$
Нові виклики в процедурі банкрутства
Юристи KPMG в Україні проаналізували Кодекс України з процедур банкрутства
19.11.2019, 17:35
1454
0
Нові виклики в процедурі банкрутства
19.11.2019, 17:35
1454
0
Юристи KPMG в Україні проаналізували Кодекс України з процедур банкрутства
Підготовлено спеціально для
Платформи ЛІГА:ЗАКОН

З 21 жовтня 2019 року в Україні почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства («Кодекс»), який під час його прийняття був в цілому позитивно оцінений експертним середовищем. У той же час існує ряд нюансів, на які варто акцентувати увагу, аналізуючи нововведену процедуру банкрутства.

Нові вимоги до відкриття провадження у справі про банкрутство

Відтепер для відкриття провадження кредиторам необхідно надати суду докази неплатоспроможності боржника. Суд, в свою чергу, зобов'язаний дослідити ознаки такої неплатоспроможності та встановити чи існує неспроможність виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором. При цьому порядок доведення та встановлення відповідних ознак неплатоспроможності боржника Кодексом чітко не регламентований. На практиці це може призвести до неоднозначних судових рішень, особливо в перший час застосування положень Кодексу кредиторами і судами.

Також розглядаючи особливості відкриття провадження у справі про банкрутство, варто відзначити, що таке провадження не підлягає відкриттю при наявності спору про право, який повинен розглядатися в порядку позовного провадження. У той же час Кодекс не містить визначення такого поняття як «спір про право», що також може привести до формування різної судової практики ініціювання провадження та затягування розгляду справ про банкрутство.

Новий стандарт відповідальності керівника боржника

Відповідно до положень Кодексу солідарну відповідальність разом з підприємством перед кредиторами несе керівник, якщо він не звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство в місячний термін з моменту виникнення загрози неплатоспроможності. З одного боку, це ефективний механізм відшкодування збитків кредиторів у випадку банкрутства компанії, яке настало з вини його керівництва, в зв'язку з чим вимоги кредиторів не були задоволені в повному обсязі. Однак дана норма не дає чітку відповідь, коли виникає момент, з якого необхідно відраховувати термін для подачі в суд заяви про банкрутство і що таке неплатоспроможність в цілому.

Одним з документів, які необхідні для ініціювання процедури банкрутства компанії, є відповідне рішення органу управління компанії, тобто рішення загальних зборів учасників/акціонерів. У той же час в місячний термін загальні збори учасників/акціонерів можуть і не прийняти таке рішення. Таким чином, керівник не буде уповноважений ініціювати банкрутства компанії, але при цьому підстави для залучення керівника до солідарної відповідальності вже виникнуть.

Незважаючи на те, що такі зміни покликані надати кредиторам альтернативну можливість стягнення боргу, ефективність залучення керівництва до солідарної відповідальності буде залежати від судової практики і доказів, на яких буде ґрунтуватися невиконання керівником обов'язків, передбачених Кодексом, а також чи будуть на законодавчому рівні вдосконалені положення Кодексу.

Читайте про це детальніше у матеріалі: За борги підприємства відповідатиме директор: які ризики для керівників несе новий Кодекс про банкрутство

З базою актуальних оголошень про банкрутство та ліквідацію суб'єктів господарювання можна ознайомитися в модулі «Банкрутство» ІПС ЛІГА:ЗАКОН, а модуль «Алгоритми дій для бізнесу» містить покрокові інструкції, подані у вигляді інфографіки, щодо загальної процедури банкрутства юридичної особи, процедури санації та ліквідації. Крім того, у модулі наведено схему загального перебігу процедури банкрутства фізичної особи. Отримати тестовий доступ до ІПС можна за посиланням

Відсторонення арбітражного керуючого

Не менш значним нововведенням є збільшення повноважень комітету кредиторів боржника-банкрута. Так, Кодекс наділив комітет кредиторів правом в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень. При цьому для такого відсторонення комітету кредиторів не обов'язково доводити наявність будь-яких підстав. З одного боку, цей механізм покликаний надати кредиторам можливість захистити свої права, проте в такому випадку кредитори також можуть істотно впливати на дії арбітражного керуючого в процедурі банкрутства.

Особливо цей ризик посилюється в разі так званого «контрольованого банкрутства», коли більшість в комітеті кредиторів мають пов'язані з боржником компанії.

На даний момент на розгляді парламенту знаходяться кілька альтернативних законопроектів щодо удосконалення механізму відсторонення арбітражного керуючого. Зокрема, пропонується запровадити компенсацію арбітражному керуючому в разі його відсторонення комітетом кредиторів або повернутися

до концепції, коли відсторонення арбітражного керуючого можливе тільки при наявності певних обставин.

Мораторій на погашення вимог кредиторів

Кодекс дає можливість кредиторам і арбітражному керуючому вжити необхідних заходів щодо розпорядження майном протягом 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном. Дія мораторію припиняється автоматично після закінчення зазначеного терміну. Якщо судом протягом цього часу не було визнано боржника банкрутом або введено процедуру санації, забезпечені кредитори боржника отримують можливість самостійно звернути стягнення на заставне майно поза процедурою банкрутства.

При цьому мораторій не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати і нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплати авторської винагороди, аліменти, а також вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства

Відтепер переважна більшість ухвал суду в справі про банкрутство не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Так, не підлягають оскарженню всі постанови апеляційного господарського суду, окрім: 1) ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство; 2) рішення за результатами розгляду грошових вимог кредиторів; 3) постанови про припинення провадження у справі про банкрутство; і 4) постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З одного боку, це відповідає задекларованому принципу скорочення навантаження на касаційну інстанцію. З іншого боку, з огляду на концентрацію всіх спорів з боржником в рамках банкрутства, це може привести до невиправданого позбавлення учасників провадження права на оскарження, а також повільного формування практики Верховного Суду з питань, які розглядаються в рамках справи про банкрутство, але не підлягають самостійного перегляду в касаційному порядку.

Нагадаємо, перевірити вашого контрагента на благонадійність і дізнатися про наявність відкритих процедур банкрутства можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Ви можете перевірити контрагента, який вас цікавить, прямо зараз, оформивши заявку на тестовий доступ до сервісу.

Недійсність угод боржника

Також Кодекс розширює період, протягом якого можна визнати угоди боржника недійсними, до 3 років, що передують відкриттю провадження у справі про банкрутство. При цьому серед переліку підстав для недійсності таких угод Кодекс передбачає «укладення договору з зацікавленою особою». На жаль, поточна редакція Кодексу не дозволяє однозначно визначити, чи потрібно при такій підставі встановлювати наявність збитків для боржника і кредитора. Тому існує ризик того, що внутрішньо групові операції, укладені на ринкових умовах, можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.

Окрім того, залишається певний простір для неоднозначної інтерпретації наслідків недійсності угод боржника. У разі визнання недійсними угод боржника, кредитор зобов'язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника або відшкодувати його вартість. Виходячи з буквальною трактування даного положення, наслідки недійсності поширюються виключно на тих контрагентів, які є кредиторами в рамках справи про банкрутство. При цьому Кодекс на відміну від попереднього Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» («Закон») не регулює питання наслідків для кредитора, договір з яким було визнано недійсним. Так, для прикладу, раніше у кредитора було право вибору: погашення свого боргу в першу чергу або виконання зобов'язання боржника в натурі після закриття провадження у справі про банкрутство. Кодекс же такої конкретики не передбачає, що може також призвести до неоднозначної судовій практиці.

Ви приватно практикуючий юрист (нотаріус) і хочете посилити вашу присутність в Інтернеті? Потрібні нові клієнти? Зареєструйтеся в Національному професійному юридичному каталозі Liga:BOOK або поновіть вже існуючий профіль!

Банкрутство фізичних осіб

Кодекс вперше встановлює можливість визнання неплатоспроможними як фізичних осіб-підприємців, так і фізичних осіб-громадян. На відміну від банкрутства юридичних осіб, заяву про неплатоспроможність може подати тільки сам боржник. Кредитор не має права ініціювати банкрутство фізичної особи за жодних обставин, навіть при наявності безспірної заборгованості.

Підставами для звернення боржника до суду є дотримання наступних умов: 1) заборгованість становить не менше 30 мінімальних заробітних плат; 2) боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50% місячних платежів; 3) у виконавчому провадженні винесено постанову про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення.

Заявляючи про банкрутство, фізична особа також зобов'язана надати суду докази власної сумлінності, зокрема, копію трудової книжки, відомості про роботодавця, інформацію про наявність судимості за економічні злочини, декларацію про майновий стан.

Протягом наступних трьох років після визнання боржника банкрутом і закриття справи про неплатоспроможність боржник буде вважатися таким, що не має бездоганної ділової репутації. Боржник зобов'язаний буде письмово повідомляти іншу сторону про свою неплатоспроможність при укладенні кредитного договору, договору позики та договору поруки.

Однак Кодекс прямо не передбачає механізмів, які дозволяли б виявляти і реалізовувати майно боржника за кордоном. У зв'язку з цим недобросовісні боржники зможуть приховати активи в інших юрисдикціях, а в Україні показати нульові декларації і вимагати списання боргів.

Таким чином, до внесення уточнюючих поправок до тексту Кодексу, які більш детально визначать терміни «неплатоспроможність» і «спір про право», вдосконалять солідарну відповідальність керівництва і наслідки недійсності угод боржника, інтерпретація і правозастосування зазначених положень буде, в першу чергу, залежати від судів, оскільки саме вони першими формуватимуть практику і виправлятимуть недоліки Кодексу.

Олександр Руденко, радник KPMG Law Ukraine

Юлія Підлісна, юрист KPMG Law Ukraine

Богдан Шишковський, юрист KPMG Law Ukraine


Увійдіть, щоб залишити коментар