Уряд покращив умови для виробників БПЛА в Україні

24 березня Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 256 «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва».

Документ має спростити бюрократичні процедури для вітчизняних виробників БПЛА для налагодження масового виробництва. 

Тепер одна з формул розрахунку закупівельної вартості БПЛА має такий вигляд: витрати на виробництво + відсоток від прибутку.

Раніше прибуток на іноземні комплектуючі був 1%, на власні товари та послуги - 30%. Низький прибуток не дозволяв компаніям розвиватися. Щоб стимулювати розвиток БПЛА в Україні і залучити більше компаній до виробництва, держава підняла частку прибутку до 25%.

Крім цього, постанова спрощує укладання контрактів, приймання товару, допуск до експлуатації й постачання на фронт. З одного боку, підприємства отримують сприятливі умови для розвитку і масштабування, а з іншого - наші військові отримуватимуть швидше і більше безпілотників на фронті.

Зокрема, закупівля безпілотних систем здійснюється на підставі письмового звернення, в якому зазначається:

• найменування державного замовника у сфері оборони, який повинен здійснити закупівлю безпілотних систем;

• найменування державного замовника у сфері оборони, для потреб якого буде здійснюватися закупівля безпілотних систем;

• вид безпілотної системи (безпілотний авіаційний комплекс, безпілотний літальний апарат, безпілотний наземний (роботизований) комплекс, безпілотний водний (плаваючий) комплекс);

• назва безпілотної системи;

• найменування виробника безпілотної системи;

• кількість одиниць безпілотних систем, які мають бути закуплені.

Вітчизняні виконавці державних контрактів під час проведення переговорів надають державному замовнику у сфері оборони розрахунок ціни за формою згідно з додатком 1 до постанови № 256 та висновок експерта, виданий спеціалізованою судово-експертною установою, яка відповідно до Закону України “Про судову експертизу” має право на виконання таких робіт. При цьому прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більше 25% виробничої собівартості товарів, робіт та послуг. У розрахунку прибутку не враховуються всі передбачені законодавством податки та збори. Відповідальність за неправильність розрахунку ціни несе виконавець державного контракту (договору).

Під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов'язані з виготовленням безпілотних систем, крім:

• організаційних витрат, витрат на проведення річних зборів, представницьких витрат, витрат на участь у виставках;

• витрат на службові відрядження працівників апарату управління суб'єкта господарювання, безпосередньо не пов'язаних з виконанням державного контракту (договору) чи оперативним контролем за його виконанням;

• витрат на страхування майна, а також винагороди за послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо), які не є обов'язковими відповідно до законодавства або умов договорів;

• витрат від браку (крім технічно неминучого браку та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку);

• нестачі незавершеного виробництва, нестачі і витрат від псування матеріальних цінностей у цехах (якщо інше не передбачено договором);

• оплати простоїв;

• сум безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

• витрат від знецінення запасів;

• визнаних штрафів, пені, неустойки;

• комісійної винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам структурних підрозділів суб'єкта господарювання, що забезпечують збут;

• витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетингу);

• витрат на дослідно-конструкторські роботи, що не стосуються державного контракту (договору) на виготовлення та поставку безпілотних систем, або виконані до укладення цього контракту (договору), якщо інше не визначено положеннями державного контракту (договору);

• збитків, пов'язаних з утриманням об'єктів соціальної сфери (крім розумних витрат на експлуатацію об'єктів соціальної сфери, які розташовані на території виконавця, які виконують функції, що вимагаються законодавством (медичні пункти тощо);

• витрат на проведення експертизи визначення можливої орієнтованої (очікуваної) вартості безпілотної системи спеціалізованою судово-експертною установою відповідно до цього Порядку.

Також вітчизняні виконавці державних контрактів надають державному замовнику один з таких документів:

• сертифікат відповідності державним стандартам або технічним умовам;

• документ, що підтверджує допуск до експлуатації безпілотної системи;

• акт про проведення спільних відомчих випробувань з позитивним висновком за формою згідно з додатком 2 до постанови № 256.

Вимагати інші документи щодо визначення ціни, крім тих, що передбачені цим Порядком, забороняється.

Попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів вітчизняним виконавцям державних контрактів (договорів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Казначейства, з подальшим використанням зазначених коштів вітчизняними виконавцями державних контрактів (договорів) з таких рахунків виключно на цілі, визначені державними контрактами (договорами). Для здійснення платежів з небюджетного рахунка виконавці державного контракту (договору) надають органам Казначейства платіжну інструкцію із зазначенням реквізитів державного контракту (договору) та копію договору на закупівлю товарів, робіт і послуг, на виконання якого проводиться платіж.

У державних контрактах (договорах) на виготовлення і поставку безпілотних систем може передбачатися попередня оплата в обсягах до 70 відсотків їх вартості на строк не більше 12 місяців. Розмір та строк попередньої оплати товарів у зазначених межах визначаються з урахуванням необхідності, що обґрунтовується, зокрема, циклом виробництва товару.