Людину не можна примушувати до реалізації своїх прав. І в разі, коли підприємець не підтвердив свій статус суб'єкта господарювання у новоутвореному Єдиному державному реєстрі (як того вимагав закон), він фактично позбувся цього статусу. Відтак - і обов'язків щодо сплати податків.
Такою логікою користувалася Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову у справі № 260/81/19. Цим рішенням касаційна інстанція поставила крапку у розв'язанні проблеми сплати податків особами, що припинили займатись підприємницькою діяльністю, але продовжували знаходитися на обліку фіскальних органів.
Про витоки проблеми
У липні 2004 року набрав чинності Закон № 755-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким передбачалося створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Прикінцеві положення Закону встановлювали перехідний період до 2005 року, коли усі зареєстровані підприємці мали б підтвердити набутий раніше статус, надавши відповідні документи. При цьому державний реєстратор був зобов`язаний провести заміну раніше виданого підприємцю свідоцтва на нове, що мало б засвідчити факт внесення запису про нього до ЄДР.
Звісно, багато хто з підприємців банально проігнорував ці норми, у зв'язку із чим утворився правовий вакуум.
Тоді законодавець спробував «загнати» старих підприємців у новий реєстр іншим способом. У 2010 році було ухвалено Закон № 2390-VI, згідно з яким юросіб і ФОПів, утворених до 2004 року, було знову зобов'язано подати держреєстратору реєстраційну картку для включення до реєстру відомостей. Але цього разу ігнорування вимог мало наслідком недійсність з 4 березня 2012 року старого свідоцтва про реєстрацію.
І частина ФОПів сприйняла ці норми не як загрозу своєму бізнесу чи санкцію, а як простий і легальний спосіб припинити підприємницьку діяльність. Але фіскальні органи (які прагнуть за будь-яку ціну наповнити державний бюджет, і через це тлумачать усі законодавчі прогалини та сумніви правозастосування не на користь платника податків) вирішили, що ні скасування свідоцтва, ні відсутність даних у ЄДР, не є підставами для зняття підприємців з обліку. Тобто замість розв'язання, проблема «сплячих» ФОПів була піднята на новий рівень.
Бо коли наприкінці 2016 року законодавець зобов'язав підприємців сплачувати ЄСВ незалежно від доходів чи прибутку у звітному періоді (див. п. 30 Закону № 1774-VIII), у полі зору чиновників з'явився величезний пласт підприємців-боржників, які свого часу не перереєструвалися у ЄДР.
Належне врядування та правова визначеність
Аналізована справа №260/81/19 виникла через те, що сумлінний громадянин вирішив позбутися тягаря підприємницького статусу. Він спочатку вніс дані про себе до ЄДР і одразу подав заяву про припинення цього статусу. Натомість отримав у відповідь нарахований з 2017 року борг з ЄСВ.
Він звернувся до суду і навіть виграв першу інстанцію. Але, як добре відомо, фіскали в Україні завжди йдуть до кінця. Тож після тривалих судових баталій справа дісталася Великої Палати Верховного Суду.
Проаналізувавши ситуацію, що склалася, високі судді згадали практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Рисовський проти України», де наголошувалося на особливій важливості принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (чого очевидно бракувало у ситуації зі сплячими ФОПами).
Також ВС згадав, що в разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України»).
Зрештою Велика Палата дійшла висновку, що статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність. Відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 1 липня 2004 року ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.
Також було підкреслено, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання на час виникнення спірних правовідносин порушує принцип правової визначеності.
Нагадуємо, що повна база рішень ЄСПЛ відтепер доступна у системах ЛІГА:ЗАКОН. До вашої уваги: 60 тис. рішень ЄСПЛ, пов'язаних зі статтями Конвенції, офіційною мовою, а також у перекладі. Отримайте швидкий доступ до рішень ЄСПЛ на будь-яку дату у минулому. Детальніше за посиланням.
Сплячих не існує!
У підсумку Верховний Суд констатував відсутність офіційного підтвердження в позивача статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV.
Це, у свою чергу, виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.
Іншими словами, Верховний Суд фактично ліквідував категорію «сплячих ФОПів», якими вважалися підприємці, які в установленому порядку до 2012 року не подали свої дані для перереєстрації у ЄДР. Усі вони не є підприємцями і відтепер можуть не хвилюватися щодо можливих претензій з боку податкових органів.
Що буде з податковим обліком - інше питання. Очевидно тут ситуацію має бути вирішено на відомчому рівні.
Тетяна Борисенко, адвокат АО «Скляренко, Сидоренко та партнери»
Зареєструйтесь у Національному юридичному каталозі України Liga:BOOK та отримайте додатковий канал для просування своїх послуг.
Liga:BOOK пропонує:
- швидке та зручне створення сайту-візитівки;
- можливість розміщувати публікації та інформацію про досягнення у профілі;
- економію на розкрутці власних вебресурсів;
- засіб залучення клієнтів;
- і найголовніше: участь у Національному рейтингу юридичного ринку LIGA ZAKON AWARDS.
Деталі та реєстрація профілю - за посиланням
