|
Яким чином аграрії можуть себе вберегти від наслідків впливу безсніжної зими та карантину?
Окрім стандартних ризиків, властивих для агровиробництва, таких як несприятливі погодні умови та падіння ціни на сільськогосподарську продукцію, цього року додались ще і проблеми, пов'язані з COVID-19.
Якщо втрати від безсніжної зими, посухи та весняних заморозків вже більш менш відомі, то визначити вплив COVID-19 поки що доволі складно.
Запровадження карантину призвело до певних складнощів з фінансовими та матеріально-технічними ресурсами внаслідок запровадження обмеження в пересуванні населення, переміщення вантажів, роботі підприємств та організацій, скорочення обсягів виробництва, нестачі робочої сили, тощо, що призвело до певних складнощів в аграрному секторі в Україні. Звичайно, вплив карантину на аграріїв прямо залежить та буде залежати від тривалості таких заходів та строку, який знадобиться на відновлення нормальної роботи підприємств в країні та світі, але в будь-якому випадку не залишиться не відчутним в сільськогосподарській сфері.
За своєю природою, вирощування сільськогосподарських культур є ризиковим видом господарської діяльності, оскільки протягом всього господарського циклу наявні ризики втрати врожаю у зв'язку з несприятливими погодними умовами. В той же час існує дуже обмежене коло способів мінімізації цих ризиків або страхування від них.
У багатьох аграрних країнах світу саме страхування є захистом від ризиків втрати врожаю, проте в Україні страхування в агро секторі розвинено дуже слабо з декількох причин: висока вартість страхування, скептичне ставлення до страхових компаній, відсутність культури страхування, обмеженими знання аграріїв про види страхування (особливо це стосується фермерів) тощо. Крім цього, не демонструють й активності в напрямку розвитку агрострахування в Україні й самі страхові компанії та лише незначна їх кількість пропонує своїм клієнтам страхування сільськогосподарських ризиків.
Відповідно до наявних статистичних даних найбільш активно страхування ризиків займаються великі аграрні компанії, які певною мірою вимушені це робити задля залучення фінансування від банків, оскільки останні вимагають це при фінансуванні під заставу майбутнього врожаю.
Яке законодавче регулювання ринку агрострахування в Україні?
Основним нормативним актом, який регулює страхування в Україні є Закон України "Про страхування" від 07 березня 1996 р.
Даний закон регулює відносини у сфері страхування, передбачає всі види обов'язкового страхування та добровільного. До добровільного виду страхування, зокрема, належить страхування сільськогосподарської продукції. Саме цей закон передбачає право страховиків займатися виключно тими видами добровільного страхування, які визначені їхньою ліцензією та покладає обов'язок на страхові компанії, які планують надавати послуги в сфері агрострахування, отримувати спеціальну ліцензію на здійснення страхування сільськогосподарської продукції. Станом на 12 грудня 2019 р. таку ліцензію мають 64 страхові компанії. Проте, звертаємо увагу, що з 01 липня 2020 р. регулятором страхового ринку стане Національний банк України, замість Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Це може призвести до певних змін на страховому ринку України.
Окрім, зазначеного, для цілі залучення підтримки збоку держави 9 лютого 2012 р. було прийнято Закон України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою". Вищезгаданим законом врегульовано відносини у сфері страхування сільськогосподарської продукції, що здійснюється з державною підтримкою. Державна підтримка полягає в компенсації аграріям з державного бюджету грошових коштів у вигляді субсидій для оплати частини страхової премії нарахованої за договором страхування. Однак цей механізм вже декілька років фактично не працює.
Очевидно, що без державної підтримки агрострахування працювати не буде. Тому дуже важливою є активна позиція держави в цьому питанні та впровадження нової програми державної підтримки сільськогосподарського страхування.
Які існують проекти в сфері агрострахування?
Останнім часом досить активно набуває обертів розвиток такого продукту в області агрострахування як індексне страхування врожаю. Відмінністю та перевагами індексного страхування є те, що на відміну від класичного страхування, де страхові продукти базуються на оцінці збитків, індексне страхування базується на значенні певних індексів, таких як індекс врожайності у певному регіоні та індексу погоди (кількість опадів, температурний режим, тощо). Аграрії одержують страхове відшкодування в розмірі, еквівалентному розміру зниження середнього рівня врожайності в регіоні. Таким страховий продукт є більш доступним з точки зору його вартості, що робить його привабливим на ринку агрострахування.
Індексне страхування було започатковане вперше в 2016 році за участю Міжнародної фінансової корпорації та показало непоганий потенціал для розвитку даного виду страхування на ринку України.
Яким чином поточна ситуація вплине на ціни на ринку агрострахування в цьому році?
Навряд чи ситуація з COVID-19 суттєво збільшить ціни на агрострахування, оскільки вони і так є досить високими.
В то же час, такі фактори як підвищений ризик непередбачуваних обставин (як COVID-19 цього року), зниження маржі в агровиробництві та зміна регулятора страхового ринку можуть посприяти збільшенню попиту на страхові продукти в агро секторі.
Олександр Плотніков, партнер, керівник агропромислового сектору Arzinger
___
Контролювати дані щодо належного вам нерухомого майна можна за допомогою сервісів SMS-МАЯК та SMS-маяк Земля які повідомляють не лише про зміни, що відбулися у реєстрі, а й про спроби внести такі зміни.
Зверніть увагу на комплексне рішення LIGA360 для аграрних компаній від ЛІГА:ЗАКОН. Система включає інструменти для відстеження зовнішніх ризиків та управління командами віддалено. Це дозволить агробізнесу оперативно реагувати на зміни законодавчого поля, позицій партнерів і конкурентів агроринку, що критично-важливо під час загальної турбулентності бізнесу.
