$

Захист інтересів вітчизняного виробника в торгових війнах - чи реально?

7.11.2019, 10:21
243
0

Портал "ЛІГА:ЗАКОН Бізнес" вів текстову трансляцію найцікавіших обговорень на конференції "Торгові війни: мистецтво захисту"
Портал "ЛІГА:ЗАКОН Бізнес" вів текстову трансляцію найцікавіших обговорень на конференції "Торгові війни: мистецтво захисту"

У Києві стартувала конференція “Торгові війни: мистецтво захисту”, організована юридичною фірмою “Ілляшев та партнери”

Під час першої сесії Олена Омельченко, партнер ЮФ “Ілляшев та партнери”,  Дмитро Кулеба, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, та Тарас Качка, заступник міністра  розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України, обговорили глобальні виклики для українських експортерів. 

Ключовими викликами були визначені:

- фіксація евроінтеграції в Програмі дій Уряду;

- "промисловий безвіз";

- інтеграція енергетичного та цифрового ринків України та ЄС;

- необхідність врегулювати торговельні відносини України з Великобританією після Brexit.

Пані Омельченко вказала, що торгові війни стають актуальною темою сьогодення. В той же час світова торгівля змінюється - укладаються все нові угоди про вільну торгівлю, ЄС запроваджує нову систему торгівельного захисту. Тому важливим є, як саме реагує Україна. 

Дмитрий Кулеба зазначив, що влада робить дві важливі речі:

- ставить амбітні конкретні цілі, закріплюючи в програмі діяльності Уряду досягнення Копенгагенських критеріїв;

- працює над тим, щоб Угода про асоціацію з ЄС реально працювала для українського бізнесу, зокрема над розширенням номенклатури експорту через угоду про сертифікацію продукції, яку называють "промисловим безвізом".

Зокрема передбачено перегляд Угоди про асоціацію, урядом запропоновано підписати новий додаток у сфері юстиції, який передбачає питання захисту персональних даних, перетину кордону та боротьби з корупцією.

Тарас Качка вказав, що уряд зараз активно працює над угодою про електронну торгівлю у рамках СОТ, а також укладенням преференційних угод, в тому числі починаючи із секторальних. Зокрема із Туреччиною у січні відбудеться новий раунд переговорів щодо Угоди про вільну торгівлю. 

Також майже готова Угода про вільну торгівлю із Великобританією. Дискусія точиться лише щодо методології - чи враховувати лише прямі транзакції, які складають лише частину реального торгівельного обігу. Тобто Україна майже готова до наслідків Brexit. 

А от конфлікт у СОТ не є критичним, оскільки СОТ є лише майданчиком для координації, а реальні переговори ведуться на двосторонньому рівні.

В свою чергу питання  торгівельних обмежень із Російською Федерацією вже вийшло за межі двосторонніх відносин, оскільки обмеження, запроваджені РФ зачепили інтереси інших членів ЄврАзЕС (передовсім Білорусі та Казахстану), які зараз фактично лобіюють інтереси України. 

У відповідь на питання з залу, чи готове міністерство економіки запровадити програму підтримки вітчизняного виробника, створення промислових хабів, Тарас Качка зазначив, що в інших країнах такі програми - на 90% справа самих компаній. Тому міністерство не бачить необхідності в протекціоністських заходах за власної ініціативи.

У другій сесії конференції, темою якої стали реальні приклади захисту національного виробника у міжнародних торгових війнах, прийняли участь: 

Наталія Сидорук, директор департаменту торговельного захисту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; 

Гліб Брідня, начальник управління торговельних розслідувань групи «Інтерпайп»; 

Сергій Кудрявцев, виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції (УкрФА); 

Павло Качур, голова Асоціації виробників цементу України; 

Олександр Каленков, президент об'єднання підприємств «Укрметаллургпром» 

Денис Красников, віце-президент Української спілки промисловців та підприємців (УСПП); 

Ігор Гольченко, віце-президент Союзу хіміків України з питань захисту інтересів національних товаровиробників хімічної продукції від недобросовісного імпорту і торгових обмежень на внутрішньому ринку України та зовнішніх ринках. 

Пані Сидорук зазначила, що зараз в роботі є 11 процедур захисту ринку: 9 первинних розслідувань та 2 перегляди. Це в 2 рази більше, ніш середня кількість процедур, які перебували одночасно у розгляді, за попередні роки. 

В 2019 році вже було прийнято 5 рішень про запровадження обмежувальних заходів. В цілому це свідчить про активізацію захисту з боку держави. 

Пан Гольченко детально розказав про “справу про селітру” проти РФ, в якому вдалося доказати, що застосування різних цін на сировину для виробників з різних країн не є підставою говорити про відсутність демпінгу, якщо саме цим зумовлена різниця в ціні продукції. 

Він також вказав на те, що в світовій практиці торгових війн величезне значення відіграють технічні бар'єри входу на ринок, чому в Україні приділяється неналежна увага. Ці особливості враховано в проекті програми підтримки хімічної галузі, що запропонована Союзом хіміків.

Олександр Каленков вказав, що металургічна галузь України наразі є дуже вразливою для захисних заходів інших країн, оскільки ціни зараз знижуються. Також загрозу становить ініціатива США із введення високих мит на імпорт металу. Вона викликала цілу хвилю аналогічних захисних заходів в багатьох інших країнах, які є ринками для українського експорту. 

На думку пана Каленкова для захисту вітчизняного ринку потрібно розробити процедуру застосування попередніх заходів, аби держава могла їм активно користуватися. 

Гліб Брідня розказав про кейс призупинення антидемпінгових заходів щодо цільнокатаних коліс для залізничних вагонів. Таких успіх став можливим через те, що з ініціативою виступили споживачі з ЄврАзЕС (зокрема з Білорусі та Казахстану). Щодо антидемпінгових заходів ЄС питання зараз вирішується шляхом двосторонніх процедур у СОТ.  

А от в частині захисту внутрішнього ринку - зараз ініційовано антидемпінгове розслідування проти китайських виробників труб. 

Сергій Кудрявцев вказав, що для феросплавної галузі критичною є ціна електроенергії, оскільки на даний момент на світових ринках існує суто цінова конкуренція і для успішного протистояння антидемпінговим розслідуванням підприємствам важливий кожен долар собівартості продукту. На даний момент в вартості продукції електроенергія складають біля 40%. 

Павло Качур розказав, що ініціювати антидемпінгові заходи проти клінкерів та портландцеменету українських виробників змусила величезна різниця в ціні енергоносіїв в Україні та інших країнах. На його думку, саме розуміння з боку держави та запровадження у червні 2019 року антидемпінгового мита фактично врятувала українське цементне виробництво. 

Деніс Красніков розповів про перебіг “війни”, ініційованої США на металургійному ринку. На його думку відстоювання позицій України у цьому конфлікті має бути найвищим пріоритетом для влади, оскільки він є величезною можливістю вийти на американський ринок. І це є ще більш важливим виходячи з того, що є явні ознаки того, що світова економіка входить у стадію кризи.

Олена Омельченко підсумувала конференцію тим, що будь-які торгові війни завершуються компромісом та встановленням нових правил торгівлі. А отже у бізнесу завжди виникають нові можливості для хороших продаж. 


Увійдіть, щоб залишити коментар