|
Новий закон про фінмоніторинг («Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів ...»), який набрав чинності 28 квітня 2020 року, розбурхав свідомість населення обмеженнями грошових переказів понад 5000 гривень; банки - штрафами в 135 мільйонів гривень, а поціновувачів нетривіальних схем з виведення капіталу - застосуванням ризик-орієнтованого підходу до подібних операцій.
Можна погодитися зі словами замголови НБУ Катерини Рожкової, що 95% клієнтів банків не відчують на собі змін. Однак, вимога розкривати інформацію про бенефіціарів торкнеться кожного підприємства, що працює в Україні, і особливо - бізнесу з нерезидентами на борту.
Йдеться про збільшення штрафів за неподання відомостей про бенефіціарів та переосмислення самого підходу до цієї інформації. Тепер все серйозно - закон «закрив» лазівки і неточності/невідповідності, які були в попередній редакції.
Найближчим часом треба усвідомити такі факти.
Збільшені штрафи, які доведеться сплачувати
Досвід минулих років показав, що теоретичний штраф до 8500 грн. за неподання відомостей про бенефіціарів на практиці не застосовувався. Державна служба фінансового моніторингу - держорган, який повинен був виписувати штрафи, цю функцію не виконував, і загроза бути оштрафованим дуже швидко минула. Напевно, як і багато інших «штрафів», вони не спрацювали з кількох причин. Це відсутність адміністративних і людських ресурсів, невідповідність витрачених сил на адміністративний процес і можливу нагороду у вигляді сплачених до бюджету 8500 грн. Крім цього, юридичні особи з бенефіціарами-фізособами не повинні були подавати інформацію про своїх бенефіціарів, в разі якщо юридичний бенефіціар збігався з фактичним. А в 99% випадків так і було.
Можемо припустити, що зараз все буде трохи інакше. По-перше, штрафи збільшені до 51 000 грн. По-друге, змінений уповноважений орган, який має право складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання даних про бенефіціара. Тепер це Міністерство юстиції. Компанії з фізичними особами в засновниках повинні подавати інформацію про своїх бенефіціарів та регулярно, один раз на рік, протягом 14 днів з дати державної реєстрації компанії, її підтверджувати. Не важко уявити, що Мін'юст, як утримувач Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, зможе легко відстежувати інформацію про порушників, і розгорнути повномасштабну компанію по наповненню бюджету за рахунок неуважних підприємців.
Новий підхід до питання про бенефіціарів. Бенефіціарів не сховати
Раніше на бенефіціарів звертали увагу тільки банки при відкритті рахунків і, в окремих випадках, Антимонопольний комітет, наприклад, при отриманні дозволу на концентрацію.
Статистика тому підтвердження: за станом на червень 2019 року, тільки 21.6% з 1 672 576 зареєстрованих юридичних осіб подали обов'язкову інформацію про кінцевого бенефіціара. Ще 51.2% компаній не подавали інформацію про бенефіціарного власника, оскільки в засновниках у них значилися фізичні особи. І 27% компаній не виконали вимоги і не подали до реєстру дані про кінцевого бенефіціара.
Аналізуючи норми нового закону, ми розуміємо, що підхід «для галочки» змінюється і, не в останню чергу, він спрямований на улюблених номіналів зі складними грецькими прізвищами.
Довірчі керуючі, трасти і номінальні власники нерезидентних компаній, які не є в дійсності їх бенефіціарами, тепер повинні довести свою бенефіціарність.
Що і як розкриваємо?
Закон скорегував визначення «кінцевій бенефіціарній власник» і ввів додаткові вимоги, явно спираючись на практичні аспекти світової практики роботи з трастовими структурами. Протягом трьох місяців з моменту затвердження форми подачі відомостей про бенефіціара (на момент складання матеріалу форма ще не затверджена) і з регулярною періодичністю - один раз на рік, компанії повинні подавати держ. реєстратору:
a) заяву про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;
b) структуру власності за формою і змістом, визначеними відповідно до законодавства (на момент складання матеріалу форма ще не затверджена);
c) виписку або документ з торгового, банківського, судового реєстру, що підтверджує реєстрацію юридичної особи;
d) нотаріально завірену копію документа, який посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента і в разі, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.
Останній пункт заслуговує на окрему увагу. Починаючи з цього року, всім компаніям, бенефіціари яких є нерезидентами України, щорічно необхідно підтверджувати реальність свого бенефіціара, прикладаючи нотаріальну та апостильовану копію його паспорта до пакету документів. Вважаємо, що у багатьох компаній можуть виникнути труднощі з пошуком свого бенефіціара, і отриманням його нотаріальної копії паспорта, не кажучи вже про додаткові витрати. Відкритим залишається питання чи можна відразу зробити 10 копій паспорта, і тримати їх у себе до наступної подачі, або по кожній копії буде встановлено «термін придатності». Практика покаже вже в найближчому майбутньому.
Всім іноземцям-бенефіціарам, у кого є вид на проживання в Україні, цього робити не потрібно, реєстратор перевірятиме відомості за даними реєстрів МВС.
Нагадуємо, користувачі сервісу в CONTR AGENT можуть побачити бізнес-зв'язки кожної української компанії з публічними особами, а також зв'язки цих публічних осіб із родичами і членами сім'ї, які формально задекларували доходи від тієї чи іншої компанії.
Трасти - не панацея
Окрему увагу варто приділити питанню розкриття бенефіціарів міжнародних трастів. Закон істотно розширює категорії осіб, що потрапляють під категорію «бенефіціар», а саме: «засновник», «довірчий власник», «захисник», «вигодонабувач» або «група вигодонабувачів», а також будь-яка інша фізична особа, яка має вирішальний вплив на діяльність трасту. Всі вони можуть бути кінцевими бенефіціарами, і відомості про кожного вимагають документального підтвердження. З огляду на особливий статус конфіденційності трастових структур і, в деяких випадках, неможливість отримати у місцевих реєстраторів таку інформацію, українські компанії можуть зіткнутися з істотними труднощами і перспективою штрафу.
Згідно із законом юридичні особи зобов'язані підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціара і структуру власності в актуальному стані, оновлювати її і повідомляти державному реєстратору про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, і також подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни. Якщо раніше зміна контролю могла пройти за кордоном непомітно, і бенефіціар змінювався в ЄДР при наступному зручному випадку (якщо взагалі змінювався), то зараз за цією інформацією доведеться ретельно стежити, оскільки в законі встановлено вимогу подавати документи, що підтверджують зміни бенефіціара і структури власності, в яких реєстратора буде цікавити в першу чергу дата їх складання. У разі порушення термінів повідомлення - на керівника підприємства буде очікувати штраф.
Анатолій Кисельов, молодший партнер ЮК Legal House, адвокат
Читайте також: Новий закон про фінансовий моніторинг: до чого потрібно готуватися
Зверніть увагу! Компанія ЛІГА:ЗАКОН розробила антикризове рішення для бізнесу LIGA360 - екосистему хмарних рішень для ефективної роботи бізнесу в умовах кризи. LIGA360 інтегрувала усі продукти компанії в єдиний інформаційний простір, щоб об'єднати команди, які працюють віддалено.
Власна стрічка новин та спільний корпоративний простір: замовляйте тест прямо зараз
