Роботодавцям компенсують частину витрат на оплату праці або ЄСВ за працевлаштування деяких категорій безробітних

Верховна Рада прийняла у цілому законопроект № 6067, який запроваджує компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштування деяких категорій зареєстрованих безробітних, зокрема молоді.

Також Закон має сприяти працевлаштуванню довгострокових безробітних шляхом надання компенсації роботодавцям витрат ЄСВ.

Крім того, Закон запроваджує фінансову допомогу для започаткування підприємницької діяльності та змінює підходи до:

• умов, тривалості та розмірів виплати допомоги по безробіттю, зокрема посилено страхові принципи (чим більший страховий стаж - тим більший розмір допомоги по безробіттю) та послаблено до безробітних санкції за звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин;

• фінансування громадських робіт та скасування тимчасових робіт, як таких, що не сприяють мотивації до праці;

• підбір підходящої роботи для безробітного (врахування, зокрема транспортної доступності, розміру заробітної плати залежно від тривалості безробіття).

Зокрема, суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують зареєстрованих безробітних строком не менше ніж на два роки на нові робочі місця, компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців.

Роботодавцю, який працевлаштовує зареєстрованого безробітного, компенсуються 50 відсотків мінімальної заробітної плати за відповідну особу за місяць. Компенсація надається за працевлаштування зареєстрованих безробітних із числа осіб:

• віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців;

• віком до 35 років - на перше робоче місце;

• звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби - на перше робоче місце після такого звільнення.

Загальна тривалість виплати компенсації становить не більше шести місяців, за умови збереження гарантій зайнятості особи протягом періоду, що перевищує виплати у два рази.