Суть справи: позивач просив стягнути борг за договором позики з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Місцевий та апеляційний суди задовольнили вимоги в частині стягнення суми основного боргу. Вони вказали, що зі змісту боргової розписки випливає, що гроші були передані в тимчасове зберігання, тому стягненню підлягає лише сума боргу.
Позивач подав касаційну скаргу, в якій вказав, що суди повинні виявляти правову природу договору, незважаючи на найменування документа. Також зазначив, що за договором грошові кошти були передані не в якості речі, а як засіб розрахунків.
Однак колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із висновком судів попередніх інстанцій.
Верховний суд вказав, що не є грошовими зобов'язання, в яких гроші виконують роль товару. Це зобов'язання передачі грошей, що випливають з угод обміну валюти, опціону, купівлі-продажу монет і банкнот, зобов'язання повернути грошові знаки, які перебували на зберіганні, передати перевізником банкноти та ін.
Борг за такими зобов'язаннями підлягає стягненню без урахування індексу інфляції за час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
Відповідну постанову по справі № 295/11438/16-ц ВС прийняв 31.01.2018. ЇЇ повний текст доступний в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Також в системі ви можете ознайомитися з правовими позиціями ВС і судовими рішеннями, подібними до запитуваного. Отримати тестовий доступ до VERDICTUM можна за посиланням.
***
Раніше ми писали про те, чи можна знищувати документи без податкової перевірки.
***
Перевірити вашого контрагента на благонадійність і здійснювати його подальший моніторинг можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН.
***
Нагадаємо, що в інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОН містяться аналітичні матеріали, що стосуються різних ситуацій, що можуть виникати на підставі договору позики. Наприклад, в розділі «Ситуації для бізнесу» можна прочитати:
- «Протидія колекторам: основні правила»;