Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на сьогодні в Україні є чинними (у частині, що не суперечить Конституції та законодавству України) Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 № 310-ІХ «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» в редакції від 04.04.1991 (далі - Указ № 310) та Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 № 311-ІХ «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» в редакції від 04.04.1991 (далі - Указ № 311).
Так, відповідно до п. 1 Указу № 310 сезонними вважаються працівники, що виконують сезонні роботи - роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не увесь рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.
Перелік сезонних робіт наведений у Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278 зі змінами.
Нормами п. 1 Указу № 311 встановлено, що тимчасовими вважаються працівники, які прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), - до чотирьох місяців.
Важливо знати, що на сезонних та тимчасових працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).
Відповідно до ст. 23 Кодексу законів про працю в Україні (КЗпП) строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Для тимчасових і сезонних працівників КЗпП указами № 310 та № 311 встановлені особливості, а саме:
- не встановлюється випробування при прийманні на роботу;
- працівники мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це керівництво фермерського господарства письмово за три дні;
- з ініціативи фермерського господарства договір може бути розірвано з підстав, передбачених ст. 40, 41 КЗпП , окрім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП , а також з додаткових підстав, встановлених указами № 310 та № 311 (при зупиненні робіт на підприємстві на строк більш як на два (для тимчасових - одного) тижні з причин виробничого характеру або скорочення робіт на підприємстві;
- при неявці працівника на роботу безперервно протягом більше одного місяця (для тимчасових - двох тижнів підряд) внаслідок тимчасової непрацездатності);
- відпустка надається пропорційно до відпрацьованого часу (як вказано у вимогах ст. 6 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами). Також це стосується компенсації за невикористану відпустку;
- при звільненні тимчасовим, сезонним працівникам у загальному порядку виплачується вихідна допомога при звільненні як визначено умовами ст. 44 КЗпП . Розмір вихідної допомоги складає середній заробіток за тиждень для сезонних працівників та за три дні для тимчасових.
Оформлюють тимчасових, сезонних працівників у загальному порядку: працівник пише заяву, на підставі заяви видається наказ про прийняття на роботу і робиться запис до трудової книжки.
Важливо!
У наказі або розпорядженні про прийняття на роботу має бути зазначено, що працівник приймається на сезонну або тимчасову роботу, вказується строк, а працівника ознайомлюють під підпис.
Крім того, роботодавцю необхідно повідомити орган ДПС про прийняття працівника на роботу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 року № 413 із змінами до початку роботи працівника.
Слідкуєте за змінами трудового законодавства? У системі LIGA360:HR-Менеджер можна налаштувати автоматичні сповіщення для будь-яких НПА та свіжих новин з кадрової теми. Отримайте тестовий доступ за посиланням.
