Як підготувати свій бізнес до можливого воєнного стану

Російська Федерація продовжує нарощувати концентрацію свої збройних сил на кордоні з Україною. За різними оцінками можлива подальша ескалація загрози до військових сутичок. В таких умовах слід орієнтуватися у тому, які саме захисні заходи можуть потенційно вживатися Україною, та як це може вплинути роботу суб'єктів підприємницької діяльності.

Перш за все йдеться про запровадження воєнного стану, як комплексу заходів, покликаних забезпечити можливості для країни ефективно захищатися від зовнішньої загрози.

Загальні положення про воєнний стан

За визначенням Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон про воєнний стан) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні, або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії, чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Воєнний стан включає дві основні групи заходів, що запроваджуються на визначений строк:

• надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, а також

• тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Суб'єктів підприємницької діяльності можуть торкнутися можливі заходи (у разі їх запровадження):

• примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності для потреб держави. Для фізичних і юридичних осіб може бути встановлена військово-квартирна повинність з розквартирування військовослужбовців, правоохоронців, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ

• запровадження трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану

• використання потужності та трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, зміна режиму їхньої роботи, проведення інших змін виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю

• заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, та вводитись пропускний режим на певні об'єкти чи території

• можливе встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження руху громадян та транспорту. Патрулі матимуть право перевіряти документи в осіб, а в разі потреби -проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян

• регулювання роботи ЗМІ, закладів культури, постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв

• заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі

• встановлення особливого режиму у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини

• вилучення у підприємств, установ і організацій навчальної та бойової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, сильнодіючих хімічних та отруйних речовин

• у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучення у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронного комунікаційного обладнання, телевізійної, відео- і аудіоапаратури, комп'ютерів, а також, у разі потреби, інших технічних засобів зв'язку

• за неналежне виконання керівниками підприємств, установ та організацій обов'язків, визначених Законом про воєнний стан, їх може бути відсторонено від роботи без збереження заробітної плати та призначено виконувачів обов'язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій на час дії правового режиму воєнного стану

Процедура запровадження воєнного стану

З огляду на надзвичайну важливість воєнного стану, його запровадження - складний та багатоетапний процес:

1. Рада нацбезпеки та оборони України ухвалює рішення про введення воєнного стану

2. Президент України своїм указом вводить воєнний стан і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та одночасно подає проект закону про введення воєнного стану

3. Верховна Рада України у дводенний строк має зібратись і затвердити указ Президента про введення воєнного стану шляхом прийняття Закону про введення воєнного стану

4. Після затвердження Верховною Радою України указу Президента України про введення воєнного стану такий указ разом із законом про його затвердження підлягає негайному оприлюдненню та виконанню

Саме оприлюднення вказаних у п.4 нормативних актів дає початок дії воєнного стану з усіма його обмеженнями та екстраординарними повноваженнями для державних органів. У той же час, в цих нормативних актах буде визначений перелік заходів, які будуть впровадженні на території із воєнним станом - не обов'язково всі заходи, визначені Законом про воєнний стан, будуть застосовані у випадку введення воєнного стану, а лише ті, в яких існуватиме потреба.

Реалізація додаткових повноважень державних органів та обмеження прав суб'єктів підприємницької діяльності

1. Позбавлення майна.

Відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" може здійснюватися військовим командуванням у двох формах:

• примусового відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;

• вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об'єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави.

Примусове відчуження майна може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості, а у разі неможливості попереднього повного відшкодування - з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт, за формою, визначеною Кабінетом Міністрів України. При цьому зазначається вартість майна за даними оцінки чи за рішенням державних органів.

За своєю правовою природою примусове відчуження майна відповідно до ст. 346 Цивільного кодексу України, є реквізицією майна. Реквізиція майна під час воєнного стану це:

• вилучення майна в адміністративному, а не судовому порядку;

• перехід вилученого майна виключно у державну власність;

• підставою для переходу права власності є акт державного органу, а не договір;

• здійснення оцінки вартості вилученого майна в односторонньому порядку, а не за згодою сторін.

Якщо після припинення воєнного стану реквізоване майно збереглося, особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення у судовому порядку (повернення такого майна відбувається лише за рішенням суду, що набрало законної сили). У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов'язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв'язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

2. Заходи щодо працівників

У разі введення воєнного стану підприємства неминуче зіткнуться із проблемою підбору кадрів та неможливістю їх ефективної роботи. Частина працівників підприємств буде мобілізована на військову службу, частина - задіяна для виконання суспільно корисних робіт. Тим не менше підприємство повинне буде зберігати за мобілізованими працівниками їх робочі місця (оплату праці мобілізованим здійснює держава). Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану визначений постановою КМУ № 753 від 13.07.2011.

На режим роботи багатьох підприємств вплине запровадження комендантської години (передбачено постановою КМУ № 573 від 08 липня 2020 р.) чи пропускної системи при встановленні обмеженого пересування фізичних осіб (згідно з постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1450).

3. Обмеження для банківської системи.

Відповідно до постанови Правління НБУ № 577 від 23.12.2003, залежно від рівня ризику для банківської системи, масштабу загрози, інших факторів визначено три рівні (етапи) обмежень, що можуть бути запроваджені:

• банки в умовах першого етапу здійснюють розрахунки через систему електронних платежів Національного банку у порядку, установленому нормативно-правовим актом Національного банку, який регулює безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

• в умовах другого етапу НБУ має право ухвалити рішення про обмеження, зупинення здійснення безготівкових розрахунків у банках, які зареєстровані (або мають відокремлені підрозділи) у місцевостях, у яких введено воєнний стан;

• в умовах третього етапу в разі введення воєнного стану на всій території України НБУ ухвалює рішення щодо здійснення безготівкових розрахунків тільки через визначені уповноважені банки.

Якщо під час військових дій буде виведено з ладу електронну систему платежів, безготівкові розрахунки будуть здійснюватися на підставі паперових платіжних доручень.

Постановою Правління НБУ № 51 від 05 травня 2018 року встановлено додаткові дії, до яких може вдатися НБУ у питаннях обороту готівки та готівкових розрахунків на період воєнного стану. Переважно ці дії стосуються банків та спрямовані на запобігання неправомірного заволодіння готівкою внаслідок воєнних дій.

Так, відповідно до п. 37 постанови, НБУ має право вводити обмеження на зняття готівки підприємствами, організаціями, фізичними особами-підприємцями та населенням з поточних і вкладних рахунків.

Окрім цього, відповідно до п. 39 цієї постанови, підприємства, організації зобов'язані здавати готівку, що надходить до їх кас, у повному обсязі до залученого або уповноваженого банку в порядку і строки, що узгоджені з банком. Така готівка зараховується на поточні рахунки підприємств, організацій не пізніше наступного робочого дня.

4. Логістика та товарообіг

Поставки товарів цивільного призначення опиняться під загрозою через запровадження військовими контролю транспортних систем, що очевидно вплине на виконання зобов'язань за відповідними договорами.

5. Підтримання керованості бізнесу

Збереження звичайної діяльності підприємства до території, де запроваджено воєнний стан, сумнівне, через щонайменше наступні фактори:

• можливість примусового перепрофілювання бізнесу на виробництво необхідної для обороноздатності країни продукції

• можливістю примусового відчуження майна підприємства

• загрозу вилучення електронного комунікаційного обладнання, телевізійної, відео- і аудіоапаратури, комп'ютерів та інших технічних засобів зв'язку

• вилучення навчальної та бойової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, сильнодіючих хімічних та отруйних речовин

• заборону торгівлі алкогольними напоями, необхідністю надавати свої приміщення для військово-квартирної повинності тощо

• безперешкодний доступ на його територію військових патрулів без рішення суду

• можливість відсторонення під час воєнного стану керівника підприємства наказом військового коменданта із призначенням тимчасово виконуючого обов'язки керівника без будь-якого погодження із власниками бізнесу. Призначений у такий спосіб керівник підприємства буде підпорядковуватись не власнику бізнесу, а коменданту, який його призначив

Заходи, які дозволять мінімізувати негативні наслідки запровадження воєнного стану

Звичайно, повністю нівелювати негативні наслідки запровадження воєнного стану неможливо. Проте існує стандартний набір заходів, який дозволить їх мінімізувати:

• З метою захисту майна від примусового відчуження по заниженій ціні варто заздалегідь провести інвентаризацію та ринкову оцінку майна, яке, як очікується, може бути вилучене. У випадку вилучення майна треба вимагати відповідного акту від державного органу. У випадку незгоди із оцінкою вартості вилученого майна необхідно зазначити про це на зворотній стороні складеного акту, бажано із посиланням на документи щодо реальної вартості майна.

• Майно, яке може бути переміщене в безпечне місце та не використовується у виробничому процесі, варто заздалегідь передати на зберігання.

• У разі введення воєнного стану рекомендується заборонити працівникам використовувати власність компанії, яка може бути вилучена через порушення вимог воєнного стану, зокрема електронного комунікаційного обладнання, телевізійної, відео- і аудіоапаратури, комп'ютерів та технічних засобів зв'язку у особистих цілях та всупереч вимог наказів військового коменданта, щоб не допустити їх вилучення.

• Заздалегідь визначити приміщення підприємства, які можуть бути використані для військово-квартирної повинності та врахувати у бізнес-процесах таку можливість.

• Створити можливість взаємозаміни ключовими працівниками один одного.

• Переглянути існуючі контракти з точки зору розширення переліку обставин непереборної сили (форс-мажору) обставинами, що можуть статися у період дії воєнного стану та виключення необхідності підтвердження таких обставин окремими рішеннями Торгово-промислової палати.

Читайте також: Що бізнесу потрібно знати про режим воєнного стану: добірка рекомендацій від юристів