачів у користуванні житловим приміщенням підлягають захисту, є передчасними, оскільки ні суд першої, ні суд апеляційної інстанцій не дослідили, чи були, ураховуючи фактичні обставини у справі, недобросовісними дії сторін за договором купівлі-продажу щодо передачі права власності на квартиру позивача, стосовно відповідачів та спрямованими на позбавлення їх права користування житлом.
Судами попередніх інстанцій не досліджено, чи мала набувач за певної обачності реальну можливість дізнатися про обтяження квартири у вигляді права користування колишньою дружиною та сином колишнього власника квартири, чи могла передбачити характер та вагу обтяження її майбутньої нерухомості, у тому числі з урахуванням можливого родинного зв'язку між сторонами договору купівлі-продажу спірної квартири.
Отже, суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, тому ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді судам слід також оцінити доводи сторін щодо співмірності втручання у мирне володіння майном та врахувати правовий висновок, викладений у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 569/4373/16-ц, відповідно до якого, підсумовуючи висновки про принципи застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 8 Конвенції, викладені у рішеннях ЄСПЛ, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. Навіть якщо законне право на зайняття житлового приміщення припинене, особа вправі сподіватися, що її виселення буде оцінене на предмет пропорційності у контексті відповідних принципів статті 8 Конвенції.
Потрібен юрист? Шукайте його в Національному юридичному каталозі України Liga:BOOK. Для вашої зручності розвинена система фільтрів і пошук одним рядком. Ви можете підібрати фахівця залежно від спеціалізації, регіону, мови і юрисдикції. Також доступна функція пошуку юриста недалеко від вас. З Liga:BOOK завжди легко знайти і обрати фахівця, а також отримати кваліфіковану допомогу. Шукайте необхідного юриста за посиланням
