З прийняттям Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон про ТОВ) українське корпоративне законодавство отримало новий подих, проте, норми цього Закону, з моменту їх прийняття, залишали багато питань. На всі ці запитання, у професійних колах була одна проста відповідь: практика все розставить на свої місця.
Сьогодні, через два роки після набрання чинності Законом, судова практика починає проливати світло на основні спірні моменти.
1. "Перехідний період"
Після набрання чинності Законом про ТОВ, багато питань викликало застосування так званого "перехідного періоду", за яким, протягом року, з дня набрання чинності Законом, положення статуту ТОВ та ТДВ, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом.
На сьогодні, Верховний Суд уже неодноразово підтвердив свою позицію з цього питання. Зокрема, у Постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №922/298/19 застосовано саме положення Статуту, яке відповідало Закону України "Про господарські товариства", хоча, на момент прийняття оскаржуваного рішення загальними зборами вже набрав чинності Закон про ТОВ. Аналогічний підхід відображено у Постанові від 18.06.2020 у справі №909/61/19 та багатьох інших.
А от як бути у ситуації, коли статут товариства був затверджений до набрання чинності Законом про ТОВ, а його реєстрація відбулась вже після набрання чинності цим Законом?
Верховний Суд вважає, що у такому випадку має застосовуватись законодавство, що діяло саме на момент затвердження загальними зборами нової редакції статуту, а не на момент його державної реєстрації. Постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі №914/1631/18.
2. Новий погляд на сферу застосування Закону
Здавалось би, що може бути цікавого в цьому питанні, адже сфера застосування Закону зрозуміла фактично з його назви.
Однак, Верховний Суд вважає, що до правовідносин, що виникають у діяльності корпоративних підприємств (у цій справі розглядалось питання щодо приватного підприємства), за аналогією можуть застосуватися положення Закону про ТОВ, але за умови, якщо ці правовідносини не врегульовані в установчих документах підприємства. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2019 у справі №904/242/19. Вказаною постановою фактично повторно, хоча уже з урахуванням набрання чинності Законом про ТОВ, підтримана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 6 березня 2018 року у справі №907/167/17 щодо застосування до правовідносин, що виникають між власниками приватного підприємства положень Закону України "Про господарські товариства".
Однак, якщо такий висновок щодо приватних підприємств зрозумілий, то викладений у постановах Великої палати Верховного Суду висновок про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом №973-IV, є досить креативним. Постанови Великої палати Верховного Суду від 20.01.2020 у справі №908/2606/18 та від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц.
3. Надання згоди на вчинення значних правочинів
Норма Закону про те, що надання згоди на вчинення значних правочинів здійснюється виключно загальними зборами учасників, була чи не найцікавішою новацією Закону про ТОВ.
Одразу після набрання чинності цим Законом, у бізнесу починали виникати проблеми з його застосуванням, по-перше з визначенням самого значного правочину, а по-друге, з порядком надання згоди. Наприклад, як бути в ситуації, коли на момент укладання правочину вартість предмета такого правочину не відома. Зокрема, при укладанні договору поставки сторони погоджують, що його вартість визначається на підставі ціни фактично поставленого товару.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду притримується досить креативної позиції, що у такому випадку згода загальних зборів не потрібна, оскільки на момент його вчинення, вартість такого правочину не відома і, відповідно, її не можна порівняти з розміром чистих активів товариства. Постанова від 12.12.2019 у справі №916/40/19
Тобто, ключовим моментом для застосування положень ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ є розмір вартості майна, робіт або послуг саме на момент вчинення правочину, оскільки згода мала надаватися саме на вчинення правочину і відповідність договору вищевказаній правовій нормі оцінюється станом на момент його вчинення.
4. Виключення учасника з Товариства
Закон про ТОВ, порівняно з попереднім законодавством, значно звужує випадки можливого виключення учасника з товариства.
Широке формулювання про можливість виключення учасника з товариства, якщо він систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, яке на практиці могло тлумачитись по-різному, пішло в минуле. Сьогодні, Закон про ТОВ закріплює тільки два випадки, коли учасника можна виключити з товариства:
- невнесення учасником вкладу (ч. 2 ст. 15 Закону про ТОВ),
- смерть учасника, якщо його спадкоємці не звернулися до товариства із заявою про вступ (ч. 2 ст. 23 Закону про ТОВ).
У цьому контексті важливо врахувати, що виключення учасника з Товариства у зв'язку з невнесенням ним вкладу, може бути застосовано лише щодо учасника, який брав участь у створенні товариства, тобто виступав його засновником. Постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №922/298/19.
Однак, враховуючи перехідний період, норми Закону про ТОВ щодо більшості Товариств фактично діють трохи більше року і на практиці багато гострих питань ще не знайшли однозначної відповіді, тому далі буде...
Яна Михайлюк, к.ю.н., адвокат, радник TOTUM LF
__
Перевіряйте надійність клієнтів, партнерів, контрагентів та ставте їх на моніторинг.за допомогою сервісу CONTR AGENT
Для побудови виграшної стратегії захисту в суді необхідно багато часу приділяти вивченню правових прецедентів і норм права. ЛІГА:ЗАКОН розробила комплексне рішення LIGA360:АДВОКАТ, яке об'єднує головні інструменти для ефективної роботи адвоката в єдиному робочому просторі.
