Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Впровадження санкційного комплаєнсу. Практичні поради для бізнесу

09.09, 19 березня 2021
991
0

Що треба зробити, щоб не зіткнутися з проблемою санкцій

Моніторинг торгово-економічних санкцій і контроль за їх застосуванням є одним з найбільш складних сфер комплаєнсу. Безумовно, кожна компанія, яка провадить активну зовнішньоекономічну діяльність, врешті-решт стикається з проблемою, коли відносно потенційних клієнтів, партнерів, контрагентів або самої компанії чи її посадових осіб можуть бути застосовані міжнародні санкції. Наразі залишається актуальним питання: що потрібно зробити, аби не зіткнутися з проблемою санкцій, не натрапити на зупинення платежів і тим самим не заплямувати репутацію компанії як партнера.

У даній статті будуть висвітлені наступні питання:

  • суть санкційних списків;

  • з якого моменту починати впровадження системи санкційного комплаєнсу;

  • перші кроки компанії у формуванні санкційного комплаєнсу;

  • шляхи уникнення негативних наслідків в умовах санкційного середовища.

Станом на сьогодні існують такі основні санкційні списки: санкції ООН (прийняті РБ ООН), санкції США (запроваджені OFAC), санкції Європейського Союзу, санкції України (запроваджені РНБО). Варто зазначити, що міжнародні санкційні списки є доволі динамічними. За статистикою санкційні списки оновлюються більш як тисячу разів на рік, що фактично складає 3 рази на день. Кожна компанія може стикнутися з проблемою, коли вже діючий контрагент може опинитися у санкційних списках і тим самим наражати таку компанію на комплаєнс-ризики.

Беззаперечно, найвпливовішими санкціями, є санкції запровадженні OFAC (Office of Foreign Assets Control) - Управлінням контролю за іноземними активами, що є структурним підрозділом Міністерства фінансів США. Чинне законодавство США, зокрема це федеральний закон Countering America's Adversaries Through Sanctions Act (CAATSA), передбачає ряд обмежень у роботі з компаніями, які перебувають під дією санкцій:

  • заборона на ведення будь-якої діяльності та співробітництва із суб'єктами, що знаходяться під дією санкцій;

  • замороження активів осіб, які потрапили під дію американських санкцій;

  • заборона надання допомоги суб'єктам, на які розповсюджується дія санкцій.

Варто зазначити, що чинне американське законодавство містить норми щодо відповідальності осіб, які порушили санкційні обмеження. Так, у межах цивільної відповідальності на порушника - фізичну особу, може бути накладено штраф у розмірі 250 000 доларів США, для юридичних осіб розмір штрафу складає 500 000 доларів США. У рамках кримінальної відповідальності розмір штрафу може досягати 1 млн доларів США або позбавленням волі посадових осіб на строк до 20 років.

Цікавим фактом є те, що OFAC хоч і визначає суб'єктами порушення санкційного режиму резидентів Сполучених Штатів, проте все ж таки однозначного підходу до визначення суб'єктів порушення немає. Особа може підпадати під санкційний режим США навіть коли має дуже обмежені зв'язки із США і при відсутності будь-якої підприємницької діяльності у США. Фактично йдеться про екстериторіальний принцип дії штрафів за порушення режиму санкцій. Як приклад, розглянемо справу сінгапурської компанії CSE Global Limited, яка надавала доручення банкам на здійснення платежів за договорами з іранською компанією. Тим самим компанія потрапила під категорію юридичних осіб, що здійснюють свої розрахунки в доларах США. Між компанією та OFAC було укладено мирову угоду, згідно якої CSE Global Limited сплатила штраф у розмірі більш ніж 12 млн доларів США.

З викладеного витікає, що будь-яка компанія не застрахована від штрафів з боку контролюючих органів США.

Запровадження санкційного комплаєнсу має виходити із простої логіки: менеджери повинні розуміти, що майбутнє компанії напряму залежить від наявних бізнес-процесів та їх якості. Будь-яка послідовність дій, вирішення задач має відбуватися на основі наявного бізнес-середовища, а не на основі минулого досвіду. Навіть багатий досвід ведення підприємницької діяльності не гарантує захист від ризиків екстремального характеру (санкцій).

Мета санкційного комплаєнсу - це захист бізнес-процесів компанії у стані, коли клієнт/контрагент перебувають у санкційних списках, компанія/її ключова особа знаходяться під дією обмежень та коли є ризик виникнення переліченого. При цьому санкційний комплаєнс забезпечує безперервність ведення бізнесу, попереджає виникнення додаткових економічних та репутаційних ризиків, виключає ризики потрапляння у санкційні списки, надає можливість спрогнозувати виникнення нових санкцій та оцінити санкційні ризики в залежності від специфіки і географії ведення бізнесу.

Беззаперечно, першим кроком запровадження санкційного комплаєнсу є аналіз етапу розвитку загальної функції комплаєнс в компанії.. Такими етапами можуть бути: початкова функція, коли комплаєнс перебуває на стадії розвитку та відсутній відповідальний працівник; комплаєнс-функція, яка утворюється - компанія має окреслені ризики, а управління ними виконують різні структурні підрозділи; сформована функція - передбачає призначення окремого працівника, окреслення ризиків, зокрема репутаційних та довгострокових; розвинена функція - сформований підрозділ комплаєнс, комплаєнс-процеси автоматизовані та комплаєнс-функція бере активну участь у прийнятті стратегічних рішень компанії.

Впровадження санкційного комплаєнсу, незалежно від етапу розвитку комплаєнс-функції, може відбуватися у декілька кроків. Перший - проведення комплаєнс-аналізу. Він включає вивчення контексту та специфіки ведення бізнесу як самої компанії так і основних контрагентів. Другий крок - розроблення комплаєнс-рішення, що буде забезпечувати належну обачність в діяльності, безперервний аналіз та оцінку ризиків. Цей процес включає вивчення контрагентів, оцінку територіальних ризиків, оцінку правомірності укладання правочинів та ризиків надходження грошових коштів та товарів. Третій крок - розробка та впровадження захищеної схеми поставок, отримання/надання послуг, формування структури правочинів, надходження грошових коштів та валютних конверсій. Четвертий крок - запровадження комплаєнс-моніторингу, що включає постійний аналіз змін з метою запобігання виникнення негативних ситуацій та своєчасної адаптації схем роботи.

Звичайно, для запровадження такої системи, компанія, в залежності від її розміру та масштабів діяльності, має виділити спеціальний ресурс - відповідального працівника або ж підрозділ.

Наслідки відмови від проведення таких дій можуть бути найрізноманітнішими. Зокрема, потрапляння у санкційні списки, паралізація діяльності компанії, цивільна, кримінальна відповідальність, блокування банківських рахунків, штрафи, касові розриви тощо.

Проте, не зважаючи на суворі обмеження пов'язані з дією санкцій, все ж таки є варіанти, коли можливо працювати з компаніями, на які наклали санкції. Одним із таких варіантів є ліцензія OFAC. Ліцензія OFAC - це дозвіл Управління контролю за іноземними активами США на здійснення транзакцій, які без цієї ліцензії були б заборонені. Ліцензії видаються за кожною санкційною програмою окремо. Прикладами таких ліцензій є Генеральна ліцензія №13 за санкційною програмою Ukraine/Russia Sanctions. Відповідно до ліцензії, резидентам США було дозволено до 7 травня 2018 року відчужувати або переводити заборгованість, передавати капітал або інші активи з трьох доданих до санкційного списку компаній: Group PLC, GAZ Group та United Company RUSAL PLC. Варто зазначити, що особи, які беруть участь у транзакції відповідно до ліцензій, зобов'язані переконатися у тому, що всі умови ліцензій суворо дотримано.

Іншим варіантом діяльності компанії в умовах санкцій є проведення реструктуризації, а саме виключення фізичних осіб, які підпадають під дію санкцій, зі складу учасників компанії та органів управління з метою виконання вимог санкційних списків. Це стосується так званого "правила 50%" (якщо особа є власником частки 50% підприємства та підпадає під санкції, то підприємство також підпадає під санкційні обмеження).

Як приклад, існує спосіб, коли компанії, що планують співпрацювати за певними напрямками, консультуються з Радою з питань зовнішньоекономічної діяльності при Торгово-промисловій палаті України. Інструменти, які використовуються Радою, для вирішення робочих завдань різноманітні. Відповідно до протоколів, Рада звертається до органів державної влади України із ініціативами про зміни нормативно-правових актів, започатковує робочі групи щодо вирішення певних завдань, надає можливість підприємствам-представникам Ради приймати участь у міжнародних заходах, сприяє проведенню бізнес-місій у різних країнах світу. Звичайно, активна участь компаній у подібних заходах буде сприяти зростанню авторитету, популяризації бренду компанії як і в Україні, так і в світі.

Отже, процедури передбачені санкційним комплаєнсом в компанії станом на сьогодні є необхідною частиною ведення бізнесу. На жаль, для більшості підприємств в Україні питання запровадження санкційного комплаєнсу, як і функції комплаєнс, залишається відкритим. Деякі компанії стикаються с введенням таких процедур пост-фактум, коли вже проблема санкцій є наявною. У будь-якому разі запровадження комплаєнс-процедур в компанії необхідне, хоч і вимагає певного інвестування. Проте результати не змусять себе чекати.

Кирило Бавикін, фахівець з корпоративного управління АО Arzinger

__

Як бути впевненими у бізнес-зв'язках? CONTR AGENT надає оцінку за 19 індикаторами ризиків. Система покаже проблеми варті уваги: чи перебуває потенційний партнер під санкціями, у розшуку, про часті зміни керівництва компаній, відсутність даних про кінцевих бенефіціарів та статутний капітал. Замовляйте CONTR AGENT прямо зараз і отримайте усю повноту інформації про партнерів і конкурентів.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему