В середині 2020 року закон 466-ІХ реалізував в Україні чергову податкову реформу. Значною мірою ця реформа спрямована на запровадження в Україні окремих кроків BEPS. Однак будь-яка податкова реформа, які б цілі вона перед собою не ставила, зазвичай зводиться до того, щоб ефективніше і більше збирати податки: з нових суб’єктів, джерел доходів, нових операцій тощо. Для цього вводяться нові правила, механізми та інститути права.
Взяти хоча б вину, яка вперше з’явилась у податковому праві України. Раніше сам факт вчинення правопорушення був підставою для відповідальності. Тепер наявність вини зможе суттєво вплинути на розмір санкцій.
Інститут вини, характерний для кримінального права, набрав специфічних рис у податковому, тому абсолютна аналогія тут недоречна. Проте, тоді як в кримінальному праві ці положення розібрані на молекули, у податковому праві вони поки викликають більше запитань. У платника, далекого від теорії вини у праві, може скластись враження, що державі вже нецікаво просто справляти податки. Тепер важливо, щоб він відчував вину за порушення податкових правил.
Адвокати зазвичай виявляють підвищену увагу до таких змін, адже треба напрацювати нові підходи до побудови захисної позиції.
Податкові перевірки: new normal, new harder?
Закон 466-ІХ переглянув деякі механізми у проведенні податкових перевірок, додавши кілька сюрпризів платникам податків та повноважень податківцям. Частина цих норм набрала чинності вже у травні, тому найближчі перевірки платників пройдуть по-новому.
Наприклад, у податківців з’явилась можливість «відкривати» вже перевірені періоди для повторної перевірки після отримання інформації про платника від своїх іноземних колег. Такі запити на інформацію ми зустрічали й раніше, але тепер законодавець дав податковим органам удосконалений інструмент для їх застосування.
У податківців з’явилося право зупиняти податкову перевірку будь-якого платника на строк до 30 робочих днів, а якщо необхідно провести експертизу, отримати інформацію від іноземних органів, відновити документи чи дочекатися судового рішення, то на більший термін. Раніше це стосувалося лише великих платників.
На перевірці питань, пов’язаних з працевлаштуванням, інспектори зможуть отримувати пояснення не лише від посадових осіб, але й від будь-яких працівників та «неоформлених працівників».
Також законодавець запропонував механізм перевірки постійних представництв нерезидентів, які не стали на облік, та механізм притягнення нерезидентів до відповідальності. І якщо раніше такі нерезиденти не потрапляли «на радар» податківців, то тепер вони повинні будуть нести відповідальність.
Окремі зміни торкнулися і процедури оскарження. Що вже відбулося і що має відбутися з 2021 року, розглянемо нижче.
Оскарження v.1.210
Акт (довідка, якщо вам пощастить і порушень не буде знайдено) про результати перевірки складається протягом 5 робочих днів із дня закінчення перевірки (для платників з філіями або на консолідованій сплаті – 10 днів). Платник має право подати заперечення на акт перевірки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.
До 2021 року розгляд заперечень відбуватиметься за старою і вже звичною процедурою. З нового року заперечення протягом 10 робочих днів розглядатимуться постійно діючою комісією контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок.
Під час обговорення цих пропозицій в комітеті ексміністр фінансів Оксана Маркарова висловила надію на те, що створення таких комісій є позитивним кроком і спрямоване на те, щоб переломити негативну статистику оскарження донарахувань на етапі до винесення податкового повідомлення-рішення (далі – ППР). Як ми розуміємо, ідея створення комісії зводилась до того, щоб закріпити працівників, які будуть сфокусовані на розгляді спорів та відстежуватимуть тенденції практики Державної податкової служби (далі – ДПС) і судів. Будемо спостерігати, як це запрацює на практиці.
З нового року за результатами розгляду заперечень комісія готуватиме свій висновок, а в разі надання висновку не на користь платника податків, протягом 5 робочих днів керівник податкового органу прийматиме ППР.
Також з 2021 року законодавець передбачив скорочені строки подання і розгляду заперечень для випадку, коли податківці виходять на «штрафне коло», тобто на повторну перевірку, щоб переглянути/уточнити результати попередньої.
Протягом 10 робочих днів з дня отримання ППР платник може звернутись зі скаргою до ДПС. Така скарга має бути розглянута протягом наступних 20 календарних днів з можливістю продовження на строк не більше 60 календарних днів.
Закон № 466-ІХ увів можливість поновлення пропущеного строку на оскарження ППР. Це можна зробити протягом 6 місяців з дня пропуску строку на оскарження в разі наявності поважних причин. Жодних критеріїв для визначення поважності причини законодавець не встановив, залишивши це питання на розсуд ДПС. Можемо припустити, що ця норма буде застосовуватись за аналогією з поновленням строків у судовому процесі.
Проте, хоч новий інструмент і надає можливість платникам податків розширити строки для адміністративного оскарження, звертайте увагу на статус узгодженості грошових зобов’язань. Під час оскарження важливо не допустити вжиття податківцями заходів з накладення податкової застави і стягнення боргу. Як на практиці діятимуть податківці після спливу 10 робочих днів на оскарження, наразі сказати доволі складно.
У разі прийняття рішення не на користь платника, він зобов’язаний сплатити грошові зобов’язання протягом 10 робочих днів з дня закінчення процедури адміністративного оскарження або може піти далі – ініціювати процедуру взаємного узгодження чи оскаржити ППР в суді.
Швидко готуйте власну позицію, щоб виграти в суді, та будьте в курсі всіх законодавчих новацій разом із LIGA360:АДВОКАТ
А що з відповідальністю нерезидентів?
Як ми вже згадували, законодавець ввів пряму відповідальність нерезидентів за ведення діяльності без взяття на облік постійного представництва. Для цього в загальних рисах було передбачено механізм проведення перевірки такого нерезидента, надсилання йому акта перевірки та ППР.
Процедура оскарження цих документів для нерезидента залишилась загальною. Такі деталі, як строки чи порядок подання документів з урахуванням необхідності їх перекладу та легалізації, залишились «за кадром». Побачимо, як це буде реалізовано на практиці.
Взаємне узгодження
Новелою для національного податкового законодавства стало запровадження процедури взаємного узгодження. Це спеціальний порядок оскарження податкових донарахувань для платників, які підпадають під дію договорів про уникнення подвійного оподаткування. Взаємне узгодження передбачає залучення до процесу визначення грошових зобов’язань податківців з держави, якої стосується угода про уникнення подвійного оподаткування.
Якщо платник податків вважає, що існують обставини, які свідчать про «можливість порушення» його прав, що випливають з договору про уникнення подвійного оподаткування, він може ініціювати процедуру взаємного узгодження.
Для цього відповідну заяву необхідно подати до проведення перевірки, після її проведення або протягом 10 робочих днів після закінчення процедури адміністративного оскарження. Вимоги до заяви про взаємне узгодження мають бути встановлені ДПС.
Рішення про те, чи буде ініційована процедура взаємного узгодження протягом 60 робочих днів від отримання заяви, приймає компетентний орган. Зазвичай, в Україні це Мінфін, міністр фінансів чи їх уповноважений представник.
У межах процедури відбуваються консультації між компетентними органами двох держав щодо застосування положень конвенції. Платник податків також може бути залучений до таких консультацій. Результат консультацій повідомляється платнику і податковій.
Важливою умовою є те, що взаємне узгодження не може проводитись одночасно з адміністративним або судовим оскарженням ППР, хоча результати домовленостей у процедурі взаємного узгодження платник податків також може оскаржити в суді.
Читайте нас в соціальних мережах
За все треба платити
Якщо платник податку звертається до суду за скасуванням ППР, то перед ним одразу постає питання сплати судового збору. Правила його розрахунку нескладні, але тим неприємніше буде помилитися у них.
Скасування податкового повідомлення-рішення є майновою вимогою, тому судовий збір за неї у 2020 році має сплачуватися у розмірі:
для юридичних осіб – 1,5% від суми вимог, але не менше 2 102 грн та не більше 21 020 грн.
для фізичних осіб та ФОПів – 1% від суми вимог, але не менше 840,80 грн та не більше 10 510 грн.
Винятком може бути оскарження в суді податкового повідомлення-рішення, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування. Оскільки таке рішення саме по собі не передбачає необхідності сплати коштів, іноді суди вважають його немайновою вимогою, наприклад, як це зробив Верховний Суд в ухвалі від 24 січня 2020 року у справі № 826/13244/16. За вимогу про скасування такого повідомлення-рішення позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2 102 грн (для юридичних осіб та ФОПів) або 840,80 грн (для фізичних осіб).
Якщо у вас кілька позовних вимог, то судовий збір за вимоги майнового характеру сплачується виходячи з їх загальної суми, а за вимоги немайнового характеру – за кожну вимогу окремо.
Строки судового оскарження
Тривалий час (ще з 2011 року) судова практика підтверджувала те, що платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення протягом трирічного строку давності для нарахування грошових зобов’язань.
Проте останнім часом відбулася часткова зміна цієї позиції. Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 дійшов висновку про те, що рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків за умови попереднього проходження процедури адміністративного оскарження, можуть бути оскаржені до суду:
у тримісячний строк з дня винесення рішення за результатами адміністративного оскарження;
у шестимісячний строк з дня звернення платника податків зі скаргою, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято або не було вручено платнику податків у встановлені строки.
Що ж стосується ППР, то вже у постанові від 03 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18 Верховний Суд послався на ті самі попередні висновки, але зазначив, що у випадку з ППР строк для звернення платника податків із позовом до суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржується.
В будь-якому випадку ми можемо порадити бізнесу не затягувати з поданням позовних заяв до суду і завжди зважати на статус узгодженості грошових зобов’язань.
Допускати чи ні…
Окремо слід розглянути допуск податківців до податкової перевірки. Тривалий час судова практика підтверджувала тезу про те, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки. Тобто, якщо перевірка вже почалася, хоча б і з порушенням законодавства, то її результати все одно могли бути підтверджені судом.
Із врахуванням істотних негативних наслідків недопуску інспекторів, платники податків здебільшого допускали їх до перевірки, проте фіксували порушення законодавства з метою довести протиправність висновків податківців.
Однак і ця практика останнім часом змінюється. Так, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року по справі №826/17123/18 зробив такий висновок: «Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки … платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу…»
Верховний Суд одразу ж почав використовувати цей висновок при обґрунтуванні своїх рішень. Однак позиція суддів не є одностайною.
У постановах від 28 квітня 2020 року у справі №815/94/16 та від 28 травня 2020 року у справі №818/532/16 Верховний Суд зазначив: «Процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не можуть сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальної невиїзної перевірки. Вчинені контролюючим органом процедурні порушення під час призначення та проведення зазначеної перевірки підлягають оцінці та з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість платника податків захистити свої права…»
Тобто наразі у Верховному Суді існують та застосовуються одразу дві суперечливі позиції щодо можливості скасування податкового повідомлення-рішення через процесуальні порушення при проведенні перевірки, тому покладатися на судову практику в цьому випадку досить ризиковано. Проте той факт, що суди почали більше звертати увагу на процесуальні порушення податківців, не може не тішити.
Великі зміни
Як бачимо, законодавець вводить низку нових положень і дещо змінює правила гри у процесі оскарження.
Вже зараз платникам слід заглибитись у деталі нового законодавства, оцінити свої операції на предмет ризику податкових донарахувань, готувати персонал і додаткову доказову базу, щоб впевнено відстоювати свою позицію на перевірці та під час оскарження.
Утім поява нових інститутів відкриває і додаткові можливості для захисту прав та інтересів. Тому юристам слід навчитись їх ефективно і правильно використовувати. Тоді платникам не доведеться відчувати свою вину.
Роман Макарчук, старший консультант юридичної групи «Делойт» в Україні, адвокат
Михайло Колядінцев, старший консультант юридичної групи «Делойт» в Україні, адвокат
Дмитро Павленко, керівник юридичної групи «Делойт» в Україні, адвокат, к.ю.н.
