Легалізація віртуальних активів в Україні: що прийняла Верховна Рада

Найбільш дискусійною темою після податкової амністії є, звичайно ж, запуск легального обігу криптовалют та спроба введення у правове поле операцій із віртуальними активами, що дозволить юридичним та фізичним особам, яким вони належать, законно володіти, розпоряджатися та користуватися ними. Усі сподіваються, що нарешті буде розв'язаний спір щодо класифікації віртуальних активів як об'єктів цивільного обороту та врегульовані правила здійснення операцій з ними. Водночас, 8 вересня 2021 року у другому читанні Верховна Рада України прийняла Закон «Про віртуальні активи» (Законопроєкт №3637 від 11.06.2020 р.), метою якого є легалізація ринку віртуальних активів на території нашої держави. На сьогодні, текст Закону ще знаходиться на підписі у Президента, але є висока ймовірність того, що невдовзі ми отримаємо підписаний нормативно-правовий акт. Однак працювати норми цього Закону почнуть лише після внесення змін до Податкового кодексу України, якими буде передбачено порядок оподаткування операцій з віртуальними активами. Лише після аналізу його основних положень, стане зрозуміло, чи справді законодавцю вдасться створити усі необхідні умови для вдалого запуску ринку цифрових активів.

Про що йдеться в Законі № 3637?

Норми Закону спрямовані на врегулювання відносин, що виникають у зв'язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначають права та обов'язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів. Тобто, законом будуть встановлені правила створення, випуску та обігу віртуальних активів, укладання правочинів із ними. Зокрема, передбачається, що торгівля такими активами, буде здійснюватися відповідно до закону і не буде настільки тінізованою, як зараз.

Який правовий статус отримали віртуальні активи?

Віртуальний актив нарешті буде нормативно визначений як нематеріальне благо, що виступає об'єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі, існування якого забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів.

Віртуальні активи можуть бути забезпеченими - у разі посвідчення певних майнових прав, зокрема, права вимоги на інші об'єкти цивільних прав. Якщо ж віртуальний актив не посвідчує жодних майнових чи немайнових прав, він є незабезпеченим. Посвідчення майнових прав передбачає підтвердження права власника забезпеченого віртуального активу вимагати об'єкт забезпечення. Але у Законі прямо вказано, що забезпечення віртуальних активів не є забезпеченням виконання зобов'язання.

Своєю чергою, фінансовими віртуальними активами визнаються емітовані резидентом України забезпечені віртуальні активи, що забезпечені валютними цінностями, регулювання обороту яких покладено на Національний банк України, та ті, що забезпечені цінним папером або деривативним фінансовим інструментом, оборот яких здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

Створеним віртуальний актив є з моменту, із якого перший його власник отримав можливість володіти, користуватися та розпоряджатися ним у системі обігу відповідного віртуального активу, у разі відсутності можливості достовірно визначити інший момент, враховуючи технічні особливості системи обігу. Оборот віртуального активу здійснюється та триває до моменту його припинення. Тобто до того моменту, коли об'єкт цивільних прав, яким його було забезпечено, втрачений або вибув із цивільного обороту, а можливість його заміни не передбачена відповідним правочином.

Тобто, вперше на рівні Закону вводиться поняття «віртуальний актив», під яким розуміється сукупність електронних даних, яка має певну вартість та функціонує через відповідну систему обігу віртуальних активів. Віртуальні активи можуть бути самостійними об'єктами цивільного обороту, або ж такими, що виражають інші активи. Віртуальний актив існує в системі обігу віртуальних активів, допоки не буде втрачений чи вилучений із цивільного обороту той об'єкт цивільних прав, яким його було забезпечено.

Варто звернути увагу, що віртуальні активи все ж не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги), як, наприклад, у Сальвадорі, Німеччині або Японії.

Як стати законним власником віртуального активу?

Закон №3637 пропонує декілька способів набути у власність віртуальні активи: створити віртуальний актив, вчинити та виконати правочин щодо віртуального активу, набути його на підставі закону або за рішенням суду. У будь-якому разі, володіння віртуальним активом підтверджується ключем такого віртуального активу, який надає можливість власнику його контролювати.

Однак є винятки. Володілець ключа не буде визнаватись власником віртуального активу, якщо:

1) ключ або актив відповідно до правочину між зберігачем та власником, знаходиться у третьої особи на зберіганні;

2) на підставі закону або рішення суду віртуальний актив передано на зберігання будь-якій іншій особі;

3) ключ до віртуального активу набуто особою неправомірним шляхом.

Законний власник віртуального активу може вільно ним володіти, користуватись та розпоряджатись у системі забезпечення обороту віртуальних активів. Але потрібно врахувати, що на оборот забезпечених віртуальних активів поширюються обмеження такі ж, як і на об'єкти цивільних прав, якими вони забезпечені. Це означає, що якщо об'єкт, яким забезпечено віртуальний актив, є вилучений з обороту або будь-яким чином обтяжений, усі правочини щодо відчуження такого віртуального активу є нікчемними.

Хто такі учасники ринку віртуальних активів?

Законодавчо закріплено статус постачальників послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, а всі інші суб'єкти є особами, що здійснюють операції з віртуальними активами у власних інтересах. Якщо для останніх не передбачено будь-яких вимог, то для перших їх чітко визначено.

Постачальниками можуть бути лише юридичні особи, які мають бездоганну ділову репутацію та сформований статутний капітал у відповідному розмірі, залежно від виду діяльності. Наприклад, для резидентів України - постачальників послуг зі зберігання або адміністрування віртуальних активів чи їх ключів статутний капітал має становити не менше 70 тисяч НМДГ, а для нерезидентів України - не менше 350 тисяч НМДГ.

Постачальником послуг, які пов'язані з оборотом забезпечених віртуальних активів, що забезпечені валютними цінностями, може бути лише фінансова установа. Не може бути постачальником юридична особа, яка має будь-яке відношення до країни-окупанта або країни-агресора (реєстрацію у цій країні, місцезнаходження тощо).

Також варто врахувати, що потрібно надати підтвердження законності отримання коштів, які складають статутний капітал юридичної особи.

Постачальники послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, можуть здійснювати наступні види діяльності:

1) зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів, що надає постачальнику можливість самостійно здійснювати переміщення віртуальних активів в інтересах інших осіб за вказівками власника віртуального активу;

2) обмін віртуальних активів лише на інші віртуальні активи або валютні цінності;

3) переказ віртуальних активів, тобто постачальник безпосередньо контролює рух активів в інтересах третіх осіб з гаманця віртуальних активів третіх осіб на гаманці інших осіб;

4) надання посередницьких послуг, пов'язаних з віртуальними активами, що передбачає право постачальника вчиняти правочини з віртуальними активами в інтересах третіх осіб, від свого імені та від імені третіх осіб за дорученням інших осіб та за їхній рахунок.

Дозвіл на постачання послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів

У разі відповідності усім вищезазначеним вимогам, які ставляться до постачальника послуг, особа може подати заяву та пакет документів до Міністерства цифрової трансформації України для отримання дозволу на здійснення відповідного виду діяльності. Якщо ж суб'єкт господарювання планує провадити їх декілька, йому необхідно отримувати дозвіл на надання кожного виду послуг, які пов'язані з оборотом віртуальних активів.

Як і усі інші дозвільні документи, такий дозвіл надається на платній основі. Розмір плати залежить від виду діяльності та резидентського статусу особи, яка планує провадити діяльність постачальника послуг, пов'язаних із віртуальними активами. Для прикладу, якщо дозвіл отримуватиме резидент України для здійснення обміну віртуальних активів, плата складатиме 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 000 грн.), у випадку із нерезидентом - 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 000 грн.).

Для отримання дозволу заявник повинен подати:

1) заяву за встановленою формою;

2) код доступу до установчого документа заявника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) документи, які підтверджують бездоганну репутацію засновників, власників істотної участі, кінцевих бенефіціарних власників та керівників постачальника послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів;

4) документи, що свідчать про законність походження джерел формування статутного капіталу постачальника послуг;

5) опис структури власності юридичної особи, для отримання відомостей про кінцевих бенефіціарів або їх відсутність;

6) копію платіжного документа, що підтверджує внесення плати за надання дозволу.

Також додаються внутрішні документи, якими встановлюються правила обробки персональних даних та регламентується порядок провадження обраного виду діяльності.

У разі недотримання вимог, що ставляться до постачальника послуг або виявлення недостовірної чи неповної інформації за результатами розгляду заяви та документів до неї, Мінцифра буде відмовляти у видачі дозволу. Якщо ж усі умови дотримані, заявнику видається дозвіл, строком на 1 рік. Крім того, відомості про такого постачальника вносяться до Державного реєстру постачальників послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів.

За що будуть нести відповідальність постачальники послуг, пов'язаних із оборотом віртуальних активів?

Головним регулятором з питань обігу віртуальних активів є Міністерство цифрової трансформації України. Саме воно і притягатиме до відповідальності осіб, що здійснюють діяльність із віртуальними активами.

Штрафуватиме Мінцифра за наступні порушення:

1) здійснення діяльності постачальника послуг, що пов'язані із віртуальними активами, без отримання відповідного дозволу (від 2 до 7 тисяч НМДГ);

2) здійснення іншої діяльності із віртуальними активами, ніж та, на яку видано дозвіл (від 1 до 5 тисяч НМДГ);

3) надання недостовірної інформації при поданні заяви та документів для отримання дозволу (від 500 до 1 тисячі НМДГ);

4) порушення строків подання інформації про зміну відомостей, внесених до Державного реєстру постачальників послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів (до 1 тисячі НМДГ);

5) подання звітності постачальниками не у повному обсязі чи зазначення недостовірної інформації (вперше - до 1 тисячі НМДГ, повторно - до 2 тисяч НМДГ);

6) неусунення вчасно порушень у сфері обороту віртуальних активів, виявлених регулятором (вперше - від 1 до 5 тисяч НМДГ, повторно - від 2 до 6 тисяч);

7) невиконання вимог щодо публічної пропозиції віртуальних активів (вперше - від 1 до 5 тисяч НМДГ, повторно - від 2 до 6 тисяч НМДГ).

Штрафні санкції будуть застосовуватись лише за порушення, вчинені після спливу 3 місяців із дати впровадження Державного реєстру постачальників послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів.

Відкритим питанням поки залишається порядок та умови оподаткування операцій із віртуальними активами. Лише із встановленням цих правил процес легалізації ринку віртуальних активів може вважатися мінімально завершеним. Очікується прийняття окремого закону про внесення змін до Податкового кодексу України. Регулятор обіцяє лояльне оподаткування учасників ринку: ідеться про зниження ставок податку на прибуток та про відсутність ПДВ. Чи справді це буде реалізовано, зможемо стверджувати лише після ознайомлення з офіційним документом. На розгляді у Верховній Раді наразі знаходиться законопроект №2461 від 15.11.2019 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами». У вересні 2021 року цей законопроєкт був включений до порядку денного пленарних засідань шостої сесії Верховної ради України дев'ятого скликання. Це означає, що саме цей законопроєкт є серйозним претендентом на врегулювання правовідносин щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. Він і справді передбачає оподаткування інвестиційного прибутку для фізичних осіб за ставкою 5% протягом 5 років, а також виключення операцій з криптоактивами з переліку об'єктів оподаткування ПДВ. Юридичні особи оподатковуватимуть фінансовий результат від операцій з криптоактивами за стандартною ставкою податку на прибуток підприємств.

Підсумовуючи, варто додати, що думки щодо легалізації віртуальних активів неоднозначні. Надання правового статусу віртуальним активам було однозначно необхідністю із юридичної точки зору, адже криптовалюта фактично перебуває в обігу уже не один рік, є способом накопичення капіталу та інвестиційним інструментом, але правові підстави для цього відсутні, що створювало правову невизначеність для суб'єктів ринку. Мінцифра запевняє, що новий Закон дозволить прозоро здійснювати операції із віртуальними активами резидентам України, залучати міжнародні крипто компанії до роботи в Україні. А це, як результат, сприятиме додатковим надходженням до бюджету та зростанню інвестиційної активності. З іншої сторони, власники віртуальних активів та бізнес не дуже радіють, бо переймаються імовірною втратою анонімності, яка була основною перевагою. Тепер же при здійсненні операцій за участю професійних учасників ринку навряд чи вдасться уникати ідентифікації власників віртуальних активів та встановлення походження коштів. Втім, остаточні висновки щодо успіхів крипто реформи можна буде робити лише за результатами її фактичної реалізації.