|
Суперечливий податковий законопроект 1210, став законом 466-IX, та вже вступив у силу 23.05.2020 року, окремі його положення набудуть чинності 01.07.2020 р. та 01.01.2021 року.
Закон України № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачає безліч змін спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків. Також він запроваджує міжнародні стандарти податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементацію положень План дій BEPS.
З текстом Закону № 466-IX та оновленою редакцією Податкового кодексу можна ознайомитися у ІПС ЛІГА:ЗАКОН.
Крім того, Закон суттєво змінює законодавство, яке регулює порядок проведення, оформлення, нарахування сум грошових зобов'язань та оскарження результатів перевірок. Як вплине на бізнес новий податковий закон в частині проведення перевірок, спробуємо розібратися.
Оновлення плану-графіку перевірок
Корегування плану-графіку перевірок шляхом включення до нього нових платників податків вирішено на законодавчому рівні, внесенням відповідних змін до пункту 77.2 статті 77 ПКУ. На протязі останніх років контролюючий орган всупереч діючому законодавству оновлював план-графік перевірок включаючи до нього нових платних податків, а останні оскаржували зазначені корегування.
Феміда була на боці платників податків, у постанові Верховного Суду від 08.10.2019 р. по справі № 826/11217/18 зазначено, включення до затвердженого і оприлюдненого річного плану-графіка проведення перевірок в поточному році інших платників податків не відповідає нормам пункту 77.1 статті 77 ПКУ та не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Нова редакція пункту 77.2 ст. 77 ПКУ передбачає можливість внесення змін до плану-графіка на поточний рік не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталі такого року.
Перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка на поточний рік внаслідок внесення змін у першому кварталі такого року, може бути розпочаті не раніше ніж 1 липня поточного року, у разі внесення змін до плану-графіка у другому кварталі такого року не раніше ніж 1 жовтня поточного року.
Зазначені оновлення оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику до 30 числа останнього місяця кварталу .
Внесення змін до плану-графіку, які пов'язані із змінами найменування платника податків, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Враховуючи, що ці зміни набули чинності 23.05.2020 року, контролюючий орган має можливість оновити план-графік перевірок вже у другому кварталі 2020 року, включивши нових платників до плану перевірок на четвертий квартал 2020 року.
Дізнатися потрапила ваша компанія в графіки планових перевірок державних органів нагляду і контролю можна також за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Крім того, ви можете перевірити благонадійність контрагента, який вас цікавить.
Перевірка за рішенням суду (слідчого суді)
Підстава про проведення документальної позапланової перевірки визначеної підпунктом 78.1.11 пунктом 78.1 статті 78 ПКУ отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону - виключено.
Така підстава для проведення перевірки платників податків у контролюючого органу не була поширена. За результатами 2019 року з підстав 78.1.11 було проведено лише дві перевірки, а за перший квартал 2020 року - жодної. (За даними ДПС України).
Отже, суттєвого полегшення від внесених змін, бізнес не отримав. Найпоширеніші підстави для проведення документальної позапланової перевірки залишаються незмінні п.п 78.1.1 та п.п. 78.1.4.
Надання платниками податків документів під час проведення перевірки
Під час проведення перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів.
Зазвичай контролюючий орган, зловживаючи своїми правами, направляв платнику податків відповідний запит на отримання копії документів в останній день перевірки. У платника податків не було фізичної можливості надати запитувані документи. В подальшому в акті перевірки зазначалось, що платником податків не надано документів під час перевірки.
Пункт 85.4 ст. 85 ПКУ доповнено: відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Підготуватися до перевірки допоможе ресурс "Мистецтво оборони". Тестовий доступ можна отримати за посиланням
Строки проведення перевірки
Нова редакція пункту 82.4 статті 82 ПКУ передбачає безумовне право контролюючого органу прийняти рішення про зупинення проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, яке оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків. Попередня редакція передбачала таке право контролюючого органу виключно щодо проведення перевірок великих платників податків.
Також, платник податків має право звернутися до контролюючого органу з заявою про зупинення проведення перевірки, у разі порушення останнім строків надання запиту на отримання копії документів у порядку визначеному пунктом 85.4 статті 85 ПКУ. Проведення такої перевірки повинно бути зупинено на строк не менше ніж на п'ять робочих днів.
Нові права контролюючого органу
Контролюючий орган має право отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок.
Варто зауважити, що такі права контролюючи орган має виключно під час проведення перевірок, предметом яких є дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.
Оформлення результатів перевірки
У пункті 86.1 ст. 86 ПКУ зазначено, що акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
Що саме хотів законодавець сказати, не зрозуміло. Акт перевірки ніколи не розглядався окремо як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. Більшість кримінальних проваджень вноситься до ЄРДР за статтею 212 КК України ще до проведення документальної перевірки.
Удосконалений порядок розгляду заперечення до акта перевірки
Заперечення платників податків розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки.
Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень
встановлює, чи вчинив платник податку порушення;
розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків письмових пояснень та їх документального підтвердження;
досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності;
визначає розмір грошових зобов'язань;
досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки у разі, коли платник податків у своїх запереченнях посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження).
Сподіваємося, що створена комісія з питань розгляду заперечень, буде підходити об'єктивно та неупереджено до розгляду заперечень платників податків до акта перевірки та захист прав платників податків на цьому етапі нарешті буде ефективним, а не формальним.
Строки сплати суми грошового зобов'язань визначеного за результатами перевірки
Ще з 1 січня 2019 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких строк подання скарги визначений п. 56.3 ст. 56 ПКУ становить 10 робочих днів, замість 10 календарних днів.
Однак, строк сплати суми грошового зобов'язання визначеного за результатами перевірки залишився без змін - 10 календарних днів. Платник податків зобов'язаний був сплати суму грошового зобов'язання протягом цього строку, або розпочати процедуру оскарження. (пункт 57.3 ст. 57 ПКУ)
Навіть ДФС України надала рекомендації головним управлінням ДФС в областях та офісам великих платників податків у листі від 27.12.2018 року № 40351/7/99-99-14-03-03-17 про необхідність проводити роз'яснювальну роботу з платниками податків щодо вищенаведених змін стосовно порядку узгодження результатів перевірок, а також доцільності дотримуватись передбаченого пунктом 57.3. статті 57 ПКУ строку сплати або оскарження, а саме у строк в 10 календарних днів, для уникнення узгодженості сум нарахованих грошових зобов'язань.
Законом 466-IX були усуненні зазначені неузгодженості та внесені до пункту 57.3. статті 57 ПКУ відповідні зміни, встановлено 10 робочих днів.
Новий порядок оформлення податкового повідомлення-рішення
У разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 статті 58 ПКУ, повинно містити обґрунтування виявлених порушень та детального розрахунку штрафних санкцій.
Також, запроваджується Єдиний реєстр прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Поновлення строків на оскарження рішень в адміністративному порядку
З 23 травня 2020 року у платників податків з'явилась можливість поновити пропущені строки на подання скарги в адміністративному порядку. Платник податків протягом шести місяців з дати закінчення строку на подання скарги (10 робочих днів), має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку або зазначене клопотання може міститься у скарзі.
Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Як буде розглядатися клопотання про поновлення строків на подання скарги та які причини контролюючий орган буде вважати поважними, покаже лише час.
Строки давності
Звичні та граничні 3 роки (1095 днів) строків давності стали майже безмежними.
Проведення перевірок та визначення контролюючим органом сум грошових зобов'язань з податкових зобов'язань податкових агентів щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв'язку з трудовими відносинами), тобто ПДФО та ВЗ можливі за останні 7 років (2555 днів).
Також, значно розширено підстави для зупинення відліку строків давності, давно звичні дві підстави, як то: 1) платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні та 2) контролюючому органу згідно із рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків, доповнились:
контролюючому органу згідно із законом заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків;
Отже, якщо буде запроваджено мораторій на проведення перевірок, то на цей період зупиняється відлік строків давності та у майбутньому контролюючий орган може провести перевірку і здійснити нарахування сум грошового зобов'язання за період в якому діяв мораторій.
контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому статтями 44, 82 та 85 ПКУ України або Митним кодексом України;
Як зазначалося вище, контролюючий орган має право зупинити проведення перевірки будь якого платника податків, прийнявши відповідне рішення, що є підставою зупинення перебігу строків давності.
контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у зв'язку із:
складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій із складання такого акта);
Складання контролюючим органом акта про неможливість проведення перевірки платника податків є поширеним зловживанням наданими правами, оскільки податковим законодавством чітко не врегульовано порядок його складання. Такий акт часто, складається у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходження. Більшість змісту таких актів не відповідають дійсності, та складаються з метою тиску на платника податків. А з 1 січня 2021 року будуть використовуватися, як підстава для зупинення перебігу строків давності.
недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні умов контролюючим органом:
а) визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 81 цього Кодексу;
б) визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 349 Митного кодексу України;
оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення);
здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.
Як ми бачимо, підстав для зупинення відліку строків давності багато та за своїм змістом вони надають контролюючому органу можливість визначити суму грошових зобов'язань платникам податків у строк більше ніж 3 роки.
Стягнення податкового боргу
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Отже, застосування заходів примусового стягнення до платника податків скорочено в двічі -до 30 днів.
Висновок
На мій погляд, внесені зміни Законом 466-IX до ПКУ спрямовані на розширення повноважень контролюючого органу під час проведення перевірки з метою збільшення сум нарахувань та прискорення їх стягнення. Ефективність запроваджених інструментів, якими платник податків може захистити свої права, покаже час.
Особливу ставку законодавці поставили на ПДФО та ВЗ, маючи на меті збільшити надходження по цим податкам. Збільшені строки давності до 7 років в межах яких можливе проведення перевірки та здійснення нарахувань, виключно по перевіркам ПДФО та ВЗ надані повноваження посадовим особам контролюючого органу відбирати пояснення у роботодавців та їх працівників.
Роман Загрія, керуючий партнер PRAVO GARANT
Для побудови виграшної стратегії захисту в суді необхідно багато часу приділяти вивченню правових прецедентів і норм права. ЛІГА:ЗАКОН розробила комплексне рішення LIGA360:АДВОКАТ, яке об'єднує головні інструменти для ефективної роботи адвоката в єдиному робочому просторі. Крім зручного доступу до найбільшої бази НПА, судових рішень та інформації про компанії й підприємців, ви отримуєте низку додаткових переваг: сповіщення про зміни в законодавчому полі, нові судові рішення, стан контрагентів; створення бази корисних посилань; персональну стрічку новин за обраними темами та джерелами.
