Зміна думки щодо відмови від спадщини у зв'язку з невиконанням певних домовленостей у подальшому особою, на користь якої здійснена така відмова, не може бути достатньою підставою для визнання заяви про відмову від спадщини недійсною відповідно до положень статті 230 ЦК.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 3 листопада 2021 року у справі № 303/2113/19.
Готуєтеся до судового засідання? Аналізуйте судові рішення та прогнозуйте результат ваших справ на ІТ-платформі LIGA360. Знайдіть подібні справи у два кліки, щоб обрати найефективнішу стратегію захисту. Деталі за посиланням.
Обставини справи
Три особи у рівних частках отримали спадщину. Однак, одна з осіб запевнила інших, що з метою простішого оформлення спадщини, їм слід відмовитись від належної їм спадщини на її користь, так як одна особа постійно знаходиться в роз'їздах (є шофером), а інша працює за межами України на заробітках (в Італії). Запевняла, що таке оформлення є формальністю, так як вони всі є рідними братами та сестрами, і все одно будуть мати свою частку в цьому майні.
З часом особа, на яку зареєстрували майно, стала чинити їм перешкоди у користуванні цим будинком.
Тільки після цього вони зрозуміли, що при складанні ними заяви про відмову від спадщини, особа навмисно ввела їх в оману з метою стати єдиним власником спадкового майна без наміру зберегти батьківську хату.
Посилаючись на наведені обставини, спадкоємці просили визнати заяви недійсними і такими, що вчинені під впливом обману.
Позиція Верховного Суду
Апеляційний суд зазначав, що при прийнятті заяв осіб державний нотаріус роз'яснив юридичні наслідки такої відмови та зміст статей 225, 229-231, 233, 1273-1275 ЦК. Вказані обставини свідчать про обізнаність позивачів зі своїми правами як на прийняття спадщини, так і на відмову від неї. Правом на відкликання заяв про відмову від прийняття спадщини позивачі не скористалися. При цьому зміна думки щодо відмови від спадщини у зв'язку з невиконанням певних домовленостей у подальшому особою (майже через чотири роки), на користь якої здійснена така відмова, не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання такої відмови недійсною.
З цим висновком погодився і ВС, залишивши скаргу осіб, що відмовилися від спадщини, без задоволення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, встановивши, що при підписанні заяв, зареєстрованих 5 серпня та 13 серпня 2013 року про відмову від спадщини, особи зазначили, що їм роз'яснено про безумовність та беззастережність їх заяв про відмову від прийняття спадщини, а також право на відкликання цієї зави до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, та з урахуванням того, що наявність умислу в діях відповідачів, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману, дійшли правильного висновку про те, що позивачі, як спадкоємці за законом, скористалися своїм правом відмови від спадщини. Отже, підписуючи заяви про відмову від спадщини з усіх підстав особи свідомо позбавили себе права на частку у спадщині.
Захистіть свою нерухомість від шахрайства та “чорних реєстраторів”. Сервіс SMS-Маяк миттєво сповістить про зміни в Реєстрі речових прав та незаконні процедури. Ставте свої об'єкти на контроль прямо зараз.
