Трансфертне ціноутворення: новації податкового законодавства та зміна штрафних санкцій

З 1 січня 2025 року набули чинності зміни до ПКУ з питань трансфертного ціноутворення, внесені Законом № 3813-ІХ. Змінами доповнено перелік критеріїв пов'язаності юридичних осіб, а також змінено підходи для формування переліку держав (територій), операції з резидентами яких визнаються контрольованими.

Кабінет Міністрів України тепер враховує такі критерії: 

• держави (території), віднесені до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 

• держави (території), віднесені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення; 

• держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією (зокрема інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника) на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. 

Також встановлені критерії, згідно з якими операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, визнаються неконтрольованими.  

Перелік організаційно-правових форм, що затверджується Кабінетом Міністрів України, включає організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.     

Господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов: 

• нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ), відповідно до пункту 103.5 статті 103 ПКУ.

Читайте також: Закон № 3813: із 1 січня 2025 року набирають чинності зміни щодо ТЦУ та КІК

Крім того, з 1 січня 2025 року змінено штрафні санкції в частині порушення питань трансфертного ціноутворення.

Збільшений розмір штрафу у разі неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній:

• 100 розмірів (було 50) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Змінений підхід у визначенні розміру штрафу в разі несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту:

• Штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, - або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції.

Зменшений розмір штрафу в разі несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній:

• Штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 50 розмірів (було 100) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Законом № 4113-ІХ також внесено зміни  до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, а саме, змінений підхід у застосуванні санкцій за порушення, пов'язані з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії, вчинені в період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:

• За умови виконання контролюючою особою обов'язків, передбачених статтею 39-2 ПКУ протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану - штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим - восьмим пункту 120.7 статті 120 ПКУ не застосовуються (абзаци перший - четвертий пункту 72 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).