За останній час бізнес-спільноту сколихнула хвиля новин про перевірки, точніше, інспекційні відвідування Державної служби України з питань праці (далі - "Держпраці"). Широкі повноваження інспекторів Держпраці та величезні суми штрафів у випадку виявлення порушень викликають особливе занепокоєння. При цьому, чого чекати від інспектора Держпраці під час проведення подібного заходу контролю, часом можна лише здогадуватися.
Ймовірно, найбільш дієвий спосіб захисту у випадку небажаного візиту інспектора Держпраці - це час від часу переглядати судову практику та вчитися на чужих помилках. Повчимося разом на помилках та здобутках бізнесу на прикладі кількох знакових судових рішень щодо Держпраці за 2019 рік.
|
Письмові пояснення працівників як доказ порушення законодавства про працю
У своїй постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 822/1487/18 Верховний Суд (далі - "ВС") надав перевагу показам начебто неоформленого працівника, наданого ним у судовому засіданні, над поясненнями цієї ж особи, наданими під час перевірки. Як наслідок, ВС скасував постанову Держпраці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.
За матеріалами справи під час проведення виїзної перевірки фізичної особи-підприємця (далі - "ФОП") органом Державної фіскальної служби України (далі - "ДФС") було встановлено, що за адресою здійснення господарської діяльності ФОП працює особа без належного оформлення трудових відносин. Уже за звичною практикою посадові особи контролюючого органу відібрали у такої особи письмові пояснення, згідно з якими остання торгує за дорученням ФОП, а в період відсутності ФОП самостійно доставляє товар у місце продажу та розкладає його. Також особа пояснила, що працює у ФОП щодня близько місяця, гроші за товар здає щодня, отримує винагороду у відсотковому відношенні до виручки.
На підставі відібраних пояснень контролюючий орган зробив висновок про допущення працівника до виконання робіт без належного оформлення трудових відносин. Стосовно ФОП начальником теруправління Держпраці було винесено постанову, якою накладено штраф за порушення законодавства про працю.
Однак у ході судового розгляду такий начебто неоформлений "працівник" надав протилежні пояснення про те, що трудові відносини у нього з ФОП відсутні. Під час касаційного оскарження постанови ВС не знайшов підстав для неврахування таких протилежних показань, наданих під час проведення судових засідань по справі.
|
То чи можна притягнути до відповідальності відразу за КУпАП та КЗпП?
Хоча санкції, передбачені за порушення законодавства про працю (КЗпП) носять фінансовий характер, все ж відповідальність за правопорушення, передбачене у частині 2 статті 265 КЗпП України належить до адміністративної відповідальності. А тому особа не може притягатись до відповідальності відразу за нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та КЗпП.
До такого висновку в черговий раз прийшов ВС, на цей раз у постанові від 22 квітня 2019 року за результатами розгляду справи № 806/2143/18.
Згідно з обставинами справи під час проведення інспекційного відвідування Держпраці було встановлено факт допуску ФОП п'ятьох осіб до виконання робіт без укладення трудового договору. На підставі виявлених порушень ФОП було одночасно притягнено до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого КУпАП та КЗпП.
ВС проаналізував природу відповідальності за нормами КУпАП та КЗпП та вказав, що ключовою відмінністю цих двох статей є суб'єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за ст. 265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за ст. 41 КУпАП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин. Однак у разі притягнення до відповідальності ФОП суб'єкт вчинення правопорушень за двома статтями збігається.
Як наслідок, ВС скасував постанову про накладення штрафу на ФОП за статтею 265 КЗпП.
Варто зауважити, що це вже друге рішення, в якому йдеться про недопустимість притягнення ФОП до відповідальності відразу за статтями КУпАП та КЗпП. Подібні висновки було зроблено ВС у постанові від 21 грудня 2018 року (справа № 814/2156/16).
"Не пійманий - не злодій!"
Факт допуску особи до виконання трудових обов'язків повинен бути належним чином зафіксований у складеному акті інспекційного відвідування та доведений належними та допустимими доказами. При цьому факт перебування особи у виробничих приміщеннях підприємства за відсутності належних доказів виконання нею трудових обов'язків не може свідчити про виникнення трудових відносин та не підтверджує фактичного допущення особи до роботи без укладення трудового договору.
До зазначених висновків прийшов Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 16 квітня 2019 року (справа № 857/2919/19).
Апеляційний суд також піддав сумніву наданий Держпраці відеозапис, на підтвердження виконання трьома особами робіт у цехах підприємства. Суд обґрунтував це тим, що наданий відеозапис не фіксує виявлених осіб за виробничим процесом.
Хто відповідає у випадку аутстафінгу?
Оскільки аутстафінг є нетиповою формою залучення позаштатних працівників, органи Держпраці часто сприймають факт самого знаходження таких працівників на території іншого підприємства як спосіб замаскувати трудові відносини між підприємством та сторонніми працівниками цивільно-правовим договором аустафінгу.
20 березня 2019 року П'ятий апеляційний адміністративний суд розглянув подібну справу (справа № 2140/1340/18) та своєю постановою по суті вказав на необхідність усіх роботодавців, що використовують послуги аутстафінгу, ще раз перевірити своїх контрагентів на предмет оформлення трудових відносин між аутстафером та залученими працівниками належним чином, оскільки за недоліки оформлення трудових відносин аутстафером часом відповідає саме замовник послуг.
П'ятий апеляційний адміністративний суд також вказав на необхідність у кожному конкретному випадку залучення праці осіб за договорами аутстафінгу встановлювати реальність здійснення таких операцій та того, хто є фактичним роботодавцем за такими договорами. При цьому дослідженню підлягають трудові договори зі штатними спеціалістами також і фактичного працедавця, посадові інструкції наданих працівників, а також документи, що підтверджують кількість часу, фактично використаного кожним стороннім працівником (на підставі чого відбуваються розрахунки за надані послуги аутстафінгу).
Так, акти приймання послуг, а також додатки до них повинні містити відомості, що дають змогу провайдеру послуг встановити фактично відпрацьований своїм працівником час, виконаний обсяг робіт, а як наслідок - вірно нарахувати заробітну плату, а не тільки формально констатувати факт надання послуг.
Звернення фізособи як підстава для проведення інспекційного відвідування Держпраці
У своїй постанові від 31 січня 2019 року у справі № 809/799/17 ВС проаналізував вимоги, яким повинне відповідати звернення фізичної особи про проведення інспекційного відвідування Держпраці. Так, ВС звертає особливу увагу на предмет такого звернення, якому повинен чітко відповідати і предмет відповідного заходу контролю. Проведення інспекційних відвідувань щодо питань, що не вказані у зверненні особи, є недопустимим.
Також ВС звертає увагу на те, що звернення фізособи про проведення інспекційного відвідування повинне повністю відповідати вимогам Закону України "Про звернення громадян". Зокрема, таке звернення повинне бути особистим, а у випадку направлення електронного звернення на "гарячу лінію" Держпраці також повинне містити особистий підпис особи, що звертається.
Нагадаємо, що перевірити вашого контрагента на благонадійність і здійснювати його подальший моніторинг можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Ви можете перевірити контрагента, який вас цікавить, прямо зараз, оформивши заявку на тестовий доступ до сервісу
