Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

ВС назвав умови визнання права на земельну частку через суд

Реклама

Оформлення права власності на земельну ділянку особою, яка має право на земельну частку (пай), перш за все, передбачає наявність у такої особи документу, що підтверджує відповідне право на зазначену частку (пай).

Одним з таких документів є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Так, у разі перешкод в отриманні сертифікату на земельну частку (пай) особа вправі використати судову форму захисту.

З позовом про визнання права на земельну частку (пай) можуть звертатися також спадкоємці померлих колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Разом з тим, аналіз судової практики свідчить про складність цієї категорії справ як у питаннях доведення фактів, якими обґрунтовані позовні вимоги, так і правильної юридичної кваліфікації наявних правовідносин сторін.

Позивачі доволі часто отримують відмову у задоволені позову з мотивів недоведеності позовних вимог, зокрема, факту членства у вказаних вище підприємствах.

Крім того, для спадкоємців доведення факту членства спадкодавця у таких підприємствах є недостатнім, оскільки вони мають також довести факт виникнення у спадкодавця права на зазначену частку (пай).

Про це, зокрема, свідчать правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах, ухвалених цієї осені у зазначеній категорії справ.

Так, у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 563/1407/19 Верховний Суд зауважив, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством (КСП) акта на право колективної власності на землю вона:

1. працювала в цьому підприємстві;

2. була його членом;

3. була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до зазначеного списку чи виключено з нього, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання, а у разі недосягнення згоди - спір вирішується в судовому порядку. У такому випадку особа має право звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Як швидко знаходити судові справи? У LIGA360 є більше 20 фільтрів для пошуку. Інстанції, регіони, імена суддів, форми судочинства - укажіть параметри що цікавлять саме вас. Замовляйте тест-драйв прямо зараз.

У випадку, якщо особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай) і не була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, не зверталася до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення до списку чи до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай), вважається, що за життя така особа не реалізувала свого права на земельну частку.

У цій справі 12 січня 1996 року КСП, членом якого був спадкодавець позивача, отримало державний акт на право колективної власності на землю. Проте батько позивача за життя не оскаржував та, відповідно, не вирішував питання про виділення йому земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у нього права на земельну частку (пай).

Встановивши, що за життя батько позивача не набув право на земельну частку (пай), яке просила визнати за собою позивач у порядку спадкування, суд констатував відсутність правових підстав для задоволення позову.

У постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 181/257/19 Верховний Суд зауважив на 3-ох умовах набуття особою права на земельний пай, а саме:

1. членство у КСП на час паювання;

2. включення до списку, доданого до державного акта на право колективної власності на землю;

3. одержання КСП цього акта.

На цій підставі у даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що право позивача на земельну ділянку (пай) виникло з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта на право колективної власності на землю, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай).

Щодо заяви селищної ради про застосування строку позовної давності до заявлених вимог позивача, а також аналогічного клопотання прокурора Верховний Суд зауважив, що оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

З іншими прикладами судових справ від Офісу протидії рейдерству можна ознайомитися тут.

Захистити своє майно від рейдерів допоможе ефективний сервіс SMS-Маяк від "ЛІГА:ЗАКОН". Завдяки ньому можна відстежувати зміни статусу об'єкта нерухомості. Отримана інформація дасть змогу своєчасно звернутися до суду з позовною заявою про скасування вчинених реєстраційних дій, а також до правоохоронних органів із заявою про неправомірність таких дій. Ефективно уберегтися від рейдерів також допоможуть сервіси SMS-Маяк Земля та SMS-Маяк Іпотека від "ЛІГА:ЗАКОН", за допомогою яких можна оперативно дізнатися про зміни в реєстрі нерухомості (через SMS-повідомлення, електронним листом або через повідомлення в кабінеті користувача).

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини