Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Чому Господарський кодекс хочуть скасувати та що це змінить для бізнесу?

Аналіз законопроекту № 6013

На офіційному вебпорталі Верховної Ради України зареєстровано проєкт Закону «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об'єднань у перехідний період» за № 6013 від 09.09.2021.

Ініціатори законопроєкту вказують на необхідність розв'язання проблем, пов'язаних із недосконалістю законодавства, зокрема, розбіжностями Господарського та Цивільного кодексів України, а також підвищення інвестиційної привабливості країни шляхом нового підходу до регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб.

Пояснювальна записка до законопроєкту проголошує високі цілі, як от імплементація у законодавство України кращих практик корпоративного управління, зокрема, в частині визначення обов'язків посадових осіб, ефективних ринкових механізмів контролю за володінням та управлінням об'єктами права державної та комунальної власності з боку новоутворених товариств і установ.

Однак, незважаючи на усі запропоновані норми, які можуть дійсно удосконалити законодавче регулювання підприємництва в Україні, бурю негативу викликав розділ «Прикінцеві та перехідні положення».

Пунктом 4 розділу передбачається визнання Господарського кодексу України таким, що втратив чинність. Запроваджується перехідний період строком у 7 років для приведення господарської діяльності юридичних осіб у відповідність новим положенням законодавства.

Це далеко не перша спроба скасування ГК України, який, на думку як окремих науковців, так і представників бізнесу, викликає більше проблем, ніж позитиву. Ще у 2019 році у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін і доповнень до деяких законів України з метою вдосконалення цивільного законодавства» за № 2635 від 19.12.2019, яким також пропонується визнати ГК України таким, що втратив чинність.

Думки науковців і практиків у питанні скасування ГК України діаметрально розділились, що, власне, і не дивно: цивілісти та господарники давно намагаються перетягнути ковдру правозастосування на себе.

Однак, головне питання з'явилось у бізнесу: чи зміниться його життя після ліквідації ГК України.

Розвіюємо міфи

Для того, щоб зняти основні питання щодо скасування Господарського кодексу України, один з ініціаторів законопроєкту № 6013 Руслан Стефанчук вирішив спростувати найпоширеніші міфи. Така інформація розміщена на фейсбук сторінці Верховної Ради України:

1. Скасування ГК України не тягне за собою скасування і спеціального законодавства, «навпаки - готові до його розвитку задля всебічного захисту прав суб'єктів підприємництва».

2. Господарські суди ліквідовувати ніхто не планує: «Вони діяли й будуть діяти, застосовуючи Цивільний кодекс та систему спеціального законодавства».

3. Кафедри господарського права і надалі продовжуватимуть працювати.

Разом з тим, політик підкреслив, що «законопроєкт № 6013 - це механізм, який допоможе правильно та безболісно навести порядок у сфері підприємницької діяльності».

Основні проблеми, про які говорять практики

Виділимо проблематику, про яку найчастіше говорять саме представники бізнесу:

1. Недосконалість виписаних норм

Дефініції, які містить ГК України, дуже часто викликають більше запитань, аніж відповідей. Правила законодавчої техніки вимагають виписати норму таким чином, щоб вона була зрозумілою більшості рядового населення.

Яскравими прикладами таких дефініцій є, наприклад, «корпоративні права» та «корпоративні відносини».

Так, ГК України визначає корпоративні відносини через корпоративні права, які своєю чергою визначені складною і малозрозумілою правовою конструкцією.

2. Бланкетні та декларативні норми

Значна кількість норм ГК України має бланкетний характер, що означає відсилання до інших актів законодавства. Фактично, ці норми нічого не регулюють, а проголошують окремі принципи або несуть вказівку на застосування спеціального законодавства.

Яскравим прикладом цього є Глава 17 ГК України «Цінні папери у господарській діяльності». Цей розділ містить єдину статтю 163: «Відносини, що виникають під час емісії (видачі), обігу, викупу та погашення цінних паперів, регулюються Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»».

Тобто, кодифікований нормативно-правовий акт містить цілу низку «мертвих» статей, які ніколи і ніким не застосовуються.

Крім того, вже ухвалено низку спеціальних законів, які розкривають окремі глави ГК України. Наприклад, спеціальне антимонопольне законодавство розширює та доповнює Главу 3 Кодексу щодо обмеження монополізму та захисту від недобросовісної конкуренції.

Коли говорять про енергопостачання, то в останню чергу загадується § 3 Глави 30 ГК України, застосуванню підлягають норми саме спеціального законодавства та підзаконні акти НКРЕКП.

Таким чином, Кодекс містить цілу низку норм, які не застосовуються ані суб'єктами господарювання, ані судами. Очевидно, що їх існування тільки ускладнює законодавство.

3. Дублювання та суперечність між ГК України та ЦК України

Протистояння між нормами Цивільного та Господарського кодексів почалось одразу після їх прийняття. Власне, ще на стадії розробки кодифікацій уже точились гострі дискусії щодо необхідності ухвалення двох кодексів, які в деяких аспектах або дублюють, або суперечать один одному.

Разом з тим, всупереч на побоюванню науковців, бізнес та судова практика швидко знайшли підхід до застосування та співвідношення окремих норм кодексів.

Першу значну роботу у цьому напрямку було зроблено Вищим господарським судом ще у 2008 році.

Так, Судом було розроблено інформаційний лист від 07.04.2008 за № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», де здійснено узагальнення та надано висновки для розв'язання проблемних питань щодо застосування норм ЦК України та ГК України.

Надалі цю роботу продовжив і новоутворений Верховний Суд, правові позиції якого є обов'язковими для врахування судами нижчих інстанцій.

Такий підхід вибудовує єдину судову практику, сформовану саме вищим судовим органом.

4. Невідповідність норм ГК України сучасним запитам бізнесу

Напевно, найголовніша проблема ГК України - це його застарілість.

Написаний ще на початку двохтисячних років, Господарський кодекс України давно відірвався від актуальної реальності. Зміни, і дуже важливі, як правило запроваджувались шляхом розробки та прийняття нових законів, а не внесення системних правок до кодифікованого акту.

Прогалина законодавчого врегулювання у сфері IT-бізнесу, який за своєю формою давно вийшов за межі звичайної роботи товариства з обмеженою відповідальністю і фізичної-особи підприємця, прогалина у сфері віртуальних активів, криптовалюта…

Мова йде про нові форми господарських правовідносин, але складнощі правового регулювання вирішуються шляхом прийняття нових нормативно-правових актів, а не змін до Кодексу.

Що ж отримаємо на практиці?

Український бізнес, на жаль, уже звик до політичних гойдалок та швидких законодавчих змін.

Тут все залежить від волі законодавця. Ліквідація Господарського кодексу України має тягти за собою активну нормотворчу роботу щодо розробки та введення в дію нових норм та правил поведінки для бізнесу.

Не буде відкриттям, що бізнес в Україні розвивається куди швидше, ніж правове поле врегулювання його діяльності.

Сім років «перехідного періоду» надають українському бізнесу можливість налаштуватись на нові правила поведінки, головне, щоб такі правила не просто були виписані, а виписані із врахуванням актуальних запитів ринку.

Однак, такі зміни можуть викликати занепокоєння з боку інвесторів, які планують «заходити» в Україну із капіталом. Іноземці звикли працювати у стабільному правовому полі, якщо і йдуть на ризики, то із їх чітким розумінням.

Перехідний період правозастосування, період активного законодавчого реформування господарських відносин не сприятиме притоку інвестицій, оскільки такий інвестор не зможе оцінити свої ризики в довгостроковій перспективі.

Ще один пункт для занепокоєння особисто у мене викликала пояснювальна записка до законопроєкту № 6013.

Обґрунтовуючи необхідність запровадження змін, ініціатори законопроєкту звернулись до судової практики, протиставляючи між собою два рішення Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, які містять у собі різні розуміння поняття «підприємства».

Ініціатори законопроєкту прийшли до висновку, що «це свідчить про наявність непередбачуваної та кардинально різної національної судової практики щодо наявності у «підприємства» статусу організаційно-правової форми юридичної особи та потребує невідкладного виконання Верховною Радою України свого обов'язку із забезпечення «якості закону».

Подібні формулювання від представників законодавчої гілки влади несуть в собі тривожні дзвіночки поглиблення конфлікту із судовою гілкою, яку між рядків звинувачують у помилковому розумінні норм права, що вимагає втручання законодавця.

Разом з тим, юристи-практики та бізнес знають, що судова практика хоча і є динамічною та постійно змінюється, у питаннях трактування та розмежування Цивільного та Господарського кодексів не викликає особливих труднощів.

Водночас втручання у цю практику знову порушує баланс між гілками влади і посилює кризу в країні.

Чи дійсно варто скасовувати?

За час свого існування Господарський кодекс викликав іноді більше запитань, ніж надавав відповідей. Цікаво те, що законодавець навіть не намагався системно підійти до розв'язання цієї проблеми.

Відчувається, що крок за кроком законотворчість йшла до безболісного скасування Кодексу.

Було прийнято низку нормативно-правових актів, які все більше перетворювали ГК України на список декларативних, а не регуляторних норм. Яскравим прикладом є спеціальні Закони України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», спеціальне антимонопольне законодавство, енергетичне тощо.

Але варто розуміти, що прийняття окремих спеціальних законів не тягне за собою необхідність скасування кодифікованого акту, який може і повинен врегулювати специфічні для господарських правовідносин питання.

Мова йде про глибоке та системне переосмислення редакції Господарського кодексу України:

  • прибираємо всі норми, які дублюються із ЦК України;

  • чітко встановлюємо правовідносини, на які поширюються норми ГК України, а не цивільного законодавства;

  • прибираємо бланкетні норми та норми, які застаріли (врегульовані спеціальним законодавством);

  • розробляємо правила поведінки, які є специфічними для всіх (або більшості) суб'єктів господарювання, наприклад, встановлення загальних принципів господарських правовідносин, врегулювання корпоративних відносин, застосування штрафних санкцій за порушення господарських зобов'язань тощо.

Такий підхід дозволить:

  • по-перше, зафіксувати специфіку господарських правовідносин, які відрізняються від цивільних;

  • по-друге, прописати загальні норми правового регулювання, які не будуть дублюватись у спеціальних нормативно правових актах;

  • по-третє, привести ГК України у дійсну відповідність ринковим потребам бізнесу;

  • по-четверте, нарешті поставити крапку між спорами цивілістів та господарників щодо необхідності існування двох кодифікацій, які регулюють подібні правовідносини.

Як перетворити ризики у можливості? Система LIGA360: Керівник вчасно інформуватиме про загрози співпраці з компаніями, реєстраційні зміни нерухомості, інформаційні атаки. Замовляйте тестовий доступ прямо сьогодні.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему