Суть справи: позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості через неналежне виконання договору. Відповідач, в свою чергу, просив припинити провадження у справі, оскільки відповідно до укладеного між сторонами договору, спори між ними вирішуються у третейському суді.
Місцевий та апеляційний суди частко задовільнили позовні вимоги. У задоволенні клопотання відповідача суди відмовили з мотивів відсутності волі обох сторін про передачу спору третейському суду та неможливості позбавлення позивача конституційного права на звернення до господарського суду.
Однак колегія суддів Господарського суду ВС не погодилась із таким висновком і залишила позов без розгляду.
Верховний суд вказав, що угода про передачу всіх спорів на вирішення третейським судом недійсною не визнавалась, вона відповідає вимогам законодавства, тому є обов'язковою для сторін. ВС зазначив, що така вимога не є обмеженням права позивача.
Відповідну постанову по справі № 913/783/17 ВС прийняв 5.02.2019. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримавши тестовий доступ в VERDICTUM, ви зможете легко знайти необхідні судові рішення за допомогою встановлення аналітичних фільтрів.
***
Раніше ми писали, що невірно складена боргова розписка перетворить позику на зберігання.
