Для відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки, вину, наявність шкоди та причинний зв'язок.
Акт перевірки уповноваженого органу не може бути єдиним і достатнім доказом порушення, а має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами.
Відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість притягнення до відповідальності.
До такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 30 січня 2025 року у справі № 922/618/22.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції до підприємства про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позов ґрунтувався на фактах незаконної вирубки дерев лісництва; забору води без спеціального дозволу, її передачі населенню без відповідного дозволу та засмічення територій природно-заповідного фонду.
На підтвердження обставин порушень позивач надав акт перевірки.
Найзручніший моніторинг судових справ - в новій LIGA360. Ви зможете обрати саме ті параметри, які потрібно вам: за напрямами судочинства, інстанціями, з правовою позицією тощо. Замовте презентацію комплексного інформаційно-аналітичного рішення LIGA360 прямо сьогодні.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, аргументуючи свою позицію недоведенням складу правопорушення, зокрема факту заподіяння шкоди, наявності вини відповідача та обґрунтованого розрахунку збитків.
Суди попередніх інстанцій здійснили оцінку акта перевірки як доказу в контексті належності та вірогідності доказу з урахуванням установлених обставин (відсутності підписів посадових осіб, які здійснювали перевірку; відсутності детальних відомостей щодо кількості пнів, інформації стосовно діаметру пнів, їх опису та характеристики; відсутності в акті інформації щодо ознак ступеня припинення росту дерев, що є базою для обрахунку розміру шкоди за незаконну вирубку дерев), а також того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач здійснює господарську діяльність із централізованого водопостачання та/або водовідведення та є підприємством питного водопостачання.
КГС ВС погодився з цією позицією, зазначивши що відшкодування шкоди можливе лише за умови належного документального підтвердження всіх зазначених елементів.
На думку суду, однієї фіксації порушення в акті недостатньо, необхідно, щоб висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальному описі параметрів порушення (кількість зрубаних дерев, їх діаметр, ступінь пошкодження тощо).
За матеріалами ВС.
Бажаєш отримати нову LIGA360 на вигідних умовах? Скористайся Special program від LIGA ZAKON. Максимум корисних інструментів та найкраща ціна саме для тебе. Дізнатися більше.
