Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Договір підряду в господарській сфері: типові помилки

Добірка основних помилок в договорах підряду

Як показує практика, договір підряду, поряд з договором поставки, є одними із найпоширеніших видів договорів, які активно укладаються бізнесом. При цьому, мова йде не лише про договори будівельного підряду, а й про виконання різноманітного роду робіт. Очевидно, що в судовій практиці вже накопичилося вдосталь кейсів та спорів щодо цих видів договорів, які допомагають визначити типові помилки, яких припускається бізнес при їх укладанні. В цій статті ми поділимось своїм рейтингом помилок, які ми найчастіше зустрічаємо в договорах підряду, та надамо своє бачення, чому на них варто звертати увагу. Відразу зауважимо, що для когось вони можуть здаватися простими й очевидними, але цей рейтинг взятий із реальної практики, та, на жаль, договори з такими помилками реально трапляються в бізнесі.

ТОП-8 основних помилок в договорах підряду

1. Плутанина між роботами та послугам

Найперша і найголовніша помилка, якої припускаються у договорах підряду, є сплутування робіт і послуг. Нагадаємо, що різницею між роботою та послугою є те, що роботи - це певна діяльність, спрямована на досягнення відповідного результату, а послуги - це певна діяльність, яка задовольняє нематеріальні потреби замовника.

При виконанні робіт завжди отримується відповідний матеріальний результат, а послуга споживається у процесі її отримання.

Відповідно, назви сторін також часто сплутані - замість Підрядника застосовується Виконавець.

У свою чергу, коректне визначення правової природи договору дозволяє правильно застосувати відповідні правові норми (регулювання робіт і послуг має відмінності) та уникнути проблем для сторін у майбутньому.

Також, нагадаємо, що стосовно договорів підряду як базовими необхідно користуватись положеннями ст. ст. 837 - 864 ЦК України, а у випадку, коли договір стосується специфічних робіт, наприклад будівництва, проєктних та пошукових робіт, то крім вище зазначених норм, додатково ще варто врахувати і положення ст. ст. 865-891 ЦК України, положення постанов Кабінету Міністрів України, містобудівного законодавства.

2. Нечітко визначений або змішаний предмет договору

Досить часто з договору підряду незрозуміло, які саме роботи має виконати підрядник, оскільки переважно предмет договору прописується загальними фразами без конкретизації переліку, виду, складу, обсягу чи інших чітких характеристик таких робіт. Часто трапляються випадки, коли предмет договору один, а вимоги до результату робіт взагалі інші. Така невизначеність досить часто призводить до виникнення спорів між сторонами у процесі виконання робіт або прийняття готового результату.

3. Не визначено процедуру формування технічного завдання та відповідальності за нього

За загальним правилом, роботи за договором підряду виконуються за завданням замовника. Але замовник не завжди є фахівцем у певній сфері, а тому для того, щоб сформувати технічне завдання, він вимушений звертатися до спеціалістів або до самого підрядника. На практиці фактично технічне завдання готує саме підрядник, але в договорі про це нічого не зазначається, ніби як завдання поставив замовник самостійно. Як наслідок, у випадку, якщо результат робіт не влаштовуватиме замовника через невірне формування завдання, буде юридично відповідати замовник. Саме тому, якщо мова йде про особливі технічні вимоги до робіт, що потребують спеціальних знань, рекомендуємо в договорах прописувати чітку процедуру формування та узгодження технічного завдання з конкретизацією, яка зі сторін за що відповідатиме у випадку виникнення спорів.

4. Не визначено, що є кінцевим результатом робіт та за якими критеріями оцінюється їх належна якість

Відповідно до ч. 2 ст. 837 ЦК України, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Але у договорах підряду сторони часто не визначають, що ж є кінцевим результатом виконання робіт, тобто що саме та згідно яких параметрів має передати підрядник замовнику за актом. Саме такі спори у судах є найбільш складними і для їх вирішення майже завжди необхідне проведення судових експертиз.

5. Нечітко визначено процедуру виконання додаткових робіт

Нерідко трапляються ситуації, коли у процесі виконання робіт виникає необхідність у виконанні додаткових робіт, які сторони не передбачили на момент укладання договору. Постає питання - за чий рахунок мають виконуватись дані види робіт? Якщо необхідність виконання таких робіт виникла з вини підрядника, то очевидно, що за його рахунок. Але якщо такої вини немає, то сторони повинні домовитись про умови їх виконання та фінансування.

Залежно від специфіки робіт важливою є конкретизація в договорах підряду, за яких умов та за чий рахунок будуть виконуватись додаткові роботи з наслідками відмови підрядника від їх виконання.

6. Відсутні чіткі строки виконання робіт

Досить поширеною є практика, коли сторони не прописують чітких строків виконання робіт за договором та передання їх результату замовнику. Наприклад, в умовах договору зазначається, що строки виконання робіт - стільки-то днів. Але незрозуміло, з якого моменту починають діяти відповідні строки, що може створити серйозну проблему для замовника.

Більш того, під час дії договору можуть виникнути об'єктивні обставини, які перешкоджають виконанню робіт і за які підрядник не може відповідати, але які віжко віднести до форс-мажорних. Проте в договорі перелік цих обставин не передбачений, а це дає підстави притягати підрядника до відповідальності або для дострокового розірвання договору чи відмови від нього замовником.

7. Не виписаний механізм приймання-передачі робіт та підписання акту

Порядок приймання-передачі виконаних робіт є одним з важливих етапів виконання умов договору, але сторони не завжди детально прописують його механізм, в результаті чого виникають проблеми з прийняттям виконаних робіт та перевірки їх якості.

Зокрема, не прописано, в які терміни мають бути передані роботи; коли саме роботи вважаються прийнятими замовником; що робити, коли були виявлені недоліки та дефекти в роботах, який строк для усунення таких недоліків та за чий рахунок вони усуваються, коли акт приймання-передачі може бути підписаний тощо.

Оскільки трапляються випадки, коли замовник затягує строки підписання акту приймання-передачі, то у договорах підряду часто прописують, що якщо замовник протягом певного часу після отримання акту від підрядника не підпише його, то акт вважається підписаним, а підрядник має право на стягнення повної вартості виконаних робіт.

Але прописуючи даний пункт, сторони не замислюються, що для того, щоби ця норма працювала, треба дотримуватися ряду умов.

Так, Верховний Суд у свої постанові від 20.04.2021 року по справі № 905/411/ 17 встановив, що підписання акту є формальністю, яка сама по собі не є належною процедурою прийняття робіт, оскільки замовник повинен попередньо перевірити їх якість та відповідність умовам договору.

Тому спочатку підрядник має направити замовнику повідомлення про закінчення виконання робіт. Потім замовнику необхідна надаватися можливість перевірити їх якість. І тільки після перевірки здійснюється процедура оформлення та підписання акту.

Але, на жаль, так детально механізм прийняття робіт рідко хто прописує, а це, як наслідок, може бути причиною для відмови в оплаті таких робіт або підставою для перегляду якості їх виконання навіть після проведення всіх розрахунків.

Таким чином, у договорі підряду необхідно прописати чіткий механізм приймання-передачі виконаних робіт, а саме: порядок повідомлення замовника про готовність передачі робіт, порядок перевірки якості виконаних робіт, у випадку виявлення недоліків прописати порядок та строки їх усунення підрядником, прописати порядок підписання акту тощо.

8. Відсутній гарантійний строк на результати робіт

Відповідно до статті 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що зазвичай висуваються до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 859 ЦК України визначено, що підрядник зобов'язаний передати замовнику результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Проте в договорах підряду часто відсутні положення про гарантійні зобов'язання підрядника, що може поставити у невигідне становище саме підрядника, оскільки у такому випадку замовник з допомогою експерта може визначити розумні строки фактично на власний розсуд. У таких випадках доцільніше встановити цей строк, а також визначити умови, яких має дотримуватись замовник для застосування цих гарантійних строків (накшталт «Не кладіть кота в пральну машину…»).

Такі незначні на перший погляд помилки можуть призвести до серйозних наслідків для бізнесу у вигляді значних збитків та затягнутих судових спорів. Саме тому продуманість та обачність у цих питаннях допоможе зберегти час, кошти і забезпечити чесну та ефективну співпрацю між сторонами.

Андрій Молчанов, молодший партнер,керівник практики контрактного права

Юлія Артеменко, молодший юрист практики контрактного права

АО «Вдовичен та партнери»

Як найлегше аналізувати текст договору? З новим інструментом Contractum в LIGA360:Юрист. Система вкаже незначущі слова, помилки в нумерації й структурі, а ще перевірить наявність обов'язкових розділів й дані сторін. Дізнайтесь більше за посиланням.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему