У березні Верховний суд розглянув справу № 910/23346/16 стосовно представництва юрособи в суді, враховуючи зміни в законодавстві, зокрема, підвищення вимог до рівня кваліфікації представника.
Фабула справи: в процесі судової тяжби між двома юридичними особами, одне з них подало касаційну скаргу. Вищий господарський суд відхилив її, мотивуючи це тим, що вона підписана особами, що не мають на це права, оскільки з 1 січня 2017 року інтереси особи в судах касаційної інстанції можуть представлятися тільки у формі самопредставництва, прокурором або адвокатом. Дана скарга підписана посадовцями організації (не її керівником), які діяли на підставі доручень.
Це рішення було оскаржено в суді, оскільки, як вважав позивач, було порушено його право на доступ до правосуддя і вільний вибір захисника. Верховний суд, розглядаючи матеріали справи і враховуючи відповідні положення Конституції, діючого на той момент Господарського процесуального кодексу і практики ЄСПЛ, дійшов висновку, що рішення ВГСУ жодним чином не порушує права організації. Самопредставництво юридичної особи можливе, якщо це робить керівник або член виконавчого органу згідно із статутними документами, або професійний адвокат. Наявність же доручення, виданого посадовій особі, що не має відповідної кваліфікації, з 1 січня 2017 року не надає йому право на представлення інтересів підприємства в касаційних судах.