Тренди політичного маркетингу

“You may not deal with politics, але sooner or later politics will start dealing with you.”

- Rafal Stepnowski, Director of Government Affairs в Boeing.

Захоплення політикою означає, що нам не вдалося досягти золотого перетину.

Маркетинг і політика - дуже різні дисципліни, але в них набагато більше спільного, що важливіше, більше впливу один на одного, ніж можна було б очікувати.

З одного боку, ми всі знаємо, що маркетинг має справу з продажем товарів та послуг.

З іншого боку, у вас є політична комунікація спрямована на продаж ідей, від політичних підходів та ідеологій, до особистого бренду політичного лідера, його цінностей та переконань.

Зміни у характері комунікацій у політичній сфері призвели до того, що перед тим, як створити та поділитися ключовими повідомленнями, необхідно знати та застосовувати весь арсенал класичних маркетингових інструментів та вимірювань - сегментування ринку, виділення цільової аудиторії, позиціонування та брендінг , частка ринку, «дистрибуція », заходи щодо підтримки «продажів», комунікативна політика, пов'язана з тим, як, якими способами та через кого діяти на ринку, KPI.

Простіше кажучи, фундаментальні зміни політичної комунікації показують, що вони стають більш «ринковими» - попередній аналіз ринку, тестування, таргетінг , виміри тощо.

Консультант зі зв'язків із державними органами та політичні комунікатори мають балансувати сьогодні не лише між лобіюванням бізнесу та перемовинами з представниками уряду, а також володіти повним інструментарієм маркетологів для успіху своїх кампаній.

Можливо, скоро ми спостерігатимемо появу нової спеціальності як політичні маркетологи, які об'єднають знання у лобіюванні, політичного ландшафту, політології, нарівні зі знанням маркетингових інструментів та зв'язків із громадськістю.

Де політичний та класичний маркетинг розрізняються

Хоча у просуванні бренду політиків чи державних службовців та методах просування брендів є відмінності, а голосування, на відміну від покупки, не пов'язане з прямими чи непрямими індивідуальними витратами, всім виборцям доводиться жити зі своєю «покупкою».

«Продукти» у політичному маркетингу є складними, а конкуренція більш висока для «нових учасників ринку» різних крос-культурних контекстів, інституційних та культурних систем.

Політичний маркетинг та GR включають вивчення ідеології певних партій, виявлення виникаючих проблем та потенційного впливу на клієнтів, оцінку та управління політичними ризиками, розробку політичних позицій та пропозицій, забезпечення стратегічних та кризових комунікацій.

Деякі інсайти ландшафту, про які слід задуматися.

1. Креативність

Зміна прямих гасел і стратегій на більш творчі для демонстрації особистих цінностей політиків, фокус на розуміння, відображення та цінність взаємодії з громадськістю. Виділитися, привернути увагу та запропонувати конструктивні вирішення проблем у суспільстві.

2. Довгострокові стратегії та локальні політики

Зростання місцевих та регіональні ЗМІ як актуальне джерело інформації для громадськості є сигналом необхідності співпраці та створення команд політиків, політичних комунікаторів та консультантів у зв'язках з державними органами з такими ж представниками на регіональних рівнях.

Ми вже спостерігаємо більш високий вплив і довіру до «другорядних» регіональних політиків та представників місцевих органів влади, краще залучення більшої кількості прихильників, ніж до загальнонаціональних політиків чи представників державної влади.

Більш довгострокові стратегії мають політичні заяви та рішення зі згадуванням голосу регіональних політиків, а також має продовжуватися робота з таких питань, як права жінок, зміна клімату, економічна нерівність, перекваліфікація робочої сили та дезінформація.

3. Бізнес та Держава

Ключовим питанням для політиків та державних службовців залишається питання прозорості та більшого впливу громадської думки.

При складанні плану взаємодії з державою бізнесу необхідно враховувати голос громадськості, вплив дій та законодавчих змін на цільову аудиторію та вибудовувати політику корпоративної соціальної відповідальності.

Наявність громадської підтримки та громадської думки дасть фору всім стейкхолдерам політичного та бізнес-ландшафту.

Державним інститутам як національного, так і регіонального рівнів необхідно розглядати кожну пропозицію, отриману від бізнесу, як можливість усунути монополію, внести поправки до законодавства та покращити основу для захисту споживачів.

Згідно з 2022 Edelman Trust Barometer бізнес з показником 61% є найбільш довіреним інститути, випереджаючи НГО - 59%, уряд - 52% та ЗМІ - лише 50%. 77% респондентів довіряють «Моєму роботодавцю», що робить відносини між роботодавцем та працівником неймовірно важливими для політиків та державних службовців

4. Діджиталізація

Ця тенденція відкрила нові можливості для залучення раніше невикористаної аудиторії та більш широкого висвітлення ідеологій, рішень та просування особистих брендів політиків та державних службовців.

Поки компанії поспішають знайти нові способи залучення клієнтів, політичні комунікатори йдуть їх стопами і навчаються на їхньому досвіді.

Можливість збільшити взаємодію за рахунок онлайн вебінарів , соціальних мереж дозволяє нам прозоріше взаємодіяти з місцевими спільнотами. Це дуже позитивний досвід, і він тут, щоб залишитися з нам надовго.

Отримання ідей із соціальних мереж - це найкращий інструмент для резонування з великою кількістю голосів.

Електронне управління, електронний уряд та цифрові послуги, що пропонуються державою, стали більш популярними під час пандемії і абсолютно звичними, поряд із терміном електронна комерція.

2 роки з Covid 19 та віддалене спілкуванням та робота змусили представників влади повністю змінити свою онлайн поведінку. Офіційні особисті акаунти більше не схожі на сімейний фотоальбом, демонструють високу прозорість, швидку комунікацію та фокус на актуальних запитах громадськості та поточних подіях.

Електронне управління та електронні державні послуги високо цінуються бізнесом та громадськістю, оскільки вони прискорюють та роблять більш прозорим процес взаємодії та доступу до послуг.

5. ЗМІ

Загалом також важливо розуміти, що цифровізація чи глобалізація впливають як на підходи політичних комунікаторів та їх взаємодії з усією екосистемою - громадянами, ЗМІ, громадянським суспільством, державними службовцями та політиками.

У міру того, як медіа дедалі стають більше цифровими, а отже, все більш потужними, збільшують охоплення і свій вплив, регулярна аудиторія телебачення скорочується, тоді як аудиторія онлайн-новин зростає.

Фальшиві новини викликають побоювання і перебувають сьогодні на своєму історичному максимумі. Занепокоєння з приводу фальшивих новин або неправдивої інформації, що використовується як зброя становить 76% серед респондентів згідно з 2022 Edelman Trust Barometer.

Майже кожен другий із респондентів вважає уряд та ЗМІ - сили, що вносять розкол у суспільстві - 48% та 46% відповідно. Більше того, урядовим лідерам та журналістам найменше довіряють у суспільстві, причому менше половини респондентів ні довіряють жодному з них (урядові лідери - 42% та журналісти - 46%).

Виключно з погляду політичного діяча, таке середовище створює стимул витрачати більше часу та грошей на цифровий маркетинг, цифрову рекламу.

ВИСНОВОК

Один із уроків часів COVID-19, полягає в необхідності краще орієнтуватися в горизонтах та підвищувати стійкість.

По суті, поява політичного маркетингу - злиття найкращих практик, які трансформувалися внаслідок цифровізації , глобалізації та пандемії.

Це дозволяє політикам та представникам органів влади бути більш послідовними, прозорими, краще розуміти людей, взаємодіяти та зв'язуватися з ними.