9 червня 2026 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові у справі № 906/870/25 підтвердив стягнення з водокористувача 1 638 488,23 грн збитків за скид недостатньо очищених стічних вод. Ключовий прецедент рішення - обсяг порушення суд встановив за власним річним звітом підприємства, а не за актом перевірки. Які ще аргументи захисту відхилив Верховний Суд, як правильно побудувати доказову базу на стадії першої інстанції та що означає ця позиція для підприємств, що проходять або очікують екологічну перевірку, - у повному аналізі на LIGA360.
Задекларувавши у звіті про використання води за формою № 2ТП-водгосп 684,5 тис. куб. м недостатньо очищених зворотних вод, підприємство фактично визнало факт порушення. Спростувати задекларовані дані посиланням на власну методику обліку відповідачу не вдалося. Рішення закріплює презумпцію вини забруднювача в екологічних деліктних спорах: звільнитися від відповідальності можна лише довівши відсутність своєї вини - і цей тягар покладено саме на підприємство.
Суд також підтвердив: акт перевірки, не оскаржений у судовому порядку і не визнаний протиправним, зберігає доказову силу самостійно. Окремим висновком підтверджено, що в умовах воєнного стану позапланові заходи щодо виконання екологічних приписів - допустимі, а суворого строку для них не встановлено.
Щоб своєчасно відстежувати актуальну судову практику в екологічних та господарських спорах і оцінювати регуляторні ризики, LIGA ZAKON пропонує рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів. Почніть свою роботу з LIGA360 вже сьогодні - Ligazakon.net.
