|
Незабаром ми очікуємо збільшення кількості податкових перевірок. На це є декілька причин.
Причина перша. Закон № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі - Закон) істотно змінює правила взаємин бізнесу та контролюючих органів. Це однозначно позначиться на кількості перевірок.
Причина друга. Очікуваний дефіцит бюджету близько 300 млрд гривень в 2020 році і тривалий мораторій на перевірки. Це теж однозначно збільшить активність податківців.
Залишилися лічені тижні для вивчення нововведень і підготовки до податкових перевірок. У цій статті ми розповідаємо про зміни, ризики для бізнесу, а також даємо практичні рекомендації по їх мінімізації.
Рекомендація 1. Готуйтеся до податкових перевірок ретельніше.
Чому? Тепер контролюючий орган під час перевірки може отримувати від платника податків письмові пояснення, які відносяться до предмету перевірки та їх документальне підтвердження. У свою чергу, платник податків зобов'язаний забезпечити надання письмових пояснень та їх документального підтвердження.
Фактично, законодавець легалізує письмові запити, які подавались і подаються контролюючим органом в рамках податкових перевірок. Відкритим залишається питання оформлення таких запитів, адже в новій нормі йдеться лише про те, що він повинен бути письмовий. Підписується він начальником органу на бланку і з печаткою або достатньо тільки підпису ревізора-інспектора, так і не врегульовано.
Які ризики нововведень? Раніше існувала практика, коли платник податків відмовляв ревізорам-інспекторам в наданні копій документів і пояснень на письмові запити, мотивуючи це тим, що Податковим кодексом такого обов'язку не передбачено. На підтвердження своєї позиції, платник податків посилався на пункт 85.4 ПКУ, в якому говориться, що контролюючий орган може отримати копії документів, але тільки тих, які свідчать про порушення законодавства.
Поки відбувалося листування, приходило розуміння об'єкта інтересу контролюючих органів, і платник податків міг ще раз уважно переглянути документи та виправити дрібні неточності.
Тепер це обов'язок платника податків. В які строки повинні бути надані пояснення і документи, Податковий кодекс не визначає, що також породжує певні побоювання, пов'язані з дедлайнами з надання пояснень та копій документів.
Що потрібно робити?
• Провести аудит первинної документації. Перевірити наявність всіх підписів, актів / накладних, ТТН і інших документів. Господарська операція обов'язково повинна мати логіку.
• Уважно подивитися на договори. Якщо договорами передбачено доповнення / заявки / звіти і т.д. вони в обов'язковому порядку повинні бути.
• Перевірити своїх контрагентів через відкриті реєстри з метою виявлення можливого «вогнища» ризиків з боку контрагентів.
Рекомендація 2. Подавайте заперечення на акт податкової перевірки.
Чому? Законом удосконалено процедуру оскарження акту податкової перевірки. Тепер платник податків має право подати свої заперечення, документи і пояснення, які, крім іншого, підтверджують відсутність вини платника податків або підтверджують наявність обставин, які пом'якшують відповідальність платника податків, протягом 10 робочих днів з моменту отримання акту.
Таке заперечення тепер має розглядатися окремою комісією. Комісія буде постійно діючим органом ДПС, а її склад і порядок роботи буде затверджуватися керівником контролюючого органу. Саме ця комісія покликана неупереджено розглянути всі доводи і заперечення платника податків на акт перевірки. Саме комісію уповноважили встановлювати факт наявності вини в діяннях платника податків.
Що потрібно робити?
Рекомендуємо скористатися правом і подати аргументоване заперечення на акт податкової перевірки. Існує надія, що новостворена окрема комісія все ж зможе зробити процедуру подачі заперечення юридично значущою подією, а не просто способом отримати трохи часу.
Не зайвим буде брати участь при розгляді заперечення і фіксувати засідання такої комісії на аудіо / відео апаратуру. На нашу думку, це позитивно позначиться на глибині вивчення документів комісією.
Рекомендація 3. Звернути увагу на новий принцип вини і умислу платника податків.
Чому? Принцип вини - це фундаментальна зміна, яка докорінно змінить взаємовідносини бізнесу і контролюючих органів. На нашу думку, це одна з небагатьох позитивних норм Закону.
Раніше податкове правопорушення мало усічений склад, тобто для притягнення до відповідальності достатньо було лише факту правопорушення. Тепер же податковий орган зобов'язаний буде довести наявність вини в діях платника податків, що і стане основою для притягнення платника податків до відповідальності.
Законом також вводиться поняття умислу, яке буде прямо впливати на розмір штрафу, який застосовується до платника податків. Наприклад, якщо платник податків вчинив діяння, яке спровокувало необхідність визначення суми податкового зобов'язання та / або іншого зобов'язання органами ДПС, то за ненавмисне діяння штраф буде - 10%, а якщо діяння умисне - 25% від суми донарахувань.
Що робити?
Готуватися до захисту своїх інтересів в суді. Адже наявність або відсутність вини стане каменем спотикання між бізнесом і фіскалами.
На нашу думку, введення поняття винності діяння - ще один сильний аргумент для податкових адвокатів при доведенні протиправності дій контролюючого органу і / або оскарженні результатів перевірки своїх клієнтів.
Згідно Закону, діяння буде вважатися винним, якщо встановлять, що платник податків мав можливість для дотримання правил і норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.
Заходи будуть вважатися недостатніми, якщо фіскальний орган доведе, що платник податків діяв нерозумно, недобросовісно і без належної обачності. Крім того, норма пункту 112.7 ПКУ говорить, що платник податків не може бути притягнутий до відповідальності, якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил і норм, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.
З цього випливає, що контролюючий орган повинен буде довести наявність всіх трьох обставин для визнання платника податків винним, що значно ускладнює роботу для фіскалів. Адже ми всі розуміємо, що «арсенал» фіскалів обмежений і просто податковою інформацією тут не обійтися.
Захищаючи інтереси платника податків, завжди можна говорити про те, що можливості з перевірки того чи іншого контрагента у платника податків обмежені, а значить, виконавши мінімальний набір, формально він виконав принцип належної обачності, і вже контролюючий орган повинен буде довести зворотне.
У свою чергу, для того щоб стверджувати про недобросовісність і нерозумність дій платника податків, контролюючому органу буде необхідно доводити, що між платником податків і його контрагентами мали місце узгоджені дії, спрямовані на необґрунтоване отримання податкових вигод. Або, принаймні, що платник взагалі був обізнаний з приводу справжнього стану правосуб'єктності його контрагентів.
Рекомендація 4. Підготуйтеся до проходження PPT-тесту.
Чому? Однією з основних завдань Закону була імплементація міжнародних норм, націлених на боротьбу з агресивним податковим плануванням і протиправним використанням податкових пільг. У цьому ключі було переглянуто визначення «ділової мети» і приведено відповідно до конвенції MLI.
Які ризики? «Ділову мета» будуть шукати в господарських операціях з нерезидентами і вивчатимуть її дуже ретельно. Адже відсутність «ділової мети» - підстава для перегляду витрат компанії, що безсумнівно потягне донарахування за сплаченими податками.
Всім відомий критерій полягає в тому, що платник податків не має права на податкові пільги, якщо головною метою або однією з головних цілей операції і / або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків і / або зменшення обсягу оподаткованого прибутку платника податку. Але наш законодавець запровадив ще один кваліфікуючу критерій, а саме: «в порівнянних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, в непов'язаних осіб».
Тобто контролюючий орган буде дуже ретельно вивчати господарські операції з нерезидентами, особливо, якщо вони з вами пов'язані. А як нам давно відомо, якщо податкова шукає - вона завжди щось та знайде.
Точного алгоритму встановлення контролюючим органом ділової мети поки що немає, проте одне можна сказати точно - для бізнесу це абсолютно новий виклик. Одним з можливих яскравих прикладів роботи тесту ділової мети є рішення Верховного Суду по справі 826/10852/15 від 23.07.2019 року.
На нашу думку, перше, що платнику податків необхідно буде довести, це що та чи інша господарська операція мала для нього економічний ефект, тобто привела до приросту (заощадження) активів або приросту (заощадження) вартості таких активів, або угода створила умови для такого приросту (заощадження) в майбутньому. Якщо платник податків не зможе пояснити для чого він замовляв послугу або отримав право на використання ТМ і які бенефіти він від цього отримав, тест ділової мети буде пройти вкрай складно.
Що робити?
Перше і найголовніше, вже зараз переглянуте свої бізнес структури. Визначте компанії, функціонування яких є нелогічним і / або ви не зможете пояснити необхідність їх існування.
Доцільно по кожному з учасників групи підготувати коротку довідку, в якій надати правильні пояснення. Згадувати про те, що та чи інша компанія використовується, оскільки в тій юрисдикції нижче ставка податку - категорично не можна.
Проаналізуйте всі господарські операції з нерезидентами, а особливу увагу приділіть операціями з пов'язаними нерезидентами.
За таких взаємин заздалегідь приготуйте документи, що підтверджують економічний ефект від тієї чи іншої операції. Такий документ може бути в формі бухгалтерської довідки.
Розгляньте варіанти структурування без використання низькоподаткових юрисдикцій.
Поки ми тільки очікуємо перші судові кейси, пов'язані з тестом ділової мети до кінця року, але готуватися до податкових перевірка потрібно ще більш ретельно.
Рекомендація 5. Зверніть увагу на реформу відповідальності контролюючого органу
Чому? Ні для кого не секрет, що в Податковому кодексі України вже міститься норма про відповідальність посадових осіб за протиправні рішення. Але також не секрет, що ця норма абсолютно «мертва» і реалізувати її на практиці майже неможливо.
Тепер Закон визначає зрозумілі правила для отримання компенсації, якщо дії контролюючого органу будуть визнані протиправними. Розмір компенсації становить одну мінімальну заробітну плату станом на дату визнання рішення протиправним.
Що робити? Впровадження реальної відповідальності для контролюючих органів - позитивна зміна. Тепер, отримавши позитивне рішення суду, платник податків має законне право отримати компенсацію від держави.
Платник податків, крім гарантованої однієї мінімальної заробітної плати, може також компенсувати документально підтверджені витрати, пов'язані з адміністративним і судовим оскарженням рішень контролюючих органів, які не можуть перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.
На нашу думку, це має хоч якось стримати контролюючі органи від винесення абсурдних і вигаданих рішень. А це означає, що при оскарженні рішень контролюючого органу, необхідно враховувати ті витрати, які можна буде документально підтвердити, щоб мати можливість компенсувати їх безпосередньо.
Ми бачимо, що порядок взаємовідносин бізнесу і контролюючих органів змінюється. Існує надія, що такі взаємини вийдуть на новий і більш якісний рівень, а не навпаки. Що не в кожній дії платника податків буде і вина, і умисел і відсутність «ділової мети». Одне можна сказати точно, величезний дефіцит бюджету явно призведе до збільшення податкових перевірок для його наповнення, і бізнес повинен бути до цього готовий.
Дмитро Кулик, адвокат, молодший партнер ЮК Legal House
__
Отримати інформацію про планові перевірки вашого підприємства і підприємств-партнерів можна скориставшись тестовим доступом до сервісу CONTR AGENT
Усе, що потрібно для ефективної роботи адвоката, - у комплексному рішенні LIGA360: АДВОКАТ.
Повна база НПА;
Коментарі до кодексів;
85 млн судових рішень;
Подібні справи;
Правові позиції Верховного Суду;
6,5 млн досьє компаній і ФОП.
