Законопроєкт про адміністративну процедуру балансує ваги, на яких, з одного боку, права громадян, а з іншого - повноваження держави. Він повинен усунути бар'єри та спростити взаємодію між громадянами і державними органами. Серед ключових новацій - жодних рішень про вас без вас, міжвідомча взаємодія замість купи довідок, аргументація рішень замість відписок.
Уперше в історії незалежної України може з'явитися закон, що регулює відносини особи та держави на основі європейських стандартів. Це справжній крок назустріч верховенству права та тим принципам, які впроваджує Міністерство юстиції України, - рівності перед законом, визначеності та безсторонності.
Закон про адмінпроцедуру, проєкт якого був рекомендований до прийняття у другому читанні парламентським комітетом, встановлює єдині правила та загальні принципи адмінпроцедури. Мова йде про обґрунтованість та визначеність рішень, безсторонність і неупередженість адміністративних органів, добросовісність і розсудливість, відкритість і своєчасність, розумний строк рішень та їх оскарження, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні та наявність ефективних засобів правового захисту.
Ці принципи є обов'язковими для всіх адміністративних органів у межах державних інституцій. Усі інші закони, що містять положення адміністративно-процедурного характеру, повинні відповідати цим принципам. Більшість з них було зафіксовані у Кодексі адміністративного судочинства як вимога до суб'єктів владних повноважень ще з 2005 року. Але закон про адміністративну процедуру нарешті наповнить їх конкретними механізмами та змістом.
На такий закон Україна очікує вже майже 20 років. Його ухвалення підтримують і наші європейські партнери.
Більше прав та участь у прийнятті рішень
Принциповою новелою закону про адміністративну процедуру є розширення прав громадян. Так, учасниками адміністративної процедури можуть бути не лише особи, які звертаються із заявою або стосовно яких ініційовано адміністративне провадження, а й будь-яка інша особа, права, свободи та законні інтереси якої негативно зачіпає адміністративний акт. Така особа визначається як “заінтересована особа”, яка обов'язково буде залучена під час вирішення справи.
Ще закон гарантує можливість безпосередньої участі громадянина у процедурі прийняття рішення, яке його стосується, включаючи право бути вислуханим, право на ознайомлення з матеріалами та отримання чи надання роз'яснень. Також громадяни отримають можливість залучати до участі осіб, які сприяють розгляду справи: свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. Наприклад, при оформленні пенсії, якщо трудовий архів втрачено і немає трудової книжки, то трудовий стаж можна підтвердити свідками, які працювали разом з особою, мають підтверджуючі документи про свою роботу у той період і в тому місці, і готові надати підтвердження. Усе це має допомогти адміністративному органу встановити належним чином обставини справи, об'єктивно визначити сприятливі або обтяжливі умови для учасників провадження та прийняти рішення.
Далі, за результатами розгляду справи, адміністративний орган приймає рішення - адміністративний акт, належне обґрунтування якого є принциповою вимогою нового закону. Громадянин, якого стосується рішення, особливо коли воно негативне, повинен правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження. Важливо, що адміністративний акт набирає чинності з моменту його доведення до відома відповідної особи, а не з моменту прийняття рішення. Більше ніяких несподіванок. Жодного рішення про вас без вас.
Закон передбачає і новий рівень комфорту громадян. Під час адміністративного провадження відповідальні органи зобов'язані самостійно отримати документи та відомості, що перебувають у володінні інших державних органів, органів місцевого самоврядування чи підпорядкованих їм суб'єктів, не вимагаючи їх від громадянина. Це суттєва економія часу.
Відповідно до законопроєкту, будь-яка особа, яка вважає, що дія або бездіяльність адміністративного органу порушує її права, свободи чи законні інтереси, має право на адміністративне оскарження у адміністративному органі вищого рівня. Якщо такого органу немає, то скаргу можна подати до того ж адміністративного органу, що прийняв рішення, але тільки у випадку створення ним окремої комісії з розгляду скарг. При цьому право на судове оскарження завжди гарантується.
Суттєве покращення передбачено щодо регулювання строків оскарження рішень. Зараз у законодавстві є різнобій. Наприклад, рішення територіальних органів міністерства юстиції можуть бути оскаржені протягом 15 календарних днів, а рішення державного реєстратора - протягом 60 календарних днів. У Податковому кодексі свої строки і скарга подається протягом 10 робочих днів. Це все дезорієнтує людину, а універсальний строк оскарження, який передбачається законопроєктом, дозволяє людині впевнено прогнозувати і планувати свої дії.
Впровадження єдиних правил - серйозна трансформація системи врядування
У разі ухвалення парламентом, закон набирає чинності через дванадцять місяців після його опублікування. Усі інші закони повинні відповідати його загальним принципам.
Це означає, що протягом року з дня опублікування закону уряд та парламент мають провести велику роботу. Щоб забезпечити узгодженість нормативно-правових актів та привести їх у відповідність до нового закону потрібно переглянути більше 400 законів, а також велику кількість підзаконних актів. Це серйозна трансформація, необхідна для забезпечення сучасної, прозорої, ефективної та сервісної системи державного управління в Україні. Прийшов час навести порядок.
Олександр Банчук, заступник Міністра юстиції
