Несправедливі умови договору: як довести та захиститись

Як часто ви зіштовхуєтесь із несправедливими умовами договору? І чи достатньо у вас кваліфікації, щоб визнати ті чи інші умови договору несправедливими? На що звертаєте увагу при укладенні договору: ціну, штрафні санкції, співвідношення прав та обов'язків сторін?

Для кожного критерій справедливості умов носить суто індивідуальний характер: те, що прийнятно для одного, для іншого - табу.

Добре, якщо такі нюанси з'ясовуються на етапі погодження умов, коли є можливість або внести відповідні правки, які влаштують обидві сторони, або ж взагалі відмовитись від невигідного договору.

Проблема виникає тоді, коли договір вже підписано, взаємні права та обов'язки сторін зафіксовано, однак виявляється окрема умова, яка затаїлась між рядками, або на яку просто не звернув увагу, підписуючи договір.

Чи є можливість не виконувати несправедливі умови договору?

До недавнього часу судова практика виходила з того, що підписаний договір, незважаючи на наявність у нього окремих несправедливих умов, створює для сторін відповідні правові наслідки. Тобто, суди виходили із застосування принципу свободи договору, як основоположної засади цивільних правовідносин.

Принцип свободи договору зафіксовано у ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На практиці це означало повну відповідальність за виконання всіх умов, під якими стоїть ваш підпис. Навіть кабальні штрафи судами визнавались такими, що підлягають стягненню, оскільки підписанням договору (за загальним правилом) ви підтверджуєте вільне волевиявлення та ознайомлення зі всіма його умовами.

Однак, підхід до трактування свободи договору дещо змінився на початку 2020 року, коли Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 березня у справі № 902/417/18 запровадила механізм обмеження свободи договору з огляду на загальні засади справедливості.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду розглядала позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки, а також штрафні санкції, пов'язані із неналежним виконанням його умов.

Ключове значення у даному контексті є правовий висновок Великої Палати про застосування принципу можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності.

Розглядаючи справу, Верховний Суд звернув увагу на співмірність суми боргу за договором та штрафних санкцій, за порушення строків виконання. Показовим для Суду стало те, що загальна сума заявлених штрафних санкцій більш ніж вдвічі перевищує суму основної заборгованості.

Суд зробив висновок, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж його належне виконання.

Таким чином, відтепер кредитор, посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду, має можливість застосувати принцип справедливості договірних зобов'язань як норму прямої дії та пом'якшити свою відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань.

Складнощі, які виникають при доведенні несправедливих умов договору

Судова практика почала широко застосовувати висновок Великої Палати, однак, із окремими нюансами.

1. Правовідносини, щодо яких може бути застосовано судову практику

Процесуальне законодавство зобов'язує суди нижчих інстанцій застосовувати практику Великої Палати Верховного Суду. Однак, варто пам'ятати, що таке застосування можливе виключно у подібних правовідносинах. Мова йде про тотожний об'єкт та предмет правового регулювання, подібні підстави його виникнення та умови застосування правових норм.

Аналізу підлягають і правові підстави для звернення до суду: суди звертають увагу на аналогічність предмету спору, підстав позову, зміст позовних вимог та фактичні обставини.

У той же час, на моє глибоке переконання, висновок Великої Палати, викладений у постанові від 18.03.2020, підлягає більш ширшому тлумаченню, аніж застосування штрафних санкцій за договорами поставки.

Очевидним є те, що несправедлива умова договору далеко не завжди носить матеріальний характер чи пов'язана із застосуванням штрафних санкцій.

Таким чином, особа, посилаючись на правовий висновок Великої Палати, щодо застосування пріоритетності принципу справедливості та розумності умов договору над принципом свободи, має аргументувати і розповсюдження дії цього висновку на правовідносини за договором.

2. Відсутність чіткого визначення понять

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Таке положення містить ст. 509 Цивільного кодексу України.

Однак, на жаль, той же Цивільний кодекс не містить визначення цих понять. У кожному випадку при тлумаченні принципів мова йде про співвідношення моралі і права. У кожного таке співвідношення може бути абсолютно різним, що виключає побудову єдиного підходу до застосування принципу справедливості у поєднанні із свободою договірних зобов'язань.

До внесення відповідних змін до законодавства, які чітко побудують критерії розуміння засадах добросовісності, розумності та справедливості, їх тлумачення здійснюється відповідно до доктрини цивільного права із застосуванням оціночних суджень у кожній окремій справі.

Саме тому, формуючи свою правову позицію, необхідно виходити зі своєї оцінки засади, поєднуючи її із тлумаченням Верховного Суду у подібних правовідносинах.

3. Процесуальний порядок захисту від несправедливих умов договору

На практиці часто виникає запитання: яким чином реалізувати своє право на захист від несправедливих умов договору.

Розглянемо два найпоширеніших варіанти, які дійсно працюють при належній підготовці та побудові стратегії захисту.

- До вас прийшли із позовом про стягнення коштів за невиконання (неналежне виконання) договору, в тому числі і штрафних санкцій.

У такому випадку пасивна стратегія відповідача у переважній більшості стане підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі, тому підготовка відзиву є обов'язковою передумовою захисту своїх прав.

Перше, на що варто звернути увагу, це правильність розрахунків заявлених позовних вимог. Дуже часто позивачі приходять із вимогою стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення на підставі ст. 625 ЦК України. Однак, забувають, що така сума стягується виключно за грошовими зобов'язаннями, зафіксованими у національній валюті.

Перевіривши правильність всіх розрахунків, варто починати підготовку відзиву на позовну заяву. Ключову роль (за об'єктивної відсутності інших правових підстав) має зайняти саме позиція Великої Палати Верховного Суду та доведення факту несправедливості окремих умов договору щодо розрахунків штрафних санкцій.

Аналіз судової практики дає однозначну відповідь: суди визнають несправедливим нарахування штрафних санкцій, які дорівнюють або перевищують суму основного боргу. Однак, і тут є свої особливості. Наприклад, строк невиконання зобов'язання, який кореспондується із заявленими штрафними санкціями. Також судами враховується і значимість договору для вашого контрагента.

- Позовна заява про визнання недійсними окремих умов договору

Такі позовні заяви є розповсюдженими у сфері захисту прав споживачів. Тут все значно простіше, не потрібно посилатись на позицію Верховного Суду, достатню розуміння вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Стаття 18 вказаного Закону прямо надає можливість визнати недійсними умови договорів, які є несправедливими. Законодавець дещо чіткіше виписав визначення справедливості, вказавши, що умови договору є несправедливими, якщо має місце істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Частина 3 ст. 18 Закону наводить перелік умов договорів, які законодавець прямо відносить до несправедливих.

Наприклад, несправедливим є встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором або надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається;

Ключове значення має той факт, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (частина 4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Таким чином, якщо ви вважаєте окремі умови договору несправедливими, маєте право у судовому порядку визнавати їх недійсними. Наголошую, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (частина 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Мікрокредити - окремий всесвіт договірних зобов'язань

А тепер, напевно, про те, що болить багатьом пересічним українцям. Велика кількість людей стала жертвою так званих «кредитів до зарплати» - невеликої суми позики, яку вам дають, на перший погляд, під декілька відсотків.

На практиці ж мова йде про сотні відсотків річних, погасити які стає надмірним тягарем, а сума боргу росте щоденно із геометричною прогресією.

Одразу хочу звернути увагу, що правовідносини у цій сфері поділяються на два кардинально різні етапи: до 1 січня 2021 року та після.

Справа в тому, що 1 січня 2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій», який врегулював окремі умови мікрокредитування в державі.

На сьогодні кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, та договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, відноситимуться до споживчих кредитів, тому регулюватимуться нормами Закону України «Про споживче кредитування».

Цим законом обмежено розмір штрафних санкцій за порушення зобов'язання за договором позики. Так, максимальна сукупна сума штрафів і пені не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (частина 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування»).

Виникає досить логічне запитання: якщо договір мікрокредитування було підписано до 1 січня 2021 року, то чи підлягають стягненню всі штрафні санкції?

Очевидно, що такі умови договору є дійсними, оскільки на момент його укладення законодавство не містило окремих обмежень. Однак, ви можете застосувати принцип пріоритетності засади справедливості умов договору над свободою, звернувши увагу на неспівмірність суми кредиту та нарахованих штрафних санкцій.

Загальні висновки

Варто розуміти, що застосування принципу справедливості до умов договору - це прерогатива суду, яка далеко не завжди може бути реалізована на практиці. Законодавець оперує складними правовими конструкціями, які суд трактує відповідно до фактичних обставин кожної справи.

У такі глибокі матерії любить занурюватись вища судова інстанція, однак далеко не кожна справа може пройти ті бар'єри, які встановлені для можливості звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Саме тому, уже на етапі підписання договору, ви повинні системно проаналізувати його умови, зрозуміти, чи може взагалі договір бути виконаним, а якщо ні - які штрафні санкції очікують на сторін.