$
Як запровадження інституту кримінальних проступків вплине на господарські злочини
Впровадження інституту кримінальних проступків на прикладі аналізу змін, що пропонуються для складів злочинів у сфері господарської діяльності
2.07.2020, 11:41
398
0
Як запровадження інституту кримінальних проступків вплине на господарські злочини
2.07.2020, 11:41
398
0
Впровадження інституту кримінальних проступків на прикладі аналізу змін, що пропонуються для складів злочинів у сфері господарської діяльності
Підготовлено спеціально для
Платформи ЛІГА:ЗАКОН

Діана Яковлева, адвокат, партнер АО «AS Legal»

Що зміниться

Входить у загальний вжиток поняття «кримінальне правопорушення», замість злочину, що його раніше детермінувала ст. 11 ККУ. Тепер поняття «злочин» використовується в контексті класифікації ступеню суспільної небезпечності діяння, закріпленого у тій чи іншій статті закону України про кримінальну відповідальність.

Не вважатимуться більше злочинами діяння, за вчинення яких передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більш як 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51000 грн.) або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Також, зникне поняття злочину середньої тяжкості, на зміну якому використовуватиметься термін «нетяжкий злочин».

Тобто, на прикладі господарських злочинів, з огляду на зміни, запропоновані ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», не вважатимуться більше злочинами тільки склади трьох статтей, частково, а саме: ч. 1 ст. 213 ККУ (порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом), ч. 1 ст. 216 ККУ (незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок), ст. 232 ККУ (розголошення комерційної або банківської таємниці).

Що ж стосується більшості складів злочинів, за якими новим законом поріг відповідальності підвищено з 2 до 4 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то, з огляду на визначення ст. 12 ККУ в новій редакції, такі кримінальні правопорушення визнаються «нетяжкими злочинами», тобто такими, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді штрафу у розмірі, що перевищує 3, але не є більшим за 10 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Як зміниться відповідальність. Чи зростуть штрафи

Системний аналіз пунктів 127-143, запропонованих ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закону) свідчить про підвищення законодавцем порогу відповідальності у частинах перших відповідних статей до 4 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як ставитись до такого підвищення, питання, як і завжди, є дискусійним.

Разом з тим, нагальним постає питання призначення судами покарання за новим «старим» законом.

Так, до прикладу, п. 127 Закону в абзаці другому частини першої статті 204 слова "до двох тисяч" запропоновано замінити словами "до чотирьох тисяч". І це в той час, коли чинна редакція абзацу 2 ч. 1 вже не містить таких слів взагалі, з огляду на набуття чинності з 01 січня 2019 року Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 р., будучи викладеною у наступній редакції «Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів -

караються штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів».

Тобто, враховуючи, що номінальне збільшення порогу відповідальності, з урахуванням змін, що вже набули чинності, насправді є його зменшенням - обгрунтованим буде питання застосовування на практиці положень нового закону по справам, де ще немає вироків. Особливо, з урахуванням правил дії закону у часі, що, однак, передбачають певні виключення з загального правила, а саме «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».

Чи бачитимуть суди у «збільшеному зменшенні» «пом'якшення» відповідальності особи покаже час, однак, як вважає автор хаотична динаміка законодавчих змін на прикладі однієї тільки статті демонструє яскравий приклад руйнації принципу правової визначеності в контексті якості закону, що не може розумітись однозначно пересічним громадянином.

Подібна ситуація прослідковується і в статті 212 ККУ, у відповідності до чинного викладу якої відповідальність за вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 212 ККУ перебуває у межах від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Зміни до абзацу 2 частини 1 ст. 212 ККУ внесені ЗУ № 101-IX від 18.09.2019 р. та набули чинності 25.09.2019 р.

Разом з тим, п. 131 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» все ще пропонує замінити слова "до двох тисяч" в абзаці другому частини першої словами "до чотирьох тисяч".

Тобто, з 1 липня змінюються слова, яких у законі немає з минулого вересня. Правозастосовчий ефект відповідних змін апробуємо, мабуть, вже найближчого місяця. У той момент, як на думку автора, набуте нових рис виправданість запропонованих змін, зокрема, чи виправдовує себе майже 8 річна затримка по інституту проступку позитивною динамікою змін, або ж стане очевидним, що «новаторський» процесуальний кодекс із року в рік стає все більш заплутаним, і вже навіть для самих юристів.

Окремо хотілось би зауважити щодо виявлених мотивів законодавця з приводу підвищення/зменшення відповідальності в частині підвищення розміру штрафів за те чи інше діяння.

Так, аналіз пояснювальних записок до законопроекту та відповідних висновків комітетів щодо відповідності законопроекту вимогам законодавства, на думку, автора свідчить про «корисливу» (якщо її так можна назвати) мету впровадження змін.

Зокрема, п. 5 пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким внесено зміни до ст. 204 ККУ та збільшено відповідальність у вигляді підвищення розміру штрафу (що підлягає сплаті у разі доведення винуватості) - визначено, що прийняття проекту Закону дозволить збільшити надходження до зведеного бюджету (в умовах 2019 року) у обсязі 6,3 млрд. грн, із них до державного бюджету 5,9 млрд. гривень.

Тобто, чи є запропонована законодавцем зміна спробою поповнити бюджет, чи все ж таки справа у належній та ґрунтовній оцінці ризиків ступеню суспільної небезпеки, що ним визначається діяння як кримінально каране, - питання на черзі, що залишається відкритим.

Суд та судимість

Після направлення прокурором обвинувального акту до суду, останній протягом 5 днів має розглянути справу. Якщо обвинувачений визнає свою вину та не має наміру оспорювати встановлені в ході дізнання обставини, суд може розглянути провадження щодо нього без виклику учасників до зали судових засідань.

Після відбуття покарання особа, яка була притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, вважатиметься такою, що не має судимості (п. 74 Закону).

Підсумок: процедура для «ластівки».

Зазначена у пояснювальній записці мета гуманізації кримінального законодавства, пов'язана з реалізацією державної політики із пом'якшення кримінальної відповідальності, задля зменшення у найближчому майбутньому кількості судимих осіб і осіб, які позбавлятимуться волі, поліпшення ресоціалізації засуджених і значне зниження рівня злочинності в Україні, з огляду на чинні реалії нашої держави, свідчить (на думку автора) про прагнення держави поліпшити становище і статус своїх громадян суто «на папері». Не за рахунок обдуманих реформ у сфері економіки (якнайменше), а у сфері «політичної гри» із кримінальним процесуальним законодавством.

Чи сприятиме запропонована процедура зниженню рівню злочинності - навряд чи, бо стале зниження соціо-економічних гарантій та чергова, вже «карантинна» криза є, самі по собі, передумовами для поглиблення проблеми злочинності в країні. Та чи сприятиме така «проста» процедура зловживанню з боку органів державної влади - вельми припустимо, бо якщо і раніше деякі «сумлінні правоохоронці» переконували у необхідності підписати документи щодо початку притягненння до відповідальності на засадах «нічого тобі не буде», то тепер і подавно.

Разом з тим, час вносить свої корективи.

Приймаючи до уваги, що аналізу у цій статті підаються саме злочини у сфері господарської діяльності, констатуємо, що обумовлений розділ, з огляду на запропоновані зміни, не зазнає в обумовленому контексті суттєвого впливу. Тому спостерігатимемо здебільшого на прикладі інших кримінальних правопорушень. Перші висновки доцільно буде робити після напрацювання першої судової практики по проступкам.

Діана Яковлева, адвокат, партнер АО «AS Legal»

Обирайте комплексне рішення LIGA360:АДВОКАТ від ЛІГА:ЗАКОН, що поєднує головні інструменти для ефективної роботи адвоката в єдиному робочому просторі. Законодавчы новації, система аналізу судової практики, перевірка контрагентів та інші IT-інструменти. Замовляйте доступ зі знижкою 30 %.


Увійдіть, щоб залишити коментар

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до україніської версії сайту