Українська Рада Бізнесу, до складу якої входить 116 бізнес-асоціацій всіх галузей економіки, визначила найбільш критичні проблеми, пов'язані з бронюванням військовозобов'язаних та закликає Уряд та Верховну Раду невідкладно внести необхідні зміни до нормативно-правових актів. Про це йдеться у зверненні УРБ до Прем'єр-міністра, Міністра економіки, Міністра оборони, Голови партії «Слуга народу», голів Комітетів ВР з питань національної безпеки та з питань економічного розвитку.
Так, наразі потребують термінового вирішення наступні питання:
1. Відповідно до пункту 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовозобов'язані, які звернулися до ТЦК з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Однак згідно з цим же Порядком, особи, які підлягають бронюванню, не пишуть заяви до відповідної комісії про надання відстрочки, тож дія на них зазначеного положення не поширюється.
Бізнес пропонує доповнити пункт 63 Порядку положенням, згідно з яким військовозобов'язані, які проходять процедуру бронювання, до закінчення такої процедури не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
2. Відповідно до пункту 2 Порядку бронювання військовозобов'язаних, термін бронювання військовозобов'язаних, що працюють на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, не може перевищувати 12 місяців. При цьому, вказаний Порядок бронювання не регламентує процедуру продовження терміну бронювання, що призводить до двозначного трактування положень Порядку бронювання і складних бюрократичних процедур, в результаті чого підприємства зазнають непродуктивних витрат часу.
В УРБ вважають, що Порядок бронювання військовозобов'язаних необхідно доповнити механізмом автоматичного продовження бронювання працівників підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у разі подання підприємством відповідної заявки.
3. Неможливість бронювання ФОПів та ГІГ-спеціалістів, а також співробітників представництв іноземних неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти іноземних та міжнародних партнерів.
В бізнес-спільноті підкреслюють, що ця проблема є вкрай актуальною і потребує внесення відповідних змін до законодавства.
4. У новій редакції Порядку бронювання відсутня норма, що діяла раніше, про можливість бронювання 100% керівників компаній та їх заступників.
«Вважаємо за необхідне повернути це положення до Порядку бронювання. Необхідно також передбачити можливість бронювання військовозобов'язаних, які працюють на посадах, що є обов'язковими на підприємствах, в установах і організаціях згідно з вимогами законодавства, але такі підприємства не мають статусу критичних. Наприклад, у акціонерних товариствах - це посадові особи органів управління та контролю - члени наглядових рад (відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства"). На підприємствах, що здійснюють свою діяльність у відповідності до ліцензійних умов або умов авторизації - відповідальні або ключові особи - аудитор та головний бухгалтер тощо, відсутність яких у штаті підприємства тягне за собою санкції з боку державних органів до анулювання ліцензії та кваліфікується як ризикова діяльність», - йдеться у зверненні.
Хочеш дізнатися секрети успішної роботи з інформацією? Замов презентацію нової LIGA360. Дані та джерела для всієї команди: топменеджерів, юристів, бухгалтерів, HR, комплаєнс-фахівців і не тільки.
5. Існуюча квота у 50% стримує роботодавців бронювати працівників через побоювання втрати іншої половини працюючих військовозобов'язаних. Водночас бронювання 50% персоналу не вирішує проблеми забезпечення безперебійної роботи більшості підприємств. Зокрема, для компаній, що мають розгалужену систему філій, вкрай важливе бронювання мінімальної кількості персоналу для забезпечення критичної кількості штатного розпису кожного регіонального підрозділу.
«З Порядку бронювання вилучено норму, яка передбачала можливість подання обгрунтування щодо збільшення кількості заброньованих працівників. Вважаємо за необхідне повернути таку можливість», - зазначають у бізнес-спільноті.
6. Бронювання керівників підприємств має бути поза квотою у 50%.
«Якщо підприємство було визначено як критично важливе, то керівнику такої компанії необхідно мати гарантовану відстрочку від призову і не входити до квоти 50%, оскільки саме керівник підприємства: несе відповідальність за управління підприємством, якісне ведення бізнесу, кадровий склад, приймає стратегічні та фінансові рішення, має доступ до всіх критичних аспектів управління, включаючи взаємодію з банками, інвесторами, залучення кредитів, здійснення платежів тощо. Мобілізація керівника критично важливого підприємства може спонукати іноземних інвесторів до закриття бізнесу в Україні, що призведе до втрати інвестицій», - пояснюють в УРБ.
7. У Порядку бронювання не визначено процедуру отримання рішення Міністерства економіки про бронювання військовозобов'язаних суб'єктами, які подають відповідні списки.
Тому, на думку бізнесу, пункт 12 Порядку бронювання слід доповнити положенням про те, що з метою оформлення військовозобов'язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних підприємствам, установам та організаціям, якими подано списки.
8. ТЦК та СП ігнорують запити компаній і не вносять дані в "Оберіг".
Наразі будь-яка відповідальність щодо невиконання строків зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік зі сторони ТЦК та СП відсутня, тому вони часто ігнорують запити компаній та не вносять відповідну інформацію в «Оберіг», тим самим унеможливлюючи процедуру бронювання.
У бізнес-спільноті вважають, що Міністерству оборони слід забезпечити внесення такої інформації та запровадити належний контроль за внесенням відомостей про зарахування на спеціальний військовий облік і надання відстрочки заброньованим військовозобов'язаним.
9. Існує невизначеність з тим, який ТЦК та СП має вносити дані про спецоблік.
Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію покладає обов'язок оформлення відстрочки заброньованим військовозобов'язаних на роботодавця саме у ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються. Водночас Порядок бронювання покладає обов'язок по зарахуванню військовозобов'язаних на спеціальний військовий облік вже на ТЦК та СП, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку.
Таким чином, після оформлення роботодавцем відстрочки заброньованому працівнику в ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються, виникає необхідність повторно звертатись вже до того ТЦК та СП, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку.
«Пропонуємо врегулювати це питання так, щоб підприємці не ходили в різні ТЦК, де з них вимагають проставлення відміток про постановку на спеціальний облік на витягах про бронювання», - йдеться у заяві.
10. Порядок е-Бронювання передбачає, що формування повідомлення автоматично припиняється або його подання блокується засобами Порталу «Дія», якщо зазначені у повідомленні відомості: не підтверджуються відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; надані не в повному обсязі; не узгоджуються між собою.
На думку бізнесу, вказаний пункт слід доповнити умовою, за якою з моменту внесення уповноваженою особою Мінекономіки або державного органу засобами Порталу «Дія» необхідних, достовірних та в повному обсязі відомостей до ЄДР, подання повідомлення розблоковується, а його формування автоматично продовжується.
Український бізнес закликає представників Кабінету Міністрів та Парламенту врахувати зазначені пропозиції та невідкладно внести необхідні зміни до нормативно-правових актів.
Більше ліцензій - більше економії. Замов єдину комплексну платформу LIGA360 для всієї команди за найнижчою ціною. Дізнатися більше.