Національний банк презентував оновлений макроекономічний прогноз.
Серед ключових пунктів, які дадуть змогу ліпше зрозуміти, що буде з економікою далі, наступні:
1. Інфляція поступово знижуватиметься та залишатиметься керованою. Прогнозується сповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році. Цьому сприятимуть збереження жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабший споживчий попит в умовах відключень електроенергії. Уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету та збалансувати валютний ринок допомагає отримання анонсованих обсягів міжнародної допомоги та спільні дії Національного банку та уряду з активізації ринку внутрішніх боргових залучень. У наступні роки інфляція сповільнюватиметься швидше завдяки зниженню безпекових ризиків, повноцінному відновленню логістики та збільшенню врожаїв. Національний банк очікує, що вона зменшиться до 10,4% у 2024 році та 6,7% у 2025 році.
2. У 2023 році очікується незначне зростання реального ВВП - на 0,3%. Відновлення економіки наприкінці 2022 року перервалося через посилення енергетичного терору з боку росії. Водночас завдяки кращим результатам у ІІІ кварталі та швидкій адаптації бізнесу й населення до нових умов оцінку падіння реального ВВП у 2022 році поліпшено до 30,3%. Економіка поступово повертатиметься до стійкого зростання: до 4,1% у 2024 році та 6,4% у 2025 році.
|
3. Експорт українських товарів залишається стійким, а імпорт порівняно з попередніми періодами значно виріс через потребу закуповувати альтернативні джерела енергії та паливо внаслідок енергетичного терору. Це призвело до збільшення від'ємного сальдо торговельного балансу. Дефіцит торгівлі компенсувався за рахунок надходження офіційного фінансування, у тому числі грантів, та стабільних грошових переказів від трудових мігрантів. У результаті сальдо поточного рахунку за підсумками 2022 року зведено з профіцитом. У 2023 році очікується значний дефіцит поточного рахунку. По-перше, стрімко розшириться дефіцит торгівлі товарами. Експорт зменшиться через гірші врожаї та дефіцит електроенергії, а імпорт зросте внаслідок підвищеного попиту на енергоносії і товари, що забезпечують енергоавтономність. По-друге, вищими, ніж очікувалося, будуть витрати вимушених мігрантів за кордоном через довше збереження безпекових ризиків. Із 2024 року експорт збільшуватиметься, а українці активніше повертатимуться з-за кордону.
4. Надходження міжнародної підтримки та співпраця з МВФ дадуть змогу профінансувати значний дефіцит бюджету. З огляду на вже анонсовані обсяги міжнародної допомоги та прогрес у перемовинах з МВФ загальний обсяг офіційного фінансування у 2023 році може перевищити 38 млрд дол. США. Очікується, що на кінець 2023 року міжнародні резерви становитимуть близько 27 млрд дол. США й надалі зростатимуть.
5. Національний банк прогнозує суттєве зниження безпекових ризиків із початку 2024 року. Основними ризиками залишаються триваліший термін повномасштабної воєнної агресії росії, а також подальше руйнування об'єктів критичної інфраструктури . Інтенсифікація війни та вищий, ніж передбачається, дефіцит електроенергії внаслідок терактів росії можуть суттєвіше обмежити економічну активність і посилити інфляційний тиск.
6. Ризики, які можуть призвести до перегляду ключових макроекономічних показників:
виникнення додаткових бюджетних потреб і формування значних квазіфіскальних дефіцитів в енергетичній сфері з огляду на непередбачуваний характер війни;
відтермінування повернення значної частини громадян в Україну та потенційна додаткова міграція за кордон, що обмежуватиме споживчий попит, а в тривалій перспективі загрожуватиме загостренням структурних проблем на ринку праці та зниженням економічного потенціалу;
неритмічність надходження зовнішнього фінансування;
ускладнення роботи зернового коридору, навіть попри послаблення цього ризику впродовж останніх місяців.
Натомість швидка реалізація плану відновлення України з відповідним надходженням офіційного та приватного фінансування відбудови може суттєво пришвидшити економічне зростання.
7. За прогнозом НБУ, облікова ставка зберігатиметься на рівні 25% щонайменше до кінця першого кварталу 2024 року. Національний банк готовий за потреби застосовувати подальші заходи для уникнення емісійного фінансування дефіциту бюджету, підвищення привабливості гривневих активів, посилення стійкості валютного ринку та формування належних передумов для пом'якшення адміністративних обмежень.
8. Національний банк додатково підвищив вимоги до обов'язкових резервів банків. З 11 лютого на 5 в. п. збільшуються нормативи формування банками обов'язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб, а також за коштами вкладів і коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів й кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій. Зокрема, з 5% до 10% - у національній валюті та з 15% до 20% - в іноземній валюті.
Додатково з 11 березня будуть підвищені на 10 в. п. нормативи формування банками обов'язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб як в національній, так і в іноземній валютах. Проте на цю частину резервів не поширюватиметься механізм покриття бенчмарк-ОВДП.
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 2 лютого 2023 року.
Як керівнику отримувати “відфільтровану” інформацію, що впливає на діяльність бізнесу? На дашборді в LIGA360. Моніторинг репутації, новини ринку й діяльність партнерів та конкурентів у зручному візуальному форматі. Замов індивідуально налаштований дашборд прямо сьогодні.