Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду.
При цьому підстави для зменшення розміру неустойки у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22.
У цій справі ПАТ "Центренерго" звернулось з позовом до ТОВ "Укртехнобез" про стягнення 5 140 368 грн пені та 99 951 грн штрафу за невиконання відповідачем у строк своїх зобов'язань за договором закупівлі робіт з виготовлення (ремонту) обладнання в частині виконання робіт вартістю 1 427 880 грн.
Відповідач просив зменшити неустойку, посилаючись, зокрема, на те, що загальна вартість робіт за договором в три рази менша за розмір пені, що суперечить принципу справедливості та розумності.
Рішенням господарського суду, яке залишено без змін апеляційним госоподарським судом, позов задоволено частково. На користь позивача стягнуто 51 404 грн пені, 99 951 грн штрафу та 1 428 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Касаційний господарський суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив наступне.
У випадку, коли відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Крім того, він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.
Швидко потрібна правова позиція чи перелік подібних судових рішень? Спробуй LIGA360 для юриста та адвоката. Готуйся до судового засідання в один клік.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова ВС від 26.08.2021 у справі N 911/378/17).
При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (постанова ВС від 22.05.2019 у справі N 910/11733/18).
При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Водночас вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (постанова ВС від 04.06.2019 у справі N 904/3551/18).
Верховний Суд зауважив, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об'єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.
Водночас касаційний суд звертає увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов'язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
Тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Верховний Суд зазначив, що у цій справі суди вірно врахували:
обставини щодо вартості робіт за договором;
обставини щодо обґрунтованої умовами договору суми пені;
обставини, за яких позивач нарахував відповідачу спірні суми пені та штрафу;
обставини, якими відповідач обґрунтував клопотання про зменшення заявленого у цій справі розміру неустойки;
підстави про зменшення розміру пені у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, об'єднана палата Касаційного господарського суду погодилась з висновками та мотивами судів про часткове задоволення клопотання відповідача щодо зменшення арифметично-правильного та обґрунтованого розміру заявленої до стягнення пені.
Як впорядкувати договірну роботу в компанії? Допоможе CONTRACTUM у LIGA360. Система об'єднала в собі усі інструменти для створення договору, систематизованого зберігання та контролю виконання зобов'язань. Більше про можливості CONTRACTUM у LIGA360 за посиланням.
