|
Деякі представники законодавчої влади день у день доводять, що вони не даремно займають своє місце. Особливо часто останнім часом поліпшення стосуються податкового законодавства - набирає обертів податкова реформа.
7 вересня 2020 року до Верховної Ради було подано новий законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування (№4065). Ініціатором законопроекту традиційно виступив Д. Гетманцев, Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Традиційно законопроект торкнувся ширшого спектра питань, ніж закладено в назві, в тому числі, деякі зміни були внесені в гучний закон №466. Це обумовлено ініціаторами ситуацією з пандемією, необхідністю надання платникам податків часу для збору інформації для декларування, а також визначення більш чітких правил в деяких сферах оподаткування. Розглянемо деякі пропоновані нововведення, яких в законопроекті №4065 предостатньо.
Новини КІК
У законопроекті є кілька приємних новин. Перша стосується перенесення на 1 рік вперед терміну набуття чинності статтею 39-2 Податкового кодексу - основною статтею, яка регулює контрольовані іноземні компанії та оподаткування їх прибутку в Україні. Зобов'язання щодо КІК планується відсунути до 01.01.2022 року. Саме з цієї дати у суб'єктів з'явитися необхідність повідомляти контролюючі органи про отримання або втрату контролю над іноземними компаніями.
Друга новина - це перенесення термінів звітності. Пропонується, щоб стартовим роком, за який необхідно подавати звіт про КІК, був 2022 рік. При цьому перший звіт про КІК можна буде подати аж в 2024 році (одночасно з подачею податкової декларації про майновий стан і доходи або декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік). Згідно поточній редакції кодексу, перший звіт треба подати вже в 2022 році за 2021 рік.
Третя приємна новина - в перенесенні термінів притягнення до відповідальності. Так штрафні санкції за порушення правил визначення прибутку КІК не застосовуватимуться за результатами звітних періодів 2022-2023 років. Тобто перших штрафів від податкової за подібні порушення слід очікувати як мінімум у 2025 році (за результатами звітності за 2024 рік). Крім того, за порушення правил КІК (ст.39-2 ПК) за результатами 2022-2023 рр. платники податків не будуть притягуватись до адміністративної та кримінальної відповідальності. При цьому в Податковому кодексі буде прямо вказано, що інформація та документи, що підтверджують такі порушення, які отримані контролюючими органами, будуть вважатися інформацією з обмеженим доступом, яка не може бути передана правоохоронним органам і не може вважатися доказами в кримінальному провадженні. Дуже цікаво, як це положення буде реалізовуватися на практиці - згадується аналогія у вигляді Акта перевірки, який за законодавством також не може бути підставою для порушення кримінальної справи, але на практиці саме це в більшості випадків і відбувається.
І нарешті, законопроект №4065 відновить справедливість і тимчасово звільнить від оподаткування тепер уже військовим збором доходи, отримані в 2020-2021 роках в результаті ліквідації контрольованої іноземної компанії її акціонером, за умови початку процедури ліквідації не раніше 01.01.2020 р., та її завершення не пізніше 31.12.2021 р., а також подання до податкової заяви про звільнення від оподаткування та документів, які підтверджують розмір таких доходів. У попередній редакції перехідних положень Податкового кодексу було передбачено звільнення лише від сплати ПДФО.
Подовження торкнулося і деяких інших термінів, що мають відношення до КІК. У разі прийняття законопроекту податкова зможе зажадати письмовий висновок аудиторської компанії щодо фінансової звітності КІК при виникненні сумнівів в її достовірності не раніше ніж через 15 місяців (замість 12) після завершення звітного періоду. У той же час платник податків-контролююча особа буде зобов'язаний подавати на вимогу контролюючого органу крім документації по ТЦО по КІК операціями з пов'язаними особами або офшорними компаніями, що відбулися, ще і первинні документи КІК. Неподання таких документів загрожує примусовим збільшенням оподатковуваного прибутку КІК на 30% від непідтверджених витрат або доходів.
Що нового в РРО
Зміни законопроектом №4065 вносяться до Закону «Про внесення змін до Закону України« Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який був прийнятий 20 вересня 2019 року, але набуття чинності яким було частково відсунуто в зв'язку з пандемією.
Пропоновані зміни стосуються більш широкого впровадження програмних РРО. Наприклад, змінюється поняття «контрольна стрічка» і з'являється не просто можливість створення її в електронній формі поряд з друкованою, а передбачається, що вона може створюватися з застосуванням хеш-функції шляхом додавання в кожен наступний розрахунковий документ хешу попереднього і зберігатися в програмному РРО до моменту передачі на фіскальний сервер контролюючого органу. Також крім електронної копії фіскального звітного чека вводиться поняття електронної копії фіскального звіту, як ідентична копія такого звіту, створена РРО, в тому числі програмним, яка може використовуватися органом ДПС як податкова інформація при проведенні перевірок.
Суб'єкти, які використовують програмні РРО, повинні передавати контролюючим органам не просто електронні фіскальні звіти і чеки, а й іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних РРО сервером ДПС.
Додатково, в новій редакції закону введена заборона на використання програмних РРО при роздрібній торгівлі паливом.
І про інші зміни
Законопроектом №4065 також вносяться масштабні зміни, що стосуються трансфертного ціноутворення, впровадження поняття «ділової мети» в усі сфери бізнесу і можливостей податківців збільшувати об'єкт оподаткування на ті витрати, які були зроблені суб'єктами в операціях, які не мають такої ділової мети.
Для платників акцизного податку, які стали такими в зв'язку з набранням чинності Законом №466, запропонований тайм-план: встановлені дати, коли їм слід зареєструватися платниками, зареєструвати свої акцизні склади, обладнати їх витратовимірювачами-лічильниками і зареєструвати їх в Єдиному реєстрі, скласти акцизні накладні за період з 23.05.2020 р. При цьому деяка відстрочка передбачена і щодо застосування штрафних санкцій.
Крім того, перенесення термінів торкнулося і набуття чинності положень законом №466 щодо постійних представництв, конструктивних дивідендів, оподаткування доходів нерезидентів та іншого. На період відстрочки діяти буде попередня редакція норм, яка тепер буде прописана в перехідних положеннях Податкового кодексу.
Законодавці впевнені, що прийняття законопроекту №4065 посприяє зменшенню навантаження на бізнес по сплаті податків, створення механізмів для залучення нових інвестицій, виведення економіки з тіні, а також збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів. Однак досвід показує, що найближчим часом буде присвячено загальному навчанню роботі за новими правилами, і цей процес не буде легким, адже попереду на нас чекає ще багато нових змін.
Галина Пилипенко, адвокат, керівник напрямку податкового консалтингу ЮК Legal House
Щоб тримати в фокусі важливі для вашого бізнесу зміни, замовляйте тестовий доступ до рішення LIGA360. Моніторинг змін законодавства, судових рішень, контроль змін в діяльності партнерів і конкурентів, налаштування персональної стрічки новин з джерел, яким довіряєте ви та ще 10 інструментів для командного управління ризиками і можливостями під час кризи. Отримуйте тестовий доступ за посиланням
