Під час засідання Комітету сприяння малому та середньому бізнесу, яке відбулося 27 березня у Київській торгово-промисловій палаті, представники малого та середнього бізнесу, спільно із представниками ТПП, Ради бізнес-омбудсмена, запрошених юристів обговорювали скасування мораторію на перевірки, а також конкретні заходи, які повинні вживатись підприємцями та компаніями задля захисту законних прав.
|
За словами Тетяни Короткої, заступника бізнес-омбудсмена у 2019 році зростає кількість скарг до Ради бізнес-омбудсмена на місцеві органи влади. За її словами, це зворотна сторона децентралізації: з отриманням ширших повноважень зростають корупційні ризики діяльності місцевих адміністрацій та органів самоврядування. Натомість, і про це Т. Коротка говорила раніше, скарги на діяльність Держпраці з виявлення співробітників, що працюють без укладання трудового договору, не мають системний характер.
|
Олександр Попов, керівник напрямку «ЮРЛІГА» компанії ЛІГА:ЗАКОН зазначив, що основним очікуванням від скасування мораторію є збільшення кількості позапланових перевірок, адже для її проведення за заявою фізичної особи достатньо буде дозволу профільного центрального органу виконавчої влади (раніше потрібно було також отримати дозвіл Державної регуляторної служби). Водночас можливість перевірки діяльності ФОП обмежена такими структурами: ДФС, Держпродспоживслужба, Держпраці, органи місцевого самоврядування (в частині законодавства про працю) та, якщо ФОП або юрособа відносяться до суб'єктів із середнім ступенем ризику, Пенсійний фонд.
|
Адвокат Олександр Петриченко (ГК «Нові Продукти») розповів, що потрібно знати та робити при підготовці до перевірок:
1. Знайти себе у планах річних перевірок контролюючих та наглядових органів (для цього можна скористатись сервісом CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН). Крім того слід пам'ятати, що про планову перевірку не пізніше, ніж за 10 днів повинно надійти повідомлення, у якому зазначається, хто, коли, за який період і що конкретно перевірятиме.
Юрист прогнозує, що особлива увага у 2019 році з боку податкової служби приділятиметься хімічній, металургійній, гірничодобувній галузям.
2. В першу чергу варто переглянути первинні документи - договори, акти, ТТН тощо. Контролери ДФС вивчатимуть відповідність обсягів бізнесу реальній діяльності, то ж вона повинна бути документально підтверджена. Варто заручитися підтримкою професійних юристів, адже попередній аудит та супроводження перевірки допоможуть локалізувати її можливі негативні наслідки.
Слід також пам'ятати, що суди, наразі, надають перевагу саме доказовій документальній базі та прецедентам з рішень Верховного Суду.
3. Під час самої перевірки варто, по можливості, обмежити спілкування інспекторів (насамперед, представників Держпраці) із персоналом, визначивши постійно закріпленого за контролером співробітника компанії (в ідеальному варіанті - юриста). Також необхідно грамотно проінструктувати персонал: вони без наслідків для себе мають право відмовитись від розмови з інспектором.
4. Повинні надаватись лише ті документи, які просить інспектор, і лише передбачені метою перевірки, що вказана в направленні. Факт ознайомлення із документом повинен фіксуватись підписом контролера - відмова ставити відмітку про ознайомлення є підставою для ненадання документу. Оригінали документів надаються лише для огляду, отримати із собою інспектор має право лише копії.
|
Євген Літвінов, старший юрист адвокатської фірми Pragnum зупинився на прикладних питаннях перевірок Держпраці, зокрема, можливих зловживаннях з боку інспекторів.
Так він розповів про практику т. зв. «підготовки до перевірки». Йдеться про перевірку неофіційного працевлаштування, коли інспектор без повідомлення і без представлення спілкується із працівниками компанії ще до початку перевірки, що не забороняється законом.
Також трапляються випадки, коли опитування працівників інспектором стає схожим на допит, включаючи моральний тиск і завуальоване залякування.
Саме такі випадки і повинні бути передбачені в інструктажі персоналу.
Подекуди інспектори виходять за межі предмету перевірки і терміну, за який вона здійснюється. За цим слід стежити, спираючись на дані в направленні на перевірку. Також слід пам'ятати про тривалість перевірки, яка не може перевищувати 3 дні для малих і 10 - для інших підприємств.
Під час перевірки існує можливість її призупинити без застосування санкцій. Наприклад, у разі відсутності необхідної документації, яка перебуває у центральному офісі, якщо потрібен час на її пересилання.
Також, готуючи власні зауваження до акту перевірки (на це дається 3 дні після його підписання), необхідно переконатись у тому, що вони долучені до матеріалів перевірки ще до їх розгляду керівництвом органу Держпраці.
Нагадаємо, що національна мережа практикумів ЛІГА ПРАКТИК на постійній основі проводить семінари, практикуми, конференції тощо для представників бізнесу юристів, бухгалтерів.
Так, на 4 квітня заплановане проведення практикуму на тему: «Перевірки держпраці-2019. Очікування і підготовка підприємств. Нововведення і судова практика».
