Суть справи: позивач оскаржив дії державного виконавця у адміністративному суді. Оскаржувані дії виконавець вчинив на підставі виконавчого листа, виданого районним судом на рішення про задоволення цивільного позову у кримінальній справі.
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний же суд скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження у справі. Він вказав, що такий спір повинен розглядатися за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.
Велика Палата ВС погодилась із висновком апеляційного суду.
Верховний Суд вказав, що ч. 1 ст. 181 КАС, передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ст. 383 ЦПК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їх права чи свободи.
ВС нагадав, що така скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідну постанову по справі № 806/2886/17 ВС прийняв 10.04.2019. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.
Раніше ми писали про те, що державному виконавцеві авансовий внесок не сплачується.
