|
Взаємодія з податківцями залишається болючим питанням для бізнесу. Наслідками кожної податкової перевірки є донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій та можливе відкриття кримінальних проваджень за фактом податкового правопорушення.
Пропоную дослідити топ-10 кейсів щодо ухилення від сплати податків, щоб бути в курсі останніх тенденцій та підходів судів до такої категорії справ.
1. Помилкові висновки судів попередніх інстанцій можуть бути підставою для скасування виправдувального вироку (Ухвала Верховного Суду від 11 лютого 2020 року)
Так, у справі № 1-831/11 Верховний Суд, задовольнив касаційну скаргу прокурора та скасував виправдувальний вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, направивши справу на новий судовий розгляд.
Чому суд так вирішив?
Верховний суд зазначив, що суди висновки про необхідність виправдання обвинуваченого ґрунтуються на підставах недостатності доказів для доведення його винуватості у вчиненні злочину.
В той час, як слідством надано докази доведеності його вини: показання великої кількості свідків, які разом та за вказівками обвинуваченого відповідно здійснювали, зокрема, операції з конвертації безготівкових коштів в готівкові, складали податкові декларації, в яких зазначали завідомо неправдиві відомості та виписували рахунки.
Також, поза увагою судів залишився вирок 2011 року про засудження за злочини, передбачені, в т.ч. ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, вчинені за участю обвинуваченого у цій справі, тобто яким фактично був встановлений факт несплати податків товариством, директором та одним із засновників якого був обвинувачений.
Також судами не надано аналізу висновку судово-економічної експертизи, як доказу винуватості обвинуваченого.
2. Судово-економічна експертиза, що не базується на первинних бухгалтерських документах підприємства і не містить посилань на неправильність ведення бухгалтерського обліку, його перекручування чи ведення подвійного обліку, не може бути доказом винуватості обвинуваченого (Постанова Верховного Суду від 18 лютого 2020 року)
У наступній справі № 552/6874/16-к Верховний Суд залишив без змін виправдувальний вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, погоджуючись із позицією судів першої та апеляційної інстанцій.
Чому суд так вирішив?
В даній справі дії ДПІ щодо нарахування податків обвинуваченим оскаржено до окружного адміністративного суду, яким у ході розгляду справи було проведено економічну експертизу, згідно з якою не було встановлено порушень податкового законодавства.
Також, свідки підтвердили факт укладання договорів поставки. Висновок судово-економічної експертизи з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства є непереконливим, оскільки сама експертиза не базується на первинних бухгалтерських документах підприємств і не містить посилань на неправильність ведення бухгалтерського обліку, його перекручування чи ведення подвійного обліку тощо; прокурором не надано доказів щодо незаконності використання обвинуваченим податкових та транспортних накладних тощо.
3. Судово-економічна експертиза може бути основним доказом відсутності вини особи (Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року)
У наступній справі № 296/415/12-к на думку податківців підприємство ухилялось від сплати податків шляхом незаконного формування податкового кредиту. Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу прокурорів.
Чому суд так вирішив?
Судом досліджено висновок судово-економічної експертизи відповідно до якого факт виконання обов'язків з боку підприємства підтверджується даними бухгалтерського обліку та матеріалами перевірок та іншими відомостями бухгалтерського обліку.
Відповідно до вказаної експертизи розмір податкового зобов'язання підприємства за відповідний період складав 134071,50 грн, що повністю відповідає заявленому податковому кредиту.
Тому суд дійшов висновку, що немає підстав вважати, що за досліджуваний період у господарській діяльності підприємства були порушення чинного законодавства.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що зазначені докази сторони обвинувачення жодним чином не підтверджують винуватість обох підсудних у вчиненні інкримінованих злочинів.
З наведеними висновками погодився і суд апеляційної інстанції, який, дослідивши обставини та оцінивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вказав, що немає достатніх підстав для визнання указаних вище угод між підприємствами безтоварними, а самих підприємств - фіктивними, а навпаки, є дані про виконання укладених між ними угод.
4. Декриміналізація закону як підстава звільнення від кримінальної відповідальності (Ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року)
У справі № 752/4311/19 суд звільнив особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з декриміналізацією закону.
Чому суд так вирішив?
25 вересня 2019 року набрав чинності ЗУ "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес".
Цим законом внесено зміни до Примітки ст. 212 КК України, відповідно до якої під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
З набранням чинності цим законом змінилось поняття "значного розміру" як ознаки складу злочину, передбаченої ч. 1 ст. 212 КК України, що призвело до часткової декриміналізації.
Чинна редакція ч. 1 ст. 212 КК України охоплює значний розмір, що у 3000 (три тисячі) і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто 3 153 000 грн.
У цьому випадку особі було повідомлено про підозру в ухиленні від сплати податків на суму 1 255 012,66 грн. Тобто, вказаним законом було збільшено поріг суми для ухилення від сплати податків до 3 153 000 грн, що дозволяє звільнити особу від кримінальної відповідальності.
5. Формальне з'ясування обставин справи, як наслідок призначення нового розгляду в апеляції (Постанова Верховного Суду від 26 травня 2020 року)
У наступній справі 757/31118/16-к Верховний Суд зазначив, що ухвалене судом апеляційної інстанції рішення не ґрунтується на об'єктивно з'ясованих обставинах, які були б підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом, а такж не є належним чином вмотивованим.
Чому суд так вирішив?
На обґрунтування винуватості особи у вчиненні злочину сторона обвинувачення в апеляційній скарзі посилалась на Акт перевірки за 2014 рік, висновок експерта та показання експерта, які підтверджували його висновок.
Але в мотивувальній частини ухвали апеляційний суд не проаналізувавши - відкинув ці докази, зазначивши, що дослідження було проведено експертом на підставі частково наданих документів, а висновок експерта не є обов'язковим для суду, який здійснює провадження, при цьому не звернувши увагу на вимоги закону про те, що незгода з висновком експерта повинна бути належним чином вмотивована в ухвалі.
Колегія суддів зазначила, що апеляційний суд формально підійшов до розгляду апеляційної скарги прокурора, при цьому, визнавши її неспроможною, послався лише на правильність вироку суду першої інстанції без належного врахування доводів, на які послався прокурор.
Верховний суд погодився з твердженням прокурора у касаційній скарзі про те, що апеляційний розгляд цього кримінального провадження відбувся з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
6. Відсутність доказів ухилення від сплати податків = виправдувальний вирок (Виправдувальний вирок Рівненського міського суду від 15 лютого 2019 року)
У наступній справі № 569/6727/15 суд виправдав особу зазначивши, що стороною обвинувачення не доведено подію кримінальних правопорушень, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень та який саме вид і розмір шкоди завдано діями обвинуваченого.
Чому суд так вирішив?
В адміністративному суді були скасовані податкові повідомлення-рішення, а по останній документальній перевірці товариства вони взагалі не виносилися, тож сума грошового зобов'язання вважається неузгодженою, податкове повідомлення-рішення відповідно до п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України вважається відкликаним, а нарахована сума податків не є податковим боргом у розумінні п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.
В судовому засіданні були допитані свідки, які підтвердили здійснення товариством господарських операцій.
Наказ про проведення документальної перевірки судом визнано протиправним та скасовано. Рішення набрало законної сили. Як наслідок, висновки акту перевірки є неналежними та недопустимими доказами, які за своєю правовою природою не створюють жодних юридичних наслідків.
На підставі вказаного суд виправдав особу, вказавши, що відсутні докази ухилення від сплати податків.
7. Затвердження угоди про визнання вини - це поширена практика, коли йде мова про ухилення від сплати податків (Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2020 року)
В справі 750/12878/19 особа ухилялася від сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 983 183,43 грн., податку на додану вартість в сумі 1 911 658 грн. та військового збору з доходу від здійснення підприємницької діяльності у сумі 161 703, 14 грн.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та визнав у повному розмірі заявлений цивільний позов.
Обвинуваченому суд призначив покарання у виді штрафу у розмірі дві тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) грн., з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 рік.
Чому саме ця справа?
Затвердження угоди про визнання вини - це поширена практика, коли йде мова про ухилення від сплати податків. Обвинувачений іноді визнає свою вину та узгоджує з прокурором міру покарання. У цій справі особа сплатила штраф та була позбавлена правом займатися підприємницькою діяльністю, що, можливо, є легшим за покарання, яке б міг призначити суд.
8. Винуватість особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на рішенні суду в адміністративній справі, а має бути підтверджено й іншими доказами (Постанова Верховного Суду від 03.12.2019 )
У наступній справі № 320/2921/14-к Верховний Суд залишив рішення апеляційного суду без змін та відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора.
Чому суд так вирішив?
У касаційній скарзі прокурор просив скасувати судові рішення щодо обвинуваченого та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та порушення кримінального процесуального закону. Вважає, що суд безпідставно виправдав обвинуваченого.
Зокрема, колегія суддів вважає, що виправдовуючи особу суд правильно послався на показання самого виправданого та свідків, які підтвердили реальність здійснення господарської діяльності підприємства з купівлі-продажу запасних частин до сільськогосподарської техніки та своєчасного оподаткування здійснених цим підприємством господарських операцій. Показання цих свідків були підтверджені відповідними договорами, актами, рахунками тощо.
Колегія суддів зазначила неспроможними посилання прокурора на наявність рішень адміністративних судів про залишення в силі податкового повідомлення - рішення за результатами перевірки підприємства, як на достатній доказ винуватості особи в умисному ухиленні від сплати податків.
Верховний суд зазначив, що винуватість особи у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК, не може ґрунтуватися виключно на рішенні суду в адміністративній справі, а має бути підтверджено й іншими доказами. Інших доказів винуватості особи крім рішення адміністративного суду прокурор не надав.
Отже, у зв'язку з недоведеністю ухилення від сплати податків Верховний суд відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора.
9. Відсутність реєстрації як платника ПДВ є способом ухилення від сплати податків (Вирок Кіровоградського районного суду від 10 червня 2019 року)
У справі № 05/5571/18 особу обвинувачували в ухиленні від сплати податків на суму 5 667 084,02 грн. Сторона обвинувачення зазначала, що підприємство повинно було зареєструватися як платник податку на додану вартість, але, оскільки цього не було зроблено, то фактично відбулось ухилення від сплати податків.
Сторона захисту аргументує свою позицію тим, що підприємство не було зареєстроване як платник податку на додану вартість, оскільки в реєстрації було відмовлено Кропивницькою ДПІ.
Суддя визнав винуватою особу в ухиленні від сплати податків, повністю погоджуючись з доводами сторони обвинувачення.
Чому суд так вирішив?
Суд зазначив, що із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи та допиту свідків було з'ясовано, що відмова від реєстрації юридичної особи як платника податку на додану вартість настала у зв`язку з порушенням порядку та строків (термінів), а також відсутністю документального підтвердження особи, яка подає заяву, та її повноважень.
Також, суд вказав, що відповідно до Податкового кодексу реєстраційна заява повинна була подана особа до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
В такому випадку особа зобов'язана зареєструватися платником податку у визначені Податковим кодексом строки. Неподання особисто необхідного пакету документів для проведення реєстрації як платника ПДВ суд розцінив як умисне ухилення від сплати податку на додану вартість. Тим самим визнав вину особи в ухилення від сплати податків.
10. Недоведеність факту ухилення від сплати податків є підставою для виправдувального вироку (Виправдувальний вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2019 року)
В наступній справі № 332/2769/17 суд виправдав особу, зазначивши, що сторона обвинувачення не змогла довести факт ухилення від сплати податків.
Чому суд так вирішив?
Суд вказав, що прокурором не наведено та не надано жодного доказу, який би свідчив про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності підприємства.
Прокурором не було спростовано того факту, що обвинувачений згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, актуальними на час виконання спірних операцій, була засновником та директором ТОВ "Українська нафто-газова компанія".
Крім того, ТОВ "Українська нафто-газова компанія" перебувало на податковому обліку, мало свідоцтво платника ПДВ, мало ліцензію на постачання природного газу, мало право електронного цифрового підпису документів податкового обліку.
Отже, реєструючи ТОВ "Українська нафто-газова компанія", в тому числі і при прийнятті на облік, в якості платника податків та надаючи йому статус платника ПДВ, видаючи ліцензію, різні державні органи, в тому числі і податкова служба, перевірила, суб'єктність даного товариства та його директора.
Також, у даній справі стороною обвинувачення надавались інші докази, які б підтверджували ухилення від сплати податків, проте стороною обвинувачення такі докази були спростовані.
Суд виправдав особу у зв'язку з недоведеністю вини обвинуваченого.
Висновок
Судова практика у справах щодо ухилення від сплати податків має важливе значення для розуміння підходу податківців та суддів до вирішення тих чи інших питань. З наведеної практики можна зрозуміти підхід суддів до доведення вини особи та встановлення доказів, які підтверджують ухилення від сплати податків, тощо.
Також ми можемо зрозуміти, які доказами сторони підтверджують або спростовують ухилення від сплати податків. При вірному підході та аналізі судових рішень можна виокремити для себе певні нюанси та способи захисту в подібних справах, що зможе допомогти у вирішення реальних кейсів.
Денис Овчаров, адвокат, партнер ЮК Legal House
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. ЛІГА:ЗАКОН презентує для вас першу систему аналізу судових рішень із функціоналом передбачення вірогідності перемоги у суді у всіх трьох інстанціях за допомогою штучного інтелекту. Функціонал прогнозування на підставі аналізу тексту позовної заяви створено для попередньої оцінки ризиків та економії часу адвоката під час підготовки до судових засідань. Сьогодні Verdictum PRO аналізує понад 80 млн документів.
