Лист Державної податкової служби України від 16.04.2026 р. № 417/2/99-00-24-01-02-02 (далі - Лист № 417) містить офіційні позиції щодо трьох незалежних, але однаково гострих питань: зупинення пені за простроченням розрахунків у ЗЕД після судового рішення, обов'язку складання зведеної ПН за п. 198.5 ПКУ навіть після документальної перевірки, та вимог до документів при декларуванні доходів від акцій іноземної компанії. Усі три роз'яснення об'єднує спільна логіка: правова перевага платника діє лише за умови бездоганної документарної дисципліни.
Правові засади нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків при експорті товарів встановлені Законом України "Про валюту та валютні операції" від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (далі - Закон № 2473): розмір санкції - 0,3% суми неодержаних коштів за кожний день прострочення.
На конкретній ситуації з ТОВ-резидентом, що отримало рішення суду 18.03.2026 р., ДПС у Листі № 417 зафіксувала два ключових висновки. По-перше, датою завершення розрахунків для цілей валютного нагляду визнається виключно дата фактичного зарахування коштів на рахунок в уповноваженому банку України - жоден судовий процесуальний факт її не замінює. По-друге, після задоволення позову в повній сумі пеня вже не поновлюється - ані з дати набрання рішенням законної сили, ані за будь-який наступний період до надходження коштів.
Щоб захиститися під час перевірки, резидент зобов'язаний зберігати ухвалу про відкриття провадження та саме рішення суду - без цих документів контролюючий орган застосує санкцію ч. 5 ст. 13 Закону № 2473 у повному обсязі.
Які саме алгоритми дій у кожній із трьох ситуацій, межі відповідальності та рекомендації щодо мінімізації ризиків - у повному аналізі на LIGA360. LIGA ZAKON пропонує рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів - побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
