ДПС роз'яснює останні новації Податкового кодексу, зокрема Законом № 1914 для платників податків - фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вводиться поняття мінімального податкового зобов'язання (далі - МПЗ).
Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов'язання, є 2022 рік.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПК встановлено, що визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи - підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку - фізичної особи включаються: ПДФО та ВЗ з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи - підприємці, отримують податкове повідомлення - рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, з 01.01.2023 по 01.07.2023.
Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) мінімальне податкове зобов'язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.
Отже, для фізичних осіб, які оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, мінімальне податкове зобов'язання контролюючим органом не визначається. У такому випадку мінімальне податкове зобов'язання за такі землі сплачує орендар.
Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими статтею 381 Кодексу, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 67 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.
Також читайте про МПЗ для юридичних осіб
Контролюйте незаконні дії щодо ваших земельних ділянок у сервісі SMS-Маяк Земля. Моніторинг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24/7 та миттєве сповіщення про зміни. Спробуйте прямо сьогодні.
Читайте також:
Податкова реформа: як обчислюється мінімальне податкове зобов'язання
Мінімальне податкове зобов'язання: що законопроект № 5600 готує агровиробникам
