Перевірки бізнесу: що очікувати у 2023 році

Основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в Україні регулює Закон від 04.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Заходами державного нагляду (контролю) є:

• планові заходи;
• позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших, визначених законодавством, формах.

Останньою редакцією Постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», яка вступила в силу 10.12.2022, припинено проведення планових та позапланових заходів на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

В той же час у 2023 році дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив:

• на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини;
• захист навколишнього природного середовища;
• забезпечення безпеки держави;
• для виконання міжнародних зобов’язань України.

Підставами для здійснення позапланових заходів є:

• подання суб’єктом господарювання (далі – СГ) письмової заяви до відповідного органу про здійснення заходу за його бажанням;
• виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених СГ у звітності. Упродовж десяти робочих днів СГ повідомляється про необхідність виправлення помилок у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
• перевірка виконання СГ приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу відповідним органом;
• звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій. Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідного державного колегіального органу.

Перед початком здійснення такого позапланового заходу посадові особи територіального органу зобов’язані пред’явити керівнику СГ чи ФОП копію погодження центрального органу виконавчої влади. Якщо вони не пред’явили такі документи, СГ чи ФОП мають право не допускати посадових осіб до здійснення заходів.

• неподання СГ документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин та без надання письмових пояснень;
• доручення Прем’єр-міністра України про перевірку СГ у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю СГ;
• звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення СГ вимог законодавства.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Позаплановий захід щодо СГ, який перебуває у статусі резидента Дія Сіті відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», здійснюється лише з підстав, прямо передбачених законами України, та виключно за наявності письмового погодження керівника центрального органу виконавчої влади, або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Все вищезазначене стосується неподаткових перевірок.  Але не варто забувати, що разом з цим, у 2023 році на території України дозволено проводити податкові перевірки, які регулюються Податковим Кодексом України (далі – ПКУ), а саме:

• камеральні перевірки
• документальні позапланові перевірки, що проводяться з підстав:
• платником не подано звітність в установлений законом строк для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;
• платником подано заперечення до акта перевірки;
• розпочато процедуру реорганізації платника;
• платником подано декларацію, в якій заявлено ПДВ до відшкодування з бюджету;
• у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки";
• неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення;
• отримано звіт про контрольовані операції;
• ДПС після перевірки отримано інформацію від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником законодавства;
• у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України.

Розпочаті та не завершені до 24.02.2022 документальні позапланові перевірки поновлюються на невикористаний строк. По перевірках, які завершено, терміни надання заперечень до акту перевірок та оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень також призупиняються на період воєнного стану в Україні

• фактичні перевірки, що проводяться в т.ч. з підстав:
• отримання від державних органів інформації, що свідчить про можливі порушення платником законодавства про ціни і ціноутворення;
• отримання письмового звернення покупця про порушення платником порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки ДПС має право отримувати від платників документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару. У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення, складений акт перевірки надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Звісно, що податкові перевірки будуть здійснюватись з урахування деяких нюансів:

знято

• мораторій на проведення документальних перевірок, який діяв по березень 2022 року та був встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);

встановлено

• мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом 3-х місяців після припинення/скасування воєнного, надзвичайного стану;
• мораторій на проведення документальних перевірок податкової звітності для платників, що провадили діяльність на територіях, на яких ведуться бойові дії, на тимчасово окупованих територіях, та втратили/не змогли вивезти первинні документи. Такі платники подають до ДПС повідомлення про втрату чи неможливість вивезення первинних документів, в якому зазначаються обставини, що призвели до втрати. При цьому показники його звітності не піддаються сумніву.

І звичайно саме цікаве, це оприлюднення на вебпорталі ДПС до 25.12.2022 Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік. Він складається з чотирьох розділів:

• документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб;
• документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів;
• документальні планові перевірки фізичних осіб;
• документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

ДПС на своєму сайті наголошує, що план-графік на 2023 рік було сформовано з  метою недопущення втрат бюджету внаслідок законодавчих обмежень щодо здійснення у 2022 році заходів контролю, за допомогою аналізу стану здійснення діяльності, подання звітності та ризиків несплати податків суб’єктів господарювання, планові перевірки яких не були розпочаті у 2022 році.

Так, 97 % плану-графіка на 2023 рік складають платники податків, планові перевірки яких не були розпочаті у 2022 році та які за результатами подання звітності у поточному році мають ризики несплати податків.

Всього до плану-графіка включено 2,22 тис. субʼєктів господарювання з обсягами задекларованих доходів за 2021 рік 1,3 трлн грн та розрахунковими втратами бюджету 11,5 млрд грн:

• розрахункові втрати з податку на прибуток – 3,3 млрд грн;
• розрахункові втрати з ПДВ – 8,2 млрд гривень.

Всі відібрані до плану-графіка підприємства мають критерії ризику від провадження платниками податків господарської діяльності високого ступеня. При цьому 60 % мають 3 та більше ризиків несплати податків високого ступеня.

Поки що не зрозуміло чи наявні правові аспекти виконання плану-графіка, оскільки Законами України від 03.03.2022 №  2118-ІХ, від 15.03.2022 №2120-ІХ, від 12.05.2022 №2260-ІХ в ПКУ зупинені строки на проведення документальних планових перевірок. Проте, за Меморандумом із МВФ, уряд працюватиме над відновленням довоєнного стану податкового адміністрування та політики. Це, зокрема, передбачає поновлення планових перевірок бізнесу з боку ДПС десь з липня 2023 року.

Регіональні підрозділи ФСС також оприлюднили на сайтах плани перевірок на  2023 рік, попри реформування ФСС та ПФУ в одну структуру,  яка почне діяти з 01.01.2023.

В той же час, на підставі  змін, внесених до розпорядження КМУ від 25.03.2020 N 338 «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» і постанови КМУ від 09.12.2020 N 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено карантин на всій території України до 30.04.2023.

Пресслужба Мінекономіки 25.05.2020 давала роз’яснення з приводу проведення перевірок під час карантину, що в Україні налічується мінімум дві великі категорії перевірок: 

1. Перша категорія, на яку є мораторій під час карантину - це державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Він ідентифікується за сферами контролю. Під мораторій потрапляють  перевірки пожежної безпеки, охорони праці, екологічні перевірки тощо (всього більше 80 сфер). Саме для цього виду контролю поширюється дія інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) - так званий Інспекційний портал (gov.ua). На ньому для таких перевірок публікуються плани, результати, звіти про виконання планів.
2. Друга категорія - це перевірки, які здійснюються у сферах, що не підпадають під дію цього закону: 

• валютного контролю; 
• податкового контролю; 
• митного контролю; 
• державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, тощо.

Контроль у цій сфері здійснюють 7 органів згідно з переліком видів продукції, що підлягає контролю. Серед цих органів Держпраці, ДСНС, Держпродспоживслужба. Усі вони, з одного боку, перебувають під мораторієм для більшості з їхніх сфер контролю, але можуть здійснювати будь-які перевірки у частині ринкового нагляду. Тобто, на час карантину заборонені планові перевірки для першої категорії та податкові перевірки з деякими винятками.

Отже, важливі висновки про перевірки:

• перевірки під час карантину можливі;
• перевірки другої категорії не підпадають під мораторій (за винятком податкових, заборонених окремо) та не відображаються на Інспекційному порталі.

Що буде з санкціями за результатами перевірок?

Адміністративні штрафи за результатами позапланових перевірок платити все одно доведеться.

Платники, які незгодні з результатами позапланових перевірок, завжди можуть оскаржити їх результати в адміністративному порядку  або ж в суді. Звичайно судові процеси в нинішній ситуації можуть затягтися на місяці. Крім того, позивачу, який вирішить оскаржити дії перевіряючих, доведеться довести, що допущені ним порушення – це не злий намір, а об'єктивні обставини, пов'язані з війною. При цьому, оскаржуючи акти чи рішення, слід детально аналізувати підстави проведення перевірки та за наявності порушень вказувати їх як одну з перших підстав позову, що забезпечить ефективний захист прав СГ у спорі з перевіряючими.

Але є й приємні новини. Зі слів Голови Державної регуляторної служби України (далі – ДРС) Олексія Кучера, відсутність перевірок з боку держави знижує тиск на бізнес. З іншого боку, держава не може повністю самоусунутись від контролюючих функцій. Питання полягає у балансі, який необхідно знайти.

Він зазначає, що наразі влада і бізнес мають спільне бачення, що вдосконалити цю сферу можна шляхом переведення перевірок в онлайн-формат. План Відновлення України, який було презентовано влітку у швейцарському Лугано, містить, зокрема й запропоновані Державною регуляторною службою України (ДРС) ініціативи, які дозволять відпрацювати механізм переведення перевірок бізнесу в цифру. 

Близько 80% СГ повністю підтримують переведення наглядової функції держави за бізнесом в режим онлайн, тобто без виїзду контролера безпосередньо на підприємство. Такі дані опублікованого у грудні цього року дослідження, яке провів Центр розвитку інновацій, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, національний проєкт Дія.Бізнес спільно з Advanter Group за підтримки Державної регуляторної служби України. 

Перші кроки у цьому напрямку вже зроблено. ДРС перезапустила Інспекційний портал, на якому акумулює всю інформацію про перевірки органами контролю, та планує запуск пілотного проєкту для онлайн-перевірок бізнесу. 

Враховуючи чинний мораторій на проведення планових перевірок, в онлайн-форматі тестуватимуться саме позапланові перевірки.