30 червня Конституційний суд ухвалив рішення, яким визнав конституційними статті 961, 962 Кримінального кодексу, що встановлюють зміст, випадки та порядок застосування такого заходу кримінально-правового характеру, як спеціальна конфіскація.
Народні депутати, які ініціювали клопотання, стверджували, що статті 961, 962 не відповідають низці приписів Конституції України. Зокрема, заявники зазначали, що за своєю правовою суттю інститут спеціальної конфіскації, хоча і відноситься до інших заходів кримінально-правового характеру, фактично, поряд з конфіскацією, є ще одним видом покарання за злочин.
Конституційний Суд вказав, що конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні майна, що є власністю засудженого. Унаслідок чого конфіскація майна є видом покарання, застосування якого має на меті покарання винного, його виправлення й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень цією та іншими особами. Натомість спеціальна конфіскація застосовується у разі, коли майно вилучається у особи, яка не є власником або добросовісним володільцем такого майна, а тому цей захід впливу на особу має некаральний характер.
Таким чином, конфіскація майна як вид покарання і спеціальна конфіскація як захід кримінально-правового характеру є відмінними за метою, підставами, умовами, суб'єктами та об'єктами, тобто не є тотожними.
Суд також вказав, що спеціальна конфіскація не є видом кримінального покарання, тому її застосування, зокрема примусове безоплатне вилучення майна у недобросовісної третьої особи, на підставі судового рішення (вирок, ухвала), не є притягненням до кримінальної відповідальності.
Окрім того, ухвалене судове рішення про застосування спеціальної конфіскації є юридичним актом індивідуальної дії, що встановлює факт незаконності та недобросовісності набуття певною особою конкретного майна і також спростовує презумпцію правомірності набуття права власності. Внаслідок цього саме судове рішення є підставою для вилучення такого майна у особи, стосовно якої може бути застосовано спеціальну конфіскацію.
Суд дійшов висновку, що застосування спеціальної конфіскації припиняє не право власності або право добросовісного володіння майном, а незаконне та недобросовісне володіння, тимчасово набуте внаслідок вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, визначеного Особливою частиною КК.
Таким чином, твердження суб'єкта права на конституційне подання щодо порушення принципу домірності у зв'язку з уможливленням застосування до особи одночасно двох видів однакових покарань, а саме конфіскації майна та спеціальної конфіскації, є безпідставними.
Потрібно знайти судове рішення за НПА чи контекстом? LIGA360 має 35 смарт-фільтрів для пошуку справ. Аналізуй судову практику в один клік.
