Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів
$
ТОП-5 показових судових рішень 2019 року в сфері інтелектуальної власності
Автор: Наталія Дика, юрист Практики технологій, медіа та телекомунікацій АО «Юскутум»
21.08.2019, 16:23
1361
1
ТОП-5 показових судових рішень 2019 року в сфері інтелектуальної власності
21.08.2019, 16:23
1361
1
Автор: Наталія Дика, юрист Практики технологій, медіа та телекомунікацій АО «Юскутум»
Підготовлено спеціально для
Платформи ЛІГА:ЗАКОН

1. Червона стрічка Roshen

Беззастережне перше місце в нашому рейтингу дістається саме справі про червону стрічку.

13 травня 2017 року компанія Roshen подала заявку на реєстрацію торгової марки для товарів 22 і 30 класів МКТП у вигляді, увага, червоного кольору. Однак Roshen в реєстрації відмовили, оскільки у заявленого позначення відсутня розпізнавальна здатність. Після безрезультатного оскарження відмови Апеляційної палати заявник відправився в господарський суд.

В якості доказів наявності у червоного кольору розрізняльної здатності, компанія Roshen надала результати соціологічного дослідження, яке показало, що 70,7% респондентів асоціюють червону стрічку з золотим або жовтим написом, якою перев'язують торти, з певним виробником кондитерських виробів. 90% з цих 70,7% назвали конкретного виробника - компанію Roshen.

Зверніть увагу на те, що в соціологічному дослідженні йдеться про червону стрічку із золотим або жовтим написом, а на реєстрацію в якості торгової марки був заявлений просто червоний колір.

Рішення суду у справі № 910/9610/18 від 3 червня 2019 року викликало шквал обурення серед фахівців в сфері інтелектуальної власності. Грунтуючись на результатах одного єдиного соціологічного дослідження, до якого, до речі, є цілий ряд питань, суд вирішив, що торговій марці у вигляді червоного кольору бути. Відтепер компанія Roshen може забороняти використання червоних стрічок для упаковок будь-яких товарів.

На даний момент у цій справі відкрито апеляційне провадження. Подальший хід справи ви легко зможете відслідковувати в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Протестувати систему можна тут.

2. "РІЗДВЯНИЙ" vs "РІЗДВЯНЕ"

Ще одним фаворитом стала справа про визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку "РІЗДВЯНЕ", під якою випускає пиво компанія Карлсберг.

Все почалося ще в 2016 році, коли "Перша приватна броварня" (власник ТМ "РІЗДВЯНИЙ") звернулася до суду з вимогою визнати недійсним свідоцтво на ТМ "РІЗДВЯНЕ".

Торгова марка позивача була зареєстрована в 2009 році, а відповідача - в 2014. Обидві ТМ зареєстровані в 32 класі МКТП (пиво). Ось тільки торгова марка позивача - словесна, а відповідача - комбінована. Ця відмінність стала ключовою у справі.

У всіх трьох інстанціях позивач намагався донести до суддів, що не можна було реєструвати ТМ "РІЗДВЯНЕ", оскільки вона настільки схожа з раніше зареєстрованою ТМ "РІЗДВЯНИЙ", що їх можна сплутати. Суди залишилися непохитні і тричі відмовили "Першій приватній броварні".

Оцінюючи висновки судових експертиз з позиції рядового споживача, судді прийшли до висновку, що графічні елементи, які доповнюють ТМ "РІЗДВЯНЕ" виключають схожість з ТМ "РІЗДВЯНИЙ".

Чим же примітна ця справа? Тим, що постановою у справі № 910/18587/16 від 15.07.2019 року суд поставив під загрозу всі раніше зареєстровані словесні торговельні марки. Оскільки тепер, доповнивши відому словесну ТМ графічними елементами, можна зареєструвати нову торговельну марку, а такий стан речей, в свою чергу, може привести до процвітання недобросовісної конкуренції.

Нагадаємо, що за допомогою PatentBot - інноваційного партнерського сервісу ЛІГА:ЗАКОН - можна онлайн реєструвати торгові марки в Україні, ЄС та США. Така реєстрація здійснюється цілодобово. Ознайомитися з сервісом можна за посиланням

3. Форма договору на розробку мобільного додатку

Одного разу двоє домовилися про розробку мобільного додатку. Замовник дав передоплату, а ось з договором почекали і вирішили підписати його в день фактичної передачі матеріального носія з комп'ютерною програмою. Однак розробник не встиг закінчити роботу в строк, що стало приводом для подачі позову про стягнення передоплати на підставі ст. 1212 ЦКУ про безпідставно придбане майно.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовили позивачу. Вони порахували, що між сторонами виникли договірні відносини, а тому замовником вибраний неправильний спосіб захисту, так як укладений договір був підставою для здійснення передоплати розробнику. Справа № 753/20633/15-ц пішла в касацію і 20 березня 2019 року Верховний Суд все-таки задовольнив вимоги позивача.

Суд зосередив увагу на тому, що мобільний додаток (комп'ютерна програма) є об'єктом авторського права, а договір про його створення є нічим іншим, як договором про створення на замовлення об'єкта права інтелектуальної власності, для якого передбачена обов'язкова письмова форма.

Оскільки сторони не дотрималися письмової форми договору, їх угода вважається недійсною. Таким чином, підстави для переходу грошових коштів від замовника до розробника не було, а значить мова йде про безпідставно придбане майно.

Зверніть увагу: модуль «Алгоритм дій для бізнесу» ІПС ЛІГА:ЗАКОН містить покрокові інструкції (алгоритми) дій під час вирішення бізнес-завдань, зокрема, процедури реєстрації торгової марки та патентування промислового зразка. Тестовий доступ до ІПС можна отримати за посиланням

4. Моральні страждання власника ТМ

Історія почалася в 2016 році, коли власник ТМ і промислового зразка на упаковку лікарського препарату виявив, що в аптеках, буквально на сусідній полиці, продаються товари іншого виробника в упаковці, яка аж надто схожа на його власну. Обурений власник відправився в суд вилучати і знищувати товар порушника.

Цей кейс не став би примітним, якби не одна обставина, а саме, вимога стягнути моральну шкоду в розмірі 100 тисяч гривень. Ця справа стала більш примітною після того, як суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги власника ТМ, включаючи стягнення моральної шкоди. Причина для подиву криється в тому, що українські суди дуже рідко задовольняють вимогу про стягнення моральної шкоди за порушення майнового права. Але це ще не все. Апеляційний суд теж вирішив, що позивачеві було завдано моральні страждання в результаті незаконного використання ТМ і промислового зразка, проте скоротив суму моральної шкоди рівно в половину.

Справа вирушила до Верховного суду. Для того, щоб "зрізати" суму моральної шкоди, відповідач почав тиснути на те, що власником ТМ і промислового зразка є фізична особа, а виробляє і реалізує товар під цією ТМ юридична особа. Відповідно, порушено майнове право особи, яким апріорі не можна нанести моральну шкоду .

На щастя для законного власника ТМ, Верховний Суд постановою у справі № 552/561/17 не взяв до уваги доводи відповідача і залишив рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін. Так, в самому кінці 2018 року, ми отримали в скарбничку ще одне рішення про компенсацію моральної шкоди.

Читайте також: Як зареєструвати торговельну марку без юриста

5. Барбі по-українськи

Тільки вляглися хвилювання від десятирічної суперечки Barbie і Bratz, як компанія Mattel Inc. прийшла судитися в Україні.

Американський виробник ляльок, він же власник авторських прав на одну з найпопулярніших іграшок у світі, вирішив зареєструвати торгову марку Barbie в Україні для ряду товарів. А тут сюрприз. Виявляється, з 2003 року на території України офіційно зареєстрована ТМ БАРБІ (кирилицею), а права на неї належать чернігівському виробнику мармеладу.

Є підстави вважати, що компанія Mattel вельми здивувалася несподіваною конкуренцією і відразу звернулася до суду. Незважаючи на те, що жодного судового засідання ще не було (перше відбудеться 3 вересня 2019), справа обіцяє бути цікавою, адже по-хорошому української компанії повинні були відмовити в реєстрації торгової марки БАРБІ ще 16 років тому.

Нагадаємо, що АО Juscutum, яке входить до ГК ЛІГА перша в Україні випустило прикладний мобільний застосунок у сфері юридичних послуг Juscutum Legal Alarm.

Також вас може зацікавити:

Захист даних, телекомунікації та інтелектуальна власність: знакові судові суперечки - 2018

5 вересня запрошуємо на практикум: "Охорона інтелектуальної власності за кордоном: кому і навіщо це потрібно?"

Академія ЛІГА:ЗАКОН запрошує на заходи у вересні


Увійдіть, щоб залишити коментар