|
1. Що таке мораторій і як він працює
Варто почати в загальному щодо цього мораторію. В Україні налічується мінімум дві великі категорії перевірок. Згідно законів № 530-IX та № 533-IX під мораторій потрапляє перша категорія перевірок.
Перша категорія, на яку діє мораторій під час карантину - це т. зв. державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Він ідентифікується за сферами контролю, а НЕ за органами. Під мораторій потрапляють перевірки пожежної безпеки, охорони праці, екологічні перевірки тощо (всього більше 80 сфер). Весь цей вид контролю регулюється Законом України №877 від 05.04.2007 “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Цим самим Законом встановлено всі базові правила проведення перевірок, а також саме для цього виду контролю поширюється дія інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) - так званий Інспекційний портал. На ньому для таких перевірок публікуються плани, результати, звіти про виконання планів.
Друга категорія - це перевірки, які здійснюються у сферах, що не підпадають під дію цього Закону (ст. 2 ЗУ 877). І сюди потрапляють перевірки податкового контролю. На які встановлений мораторій законами №530-ІХ та №533-ІХ не поширювався.
Проте Законом №540-ІХ від 30.03.2020 року було внесено зміни до Податкового кодексу розділу 10 перехідних положень якими встановлено на мораторій на проведення фактичних та документальних перевірок крім:
документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Одночасно передбачалося, що документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Щодо камеральних перевірок податкових декларацій (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень - травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня - травня 2020 року, то така може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
2. Що змінилося після постанови КМУ №89
Мораторій скасовано не повністю, а зміни стосуються лише юридичних осіб. Постановою дозволили проведення окремих видів перевірок юридичних осіб, а саме:
1. тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;
Які в попередній редакції тимчасово призупинялися на період дії карантину, зараз відновили їх.
2. документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Тобто тільки з дотриманням пункту 77.4 який вказує на: «Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки»
Також дозволяється проведення документальних позапланових перевірок, які раніше могли бути лише за зверненням платника податків та з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
Проте згідно постанови тепер таку категорію розширено і дозволено проведення:
3. документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу та якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення), суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків);
Також постанова зазначає проведення перевірок платників податків юридичних осіб за наступними сферами:
4. документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
До переліку додається і
5. - позапланові документальні перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, а саме з наступних підстав:
+ 78.1.12. діяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато дисциплінарне провадження або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
На підставі такого наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу.
+ 78.1.14. у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу;
+ 78.1.15. неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу;
+ 78.1.16. отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення;
3. Чи мав право КМУ змювати обмеження
Насправді маємо цікаву ситуацію, оскільки постанова КМУ це підзаконний нормативно-правовий акт, а суперечить Закону, що є вищим за «правовою силою».
КМУ керується пунктом 4 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України від 17 вересня 2020 р. № 909-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, де йому Верховною Радою України надано повноваження:
«У період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи».
Даний закон було прийнято Верховною Радою, тобто виходить що ВРУ шляхом прийняття закону надала повноваження КМУ скорочувати строки дії обмежень, заборон, пільг та гарантій встановлений у Законах щодо COVID-19.
Логіка в цьому є, тобто КМУ встановлює строк карантину а отже може встановлювати і строк дії обмежень. Але в новій постанові КМУ буквально вносить зміни до обмежень встановлених ВРУ, а не встановлює строк дії тих, що вже наявні. Проте скорочує строк дії тих, які було заборонено проводити на час дії мораторію.
З правової точки зору, дані питання однозначно не повинні регулюватися КМУ. Згідно Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
А отже даний орган не має законодавчих повноважень, бо належить до однієї із трьох гілок влади - виконавчої, а не законодавчої. Тому вважаю, що такий підзаконний акт необхідно оскаржити на предмет його законності до адміністративного суду, а також на предмет його конституційності до Конституційного суду України.
4. Щодо оскарження
Оскарження таких перевірок на підставі протиправності постанови КМУ можливо лише тоді, коли її такою визнає суд в порядку адміністративного судочинства , або ж Конституційний суд визнає її неконституційною, тобто такою, що не відповідає Конституції. До цього моменту, такі перевірки проводитися будуть, і оскаржити їх можна буде відповідно до законності підстав самої перевірки не пов'язаних з законністю постанови КМУ. А тому можна оскаржити результати підстави та результати такої перевірки до суду, відповідно до Податкового кодексу України.
Одночасно зазначаю, що мораторій скасовано не повністю, а лише в пунктах вказаних в постанові КМУ №89. А тому, якщо перевірка суперечить цій постанові та пункту 52 прим 2 розділу 10 перехідних положень Податкового кодексу України - вони є незаконними. Оскільки Кабінет міністрів свою постановою не скасовує мораторію, а лише дозволяє проведення деяких видів перевірок. А отже варто звертати увагу на те, з якою перевіркою до вас хочуть прийти та детально спів ставити її підстави з обмеженнями, вказаними В ПК України та постанові КМУ №89.
Юрист ЮКК «ДЕ-ЮРЕ» Гевчук Анастасія
_
Дізнатися,чи потрапила ваша компанія в графіки планових перевірок на поточний рік можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. А підготуватися до перевірок допоможе ресурс "Мистецтво оборони".
Для більшої впевненості у своїх партнерах і клієнтах - відслідковуйте зв'язки та дані фізичних осіб тільки з офіційних державних реєстрів. Будуйте повну картину про партнера до того, як досягнете домовленостей. Тільки у лютому придбайте CONTR AGENT за вигідною ціною.
